методист Ліщун О.Д.

 

Лист_МОН_Перша_психологічна_допомога

 

#stop_sexтинг: Як допомогти дитині критично оцінювати інформацію під час війни?

Діти та підлітки отримують багато інформації саме в соціальних мережах. Часто – від лідерів думок, блогерів чи користувачів в інтернеті, які висвітлюють власну думку. У воєнний час ми спостерігаємо також за тим, як відбувається інформаційна війна та психологічний тиск у соціальних мережах. І для того, щоб бути впевненими у правдивості матеріалів, які отримує дитина, варто разом з нею проговорити основні питання, за якими можна зрозуміти, чи є інформація правдивою.

  1. Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це думка конкретної людини?

До офіційних джерел інформації під час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб Збройних сил України, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗС України, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки. (Але не забуваємо і про те, що часом навіть ці канали можуть бути під кібератакою та може з’являтись неправдива інформація. Якщо це так, то згодом на ресурсі буде інформація про це).

Думка конкретної людини часто виражається словами «На мою думку», «Мені здається», «Я впевнений/впевнена», «Я знаю, що..», «Я думаю, що..», «Всі думають..». Також сюди відносяться оціночні судження типу «ніхто», «ніколи», «всі», «завжди».

  1. Чи є емоційне забарвлення повідомлення? Чи в ньому є лише факти?

Факти – це конкретні цифри, назва певних міст, вулиць, посилання на автора слів чи перевірене джерело. І вони вказують на те, що інформація скоріше за все правдива.

Сильне емоційне забарвлення інформації, яку подають ресурси, найчастіше вказує на дезінформацію. І такий метод використовується для того, щоб викликати певні переживання у людей і тим самим підсилити їх – співчуття, злість, роздратованість, смуток, паніку та страх.

  1. Чи ця інформація на користь нам?

Висвітлення подій у країні в цілому та в кожному окремому місті – те, що дозволяє розуміти повну картинку та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця перебування.

  1. Як це впливає на мене?

Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, підсилює тривогу та відчай. Доволі часто цей шлях обирають дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри та паніки у читачів.

І пам’ятайте та наголосіть на цьому дітям, що повідомлення зі словами «Дуже терміново!», «Це правдива інформація, передайте далі», «Мені повідомили рідні/знайомі/люди..» – найчастіше є неправдивими.

Тож, перевіряємо інформацію та ділимось лише офіційними й перевіреними фактами!

Довідка:

#stop_sexтинг – найбільший в Україні освітній проєкт щодо захисту дітей в інтернеті. Отримав премію Глобального договору ООН та загалом навчив більше ніж півмільйона дітей та батьків безпеці в інтернеті. В межах інформаційної компанії торкнувся мільйонів українських родин.

Посилання на проєкт #stop_sexтинг

Як підтримати та заспокоїти дітей під час воєнних дій

Усі ми перебуваємо в абсолютно нових умовах життя, природно, відчуваємо страх та паніку, особливо діти, дехто почувається розгубленим. Зараз надзвичайно важливо підтримувати одне одного, вміти заспокоїти людей, які знаходяться поруч, насамперед дітей. Служба освітнього омбудсмена зібрала поради психологів щодо того, як дитина реагує на кризову ситуацію залежно від віку, як надати їй психологічну підтримку під час війни та кілька корисних ресурсів, куди можна звернутися за психологічною допомогою.

Як діти різного віку реагують на стрес та сприймають кризову ситуацію

Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та боятися незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

Діти 4–6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Діти 7–10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, у яких дитина бачить себе «рятувальником», «зацикленість» на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).

Діти 11–13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.

Діти 14–18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі спроби самогубства, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не заохочувати підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження, дати можливість бути природним зі своїми переживаннями.

Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички. Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. Перш за все дорослим потрібно забезпечити «завдання виживання» – заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням, а дещо повернеться саме собою.

Що робити дорослим, щоб заспокоїти і підтримати дитину

Говоріть із дитиною, залишайтеся спокійним під час розмови

Психологиня Катерина Гольцберг на своїй сторінці в мережі Facebook радить обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині. Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки.

Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається, та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції відключили неокортекс (ту частину мозку, яка «відповідає» за логіку).

Демонструйте надійність

Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, і що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість.

Обговорюйте з дитиною правила «цивільної оборони»

Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – учителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.

Грайте ігри, виконуйте з дитиною заспокійливі вправи

Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи «регресивними», тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки, рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати в настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, у яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

Докладний перелік ігор в укритті, які рекомендує психологиня, можна прочитати тут.

  • Виконуйте вправи при панічній атаці

Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройз, як діяти при панічній атаці.

Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:

  • покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю;
  • потерти кінчик носу;
  • надавити не сильно на очні яблука з двох боків;
  • якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді;
  • сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота;
  • змащувати губи, полоскати рот водою;
  • витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини;
  • подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо;
  • розтерти тіло;
  • розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки;
  • покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються;
  • розтерти руки, прикласти до нирок.

«Займіть» чимось аудіальний канал дитини

Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось «зайняти». Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.

Ще кілька речей, як можна відвернути увагу дитини

Обіймайте дитину, жартуйте з нею.

Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким.

Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.

Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

Пояснюйте дитині про важливість бути зібраними та допомагати одне одному

Психологиня Світлана Ройз пише, що необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.

Довірте дитині посильне для неї відповідальне завдання

Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги, наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.

Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа, уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.

Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.

Дозволяйте дитині вивільняти ненависть та злість

Психологиня Вікторія Горбунова пояснює, що зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити в ігровій формі. Можна застосовувати гру «Злий бобер» (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в «мішечок для криків» або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному.

Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути.

Куди можна звернутися за психологічною підтримкою

Національна психологічна асоціація з початком військових дій силами небайдужих людей зібрала психологічний консультативний центр для тих, хто переживає паніку, тривогу та постійний стрес. Щоб звернутися за допомогою до центру – треба заповнити анкету.

Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших.

Також Міністерство освіти і науки України з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти запускає щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 тут.

Цілодобова безплатна платформа для психологічних консультацій «Розкажи мені», створена Інститутом когнітивного моделювання МОЗ. Щоб отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши свій стан.

Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.

За матеріалами Служби освітнього омбудсмена.

Використано матеріали: http://osvita.ua/school/85853/

 

 

Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» триватиме

  з 25 листопада до 10 грудня

Кампанія “16 днів проти насильства” проводиться щорічно з 25 листопада до 10 грудня з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Важливі дати, які охоплює період кампанії:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Контакти «гарячих ліній»:

    1578 – з питань протидії торгівлі людьми;

    1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;

    0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних);

    527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Акція «Скажи – «Ні!» булінгу»

16 листопада 2021 року в усіх закладах професійної (професійно-технічної) освіти Вінниччини було проведено обласну молодіжну акцію «Скажи – «Ні!» булінгу». Захід проводився з метою ознайомлення учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; формування навичок відповідальної та безпечної поведінки в учнівському середовищі;  розвитку вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; розвитку навички протидії соціальному тискові; виховання почуття власної гідності; емпатії та переживання до особи, що зазнає насильства.  Проведені заходи проходили з дотриманням усіх карантинних вимог.

 

Інформаційне повідомлення “Насилля в сімї – соціальна проблема 

Правовий клуб “Феміда”

(керівник Бережок Світлана Михайлівна)

Діяльність правового клубу «Феміда», що працює на базі ДПТНЗ «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище», спрямована на виховання правосвідомого громадянина шляхом використання різних форм правоосвітньої та правовиховної роботи. Клуб працює 8 років.

Правовий клуб приваблює учнів інноваційними формами роботи, серед яких рольові ігри, соціально-педагогічні тренінги, «круглі столи», правові аукціони, інтелектуальні ігри, конкурси на теми: «Пізнай світ через закон», «Твої права», «Право – це істинність і справедливість», «Діти та їх права», «Молодь і поліція», «На паралельних дорогах прав і обов’язків» та інші.

Велика увага в клубі приділяється пропаганді здорового способу життя серед учнівської молоді. Цьому сприяють різноманітні заходи, зокрема, диспути  «Ваше здоров’я – у ваших руках», «Наркоманія – суспільне зло»; тренінги «Запобігання торгівлі людьми», «Згубна дія алкоголю, наркотичних речовин»; акція «Правда про наркотики»; театралізована правова гра «Суд над шкідливими звичками» та багато інших.

 

Гурток “Школа гендерного виховання”

(керівник Рабодзей Світлана Володимирівна)

Школа гендерного виховання працює понад 8 років на базі ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти № 1 м. Вінниці».

Метою та основним змістом роботи гуртка є підвищення компетентності учнів в ефективному міжособистісному спілкуванні, виховання сімейних цінностей учнівської молоді, ознайомлення учнів з поняттями «гендер», «гендерні відносини», сприяння формуванню  поведінки, орієнтованої на дотримання гендерної рівності; підвищення компетентності учнівської молоді щодо ризиків, пов’язаних із торгівлею людьми та неризикованої поведінки.

У програмі гуртка:

  • тренінги «Гендерні стосунки у сім’ї», «Ціннісне ставлення до здоров’я», «Фази розвитку конфлікту», «Будуємо рівноправні стосунки», «Шкідливі звички» та інші;
  • «круглі столи» «Ми – проти насилля», «Моє життя»;
  • бесіди «Погляд у майбутнє», «Твоя відповідальність», «Виховання через позитивне ставлення», «Гендерні аспекти поведінки молоді», « Попередження конфліктів»;
  • екскурсії, перегляд фільмів, відвідування театру тощо.

 

Гурток “Школа лідерів”

(керівник Дудник Людмила Петрівна)

Упродовж 6 років на базі Вінницького державного центру естетичного виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів працює гурток «Школа лідерів», в якому навчаються президенти органів учнівського самоврядування закладів професійної (професійно-технічної) освіти міста та їх  заступники.

Заняття в “Школі лідерів” сприяють розвитку соціальної активності  й усвідомленої суспільної позиції учнівської молоді, вихованню почуття самосвідомості, власної значущості, творчої ініціативи. Керівник гуртка створює умови для розвитку перспективи професійного росту і соціальної адаптації учнів ЗП (ПТ) О.

Лідери учнівського самоврядування ЗП (ПТ) О є активними учасниками  благодійних акцій “Нам свято дарує Святий Миколай”, “Даруймо радість дітям”, які проводяться у Вінницькому центрі соціальної-реабілітації дітей-інвалідів “Промінь”, у Вінницькому обласному дитячому будинку “Гніздечко”.

Голови учнівського самоврядування ЗП (ПТ) О неодноразово брали участь в обласних та Всеукраїнських Форумах лідерів учнівського самоврядування.

 

Гурток “Волонтер”

(керівник Кушнір Валентина Василівна)

Гурток працює упродовж 9 років на базі Вищого професійного училища № 11 м. Вінниці. Робота в гуртку сприяє вихованню в учнів милосердя, взаємоповаги, працелюбності, розвитку життєвих компетенцій, підвищенню їх моральної культури.

Гуртківці беруть участь у благодійних акціях:  “Серце до серця”, “Відкриємо серця для добра”, “Подаруй дітям посмішку”, «Діти – наше майбутнє» та інших.

Учасники гуртка “Волонтер” є частими гостями Вінницького центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Промінь”, Вінницького дитячого будинку інтернатного типу “Гніздечко”; тісно співпрацюють з громадською організацією “Паросток”, з центром первинної медико-санітарної допомоги “Клініка, дружння до молоді”.  Волонтери є постійними учасниками Всеукраїнського Форому волонтерів, який проводиться щорічно 5 грудня.

Гурток працює під девізом “Раз добром зігріте серце – вік не охолоне”.

 

Тренінг-група“ Пізнай себе”

(керівник Ліщун Олена Дмитрівна)

Тренінг-група працює упродовж 6 років на базі Вищого художнього професійно-технічного училища № 5 м. Вінниці.

Метою та основним змістом роботи гуртка є сприяння розвитку самостійності учнів у навчанні, розумовій діяльності та свідомому засвоєнню знань з психології; навчання учнів використанню теоретичних знань з психології на практиці; розвиток внутрішнього «Я» особистості; формування індивідуального стилю життя і відповідального ставлення до суспільства, природи, самого себе; поширення знань серед учнів про здоровий спосіб життя.

У програмі тренінг-групи:

  • тренінги «Що означає бути впевненим у собі?», «Конфлікт ровесників», «Я – толерантна особистість», «Уміння спілкуватись»;
  • брейн-ринг «Шкідливі звички»;
  • години спілкування «Без сім’ї, немає щастя на землі», «Я – в ролі лідера»;
  • бесіди «Наш вільний час і здоровий спосіб життя», «Алкоголь та його вплив на організм людини» та багато інших заходів.