Кіберполіція застерігає: не стань пособником шахраїв

Шахраї вигадують різні схеми з відмивання та легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. У багатьох з них задіяні так звані дропи. Обіцяючи «легкі гроші», зловмисники «підводять» таких людей під низку статей кримінального кодексу, що загрожує не лише штрафами, а й цілком реальними термінами ув’язнення.

Хто такі дропи?

Дропи (від англ. to drop – кидати), або «грошові мули» – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків. Такі платіжні засоби використовуються як транзитні для проведення переказів на різні суми між іншими рахунками. Це потрібно зловмисникам, аби увести жертв в оману, «заплутати сліди» й ускладнити правоохоронцям роботу під час розслідування злочинів.

Кошти, які проходять через рахунок дропа, можуть бути отримані злочинним шляхом, зокрема – торгівлею наркотиками, людьми, зброєю та ін. Також рахунки дропів часто використовуються для ухилення від сплати податків та переміщення грошей, викрадених з рахунків інших людей.

«Грошових мулів» можуть залучати на постійній основі (коли він сам переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток) або «одноразово» (коли дроп за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веб-банкінгу).

Як зловмисники шукають дропів – не потрапте на гачок

Зазвичай, дропів шукають серед людей, які прагнуть легкого заробітку або перебувають у скрутному фінансовому становищі, тож готові відгукнутися навіть на сумнівні пропозиції.

Найпоширенішим способом пошуку «грошових мулів» є пропозиції роботи, на які найчастіше можна натрапити в соцмережах і месенджерах.

Ігноруйте пропозиції роботи, якщо:

в описі вказано необхідність переказувати гроші між рахунками,
немає інших вимог до кандидата (освіта, робочі обов’язки і т.д.),
заманюють великими доходами при малих зусиллях, не передбачають особистого контакту з роботодавцем, а лише через онлайн-сервіси.

Також зловмисники можуть маскувати пропозиції роботи під вакансії в реальних і відомих компаніях. Відмовтеся від такої «роботи», якщо

Як захиститися від аферистів: поради кіберполіції

У світі збитки від онлайн-шахрайств щороку сягають сотень мільйонів доларів. Аби не зіпсувати собі настрій і вберегтися від неприємностей, радимо дотримуватися низки рекомендацій.

Аферисти постійно пристосовуються до потреб суспільства. Напередодні свят «продають» квіти, екзотичні солодощі, подарункові набори тощо.

Фейкові інтернет-магазини – як не стати жертвою

Обираючи в інтернеті подарунки, слід пам’ятати, що шахраї намагаються максимально замаскуватися під добросовісних продавців. На своїх ресурсах розміщують яскраві фото товарів, пишуть позитивні фейкові відгуки, спокушають потенційних покупців привабливими цінами та акційними знижками.

Основна мета зловмисників – отримати від замовника повну або часткову передплату. Після цього продавці перестають виходити на зв’язок, а жертва не отримує оплачений товар чи послугу.

Щоб не стати жертвою шахраїв – обирайте післяплату та дотримуйтеся порад безпечного шопінгу!

Як розпізнати афериста

Також, великою популярністю користуються застосунки для знайомств та відповідні веб-сайти. Але пам’ятайте, що за профілем в інтернеті може ховатися зовсім не та людина, за яку вона себе видає.

Шахраї, зазвичай, використовують вкрадені чужі фото у своїх профілях. Одним зі способів перевірити це – скористатися сервісом пошуку зображень в Google.

Однією з ознак спілкування з аферистом є пропозиції продовжити розмову на іншій платформі, особливо про яку ви раніше не чули. Але навіть якщо вас майже відразу спонукають продовжити спілкування в популярних сервісах типу Instagram, Telegram та інших – будьте обережні. Вони, на відміну від відомих сервісів для знайомств, можуть не мати способів виявлення онлайн-шахрайств.

Загалом, не слід переходити за сумнівними посиланнями, які надіслав новоспечений знайомий, а якщо вже зробили це, то не вводьте дані банківських карток чи іншу персональну інформацію на таких ресурсах.

Наприклад, одна із шахрайських схем має назву «антикіно»: ваша пара пропонує сходити в кіно і нібито вже обрала сеанс. Вам треба лише оплатити квитки за посиланням. Ввівши дані банківської картки, ви фактично «подаруєте» їх зловмисникам.

Ще одним «червоним прапорцем» є прохання позичити гроші, які зазвичай надходять від шахрая через певний час після знайомства. Зловмисники вигадують різні причини, для чого їм потрібні кошти саме від вас. І обіцяють повернути борг ледь не наступного дня чи при першій зустрічі. Не ведіться на цю брехню.

Насторожити також повинні постійні відмовки від зустрічі. Скасування побачення як таке не передбачає, що перед вами злодій, але якщо особа постійно відмовляється зустрітися, це має змусити замислитися.

Чого не можна робити під час онлайн знайомств – ключові правила

не переходьте за сумнівними посиланнями, які вам надсилають, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс;
•   не повідомляйте незнайомій людині персональну інформацію про себе, таку як домашня адреса, дані банківських карт тощо;
•   не переказуйте гроші «в борг» незнайомій людині, які б аргументи вона не наводила;
•   не надсилайте незнайомим людям відверті «фото на день закоханих», якщо вас про це просять (якщо не просять – теж не треба), адже їх потім можна використати для шантажу.

Окрім віртуальної безпеки, також радимо потурбуватися і про фізичну

призначайте перші зустрічі в публічних місцях (де є інші люди, до яких можна буде звернутися за допомогою);
• не залишайте свої напої без нагляду (у них можуть щось підсипати);
• використовуйте засоби захисту.

Якщо ви помітили ознаки шахрайства з боку користувача сайту або застосунку, надішліть на нього скаргу, аби команда модераторів ресурсу перевірила його профіль. А якщо ви вже стали жертвою шахраїв в інтернеті – зверніться до кіберполіції.

Кіберполіція та Центр протидії дезинформації підготували перелік офіційних сторінок державних органів: лише достовірна і перевірена інформація

В умовах російської військової агресії ворог активно діє і на інформаційному полі. Також нікуди не зникли і шахраї, які підробляють сторінки сайтів відомих ресурсів для виманювання персональних даних.

Аби не стати жертвою пропаганди або злочинців та зменшити поширення фейків, пропонуємо підписатися на офіційні сторінки органів державної влади.

Дізнавайтесь достовірну й актуальну інформацію з першоджерел:

✅ Національна поліція України (Telegram, Facebook)

✅ Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко (Telegram, Facebook)

✅ Міністерство внутрішніх справ України (Telegram, Facebook, Веб-сайт)

✅ Центр протидії дезінформації (Telegram, Facebook)

✅ Президент України Володимир Зеленський (Telegram, Facebook)

✅ Офіс Президента України (Telegram, Facebook)

✅ Верховна Рада України ( Telegram, Facebook)

✅ Служба безпеки України ( Telegram, Facebook)

✅ Головне управління розвідки МО України (Telegram, Facebook)

✅ Державна прикордонна служба України (Telegram, Facebook)

✅ Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України (Telegram, Facebook)

✅ Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (Telegram, Facebook)

✅ Міністерство закордонних справ України (Telegram, Facebook)

✅ Міністерство цифрової трансформації України (Telegram, Facebook, Веб-сайт)

✅ Міністерство охорони здоров’я України (Telegram, Facebook)

✅ Міністерство юстиції України (Telegram, Facebook)

✅ Міністерство соціальної політики України (Telegram, Facebook)

✅ Державна служба України з надзвичайних ситуацій (Telegram, Facebook)

✅ Національне антикорупційне бюро України (Telegram, Facebook)

Зберігайте собі, поширюйте серед друзів і знайомих. Не дайте ворогу ввести себе в оману!

Департамент кіберполіції Національної поліції України

Відмова від паління – безцінний дар самому собі

Сьогодні, у третій четвер листопада, у багатьох країнах світу відбуваються різноманітні заходи з нагоди Міжнародного дня відмови від паління. Подія була започаткована у 1977 році Американським онкологічним товариством, пише інформаційне агентство «Українські національні новини» <a href=”https://www.unn.com.ua/uk/news/2055462-16-listopada-mizhnarodniy-den-vidmovi-vid-palinnya-den-pratsivnikiv-radio-telebachennya-ta-zvyazku-ukrayini”>Джерело УНН</a> .

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 90% смертей від раку легень викликані саме палінням. Паління спричиняє 75% випадків від хронічного бронхіту та 25% випадків ішемічної хвороби серця.

За різними даними, в Україні нараховується до дев’яти мільйонів активних курців.

Інформаційні пастки: Як розпізнати та уникнути клікбейту, токсичного контенту та інформаційного навантаження

У світі інформації потрібно бути обережним та критичним. Ось декілька порад, як уникнути клікбейту, токсичного контенту та інформаційного навантаження:

Не зупиняйтеся на заголовках: Завжди читайте статтю повністю, перш ніж робити висновки. Заголовки можуть бути неправдивими або сенсаційними, щоб залучити вашу увагу.

Джерела: Перевіряйте достовірність джерел інформації. Намагайтеся знайти підтвердження від різних відомих джерел, перш ніж розділити або вірити повідомленню.

Будьте критичними: Задавайте собі питання про мотиви, хто стоїть за інформацією. Чи це комерційні інтереси? Чи це може бути спробою маніпуляції вашою думкою?

Токсичний контент: Уникайте негативних та провокаційних матеріалів. Намагайтеся дивитися на світ позитивно та ділитися позитивними історіями.

Інформаційне навантаження: Намагайтеся відстежувати час, який ви проводите в інтернеті, та регулюйте його. Виділяйте час для відпочинку від екранів, щоб зменшити ризик стресу та вигорання.

Пам’ятайте, що обережність та критичне мислення можуть забезпечити вашу безпеку в інформаційному просторі.

Друзі, ми всі знаємо, що у світі інформації потрібно бути обережним та критичним. Ось декілька порад, як уникнути клікбейту, токсичного контенту та інформаційного навантаження:

1 Не зупиняйтеся на заголовках: Завжди читайте статтю повністю, перш ніж робити висновки. Заголовки можуть бути неправдивими або сенсаційними, щоб залучити вашу увагу.

2 Джерела: Перевіряйте достовірність джерел інформації. Намагайтеся знайти підтвердження від різних відомих джерел, перш ніж розділити або вірити повідомленню.

3 Будьте критичними: Задавайте собі питання про мотиви, хто стоїть за інформацією. Чи це комерційні інтереси? Чи це може бути спробою маніпуляції вашою думкою?

4 Токсичний контент: Уникайте негативних та провокаційних матеріалів. Намагайтеся дивитися на світ позитивно та ділитися позитивними історіями.

5 Інформаційне навантаження: Намагайтеся відстежувати час, який ви проводите в інтернеті, та регулюйте його. Виділяйте час для відпочинку від екранів, щоб зменшити ризик стресу та вигорання.

6 Відкривайте нові точки зору: Слідкуйте за різними джерелами інформації, щоб отримати більш збалансовану картину подій. Це допоможе вам уникнути «еко-камер» і бути в курсі різних точок зору.

7 Освіта та навички медіаграмотності: Вивчайте та розвивайте навички медіаграмотності, які допоможуть вам краще розуміти, аналізувати та оцінювати різні види інформації.

8 Поділіться своїми знаннями: Допомагайте іншим навчитися розпізнавати фейки та перевіряти інформацію. Чим більше людей будуть обережними та відповідальними користувачами інформації, тим безпечніше буде наше середовище.

9 Звертайте увагу на емоції: Якщо певна інформація викликає сильні емоції, зупиніться та проаналізуйте, чому це відбувається. Фейки часто використовують емоційний вплив, щоб спонукати вас поширювати їх.

10 Будьте відповідальними: Перш ніж ділитися інформацією, переконайтеся, що вона правдива та корисна. Відповідальне ставлення до інформації допоможе зберегти вашу репутацію та створити позитивну атмосферу в соціальних мережах.

Пам’ятайте, що обережність та критичне мислення можуть забезпечити вашу безпеку в інформаційному просторі.

Бережіть себе від фейків та клікбейту!

Етика спілкування в соцмережах: Як відповідально користуватися соціальними медіа, спілкуватися з повагою та враховувати різні точки зору

Етика спілкування та відповідальність у соцмережах мають велике значення. Дотримуйтесь цих порад, щоб створити позитивну та здорову атмосферу спілкування в онлайн-середовищі.

Соціальні медіа стали невід’ємною частиною нашого життя, але часто ми забуваємо про етику спілкування та відповідальність в онлайн-середовищі. Ось декілька порад, як стати відповідальними та поважними користувачами соцмереж:

1 Повага до інших: Завжди ставтеся до інших учасників спілкування з повагою, незалежно від їхніх поглядів, релігії або національності.

2 Активне слухання: Намагайтеся зрозуміти точку зору співрозмовника та вислухати їх аргументи перед тим, як висловлювати власну думку.

3 Відкритість для діалогу: Будьте відкритими для обговорення різних думок та точок зору, але уникайте агресії та нападів на особу.

4 Зберігайте особисті межі: Розумійте, що не всі аспекти вашого життя мають бути обговорені в соцмережах. Зберігайте свою та чужу приватність.

5 Перевіряйте факти: Перш ніж ділитися інформацією, переконайтеся, що вона правдива та від достовірних джерел.

6 Не ширіть ненависть: Уникайте поширення негативних стереотипів та не використовуйте образливу мову.

7 Запитуйте перед тим, як тегувати: Уникайте тегування людей на фотографіях або дописах без їхньої згоди.

8 Відповідальність за свої слова: Приймайте відповідальність за свої дії та висловлювання в соціальних медіа. Усвідомлюйте, що ваші слова можуть мати наслідки.

9 Допомагайте одне одному: Будьте готовими підтримати та захистити тих, хто стикається з цькуванням або нав’язливим спілкуванням. Ставтеся до інших так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас.

Не ширіть ненависть: Уникайте поширення негативних стереотипів та не використовуйте образливу мову.

Запитуйте перед тим, як тегувати: Уникайте тегування людей на фотографіях або дописах без їхньої згоди.

Відповідальність за свої слова: Приймайте відповідальність за свої дії та висловлювання в соціальних медіа. Усвідомлюйте, що ваші слова можуть мати наслідки.

Допомагайте одне одному: Будьте готовими підтримати та захистити тих, хто стикається з цькуванням або нав’язливим спілкуванням. Ставтеся до інших так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас.

Цифровий відпочинок: Не забувайте про значення реального життя та взаємодії поза соціальними медіа. Відпочивайте від екранів, щоб зберегти своє душевне здоров’я.

Оцінка візуального контенту: Як перевіряти достовірність зображень та відео, які зустрічаються в соцмережах

У світі інформаційного шуму, важливо вміти перевіряти достовірність візуального контенту, який ми бачимо в соціальних мережах. Ось декілька порад, як дізнатися, чи є зображення або відео правдивими:

Реверсивний пошук зображень: Використовуйте інструменти, такі як Google Зображення, щоб знайти інші варіанти зображення та джерела, з яких воно взялося.
Перевірка метаданих: Вивчайте метадані файлу, щоб дізнатися про його автора, дату створення та використані програми.
Аналіз контексту: Оцініть контекст, у якому зображення або відео було опубліковано. Чи відповідає воно ситуації, про яку говориться? Чи не використовується воно з метою дезінформації або маніпуляції?
Експертна думка: Якщо ви все ще сумніваєтеся, зверніться до експертів з фото- або відеоаналізу.
Використовуйте фактчекінг-сайти: Перевіряйте візуальний контент на спеціалізованих фактчекінг-сайтах, таких як Snopes або FactCheck.org.

Перевірка візуального контенту на достовірність є важливим навичками для кожного користувача соціальних мереж.

Оцінка редакційних змін: Звертайте увагу на ознаки редагування або монтажу зображення або відео. Нестандартні тіні, різкі контури або невідповідність перспективи можуть вказувати на те, що контент було змінено або спотворено.

Будьте скептичними: Завжди підходьте до візуального контенту з певною долею скептицизму. Не поспішайте розповсюджувати сумнівні зображення або відео, поки не переконаєтеся у їх достовірності.

Спілкуйтеся з автором: Якщо можливо, зв’яжіться з автором зображення або відео, щоб дізнатися більше про контекст, у якому воно було створено та опубліковано.

Запитуйте у спільноти: Якщо ви не впевнені в достовірності візуального контенту, поділіться своїми сумнівами з друзями або спільнотою, щоб дізнатися, що думають інші люди.

Освічуйте інших: Якщо ви виявили фальшиве або маніпулятивне зображення або відео, повідомте про це інших користувачів, щоб допомогти їм розвивати критичне мислення та медіаграмотність.

Здобувачі освіти можуть бути у небезпеці

Українські підлітки почали наслідувати російський рух «ПВК Редан». За останній період десятки випадків – це масові бійки дітей у людних місцях, на великих площах міст та біля великих торгових центрів. Ця хвиля пронеслася різними куточками країни.

Назва субкультури пов’язана з японськими коміксами, де одного з головних персонажів звуть Редан. Підлітки носять чорний одяг і зображення павуків, наслідуючи символіку гри.

Поліцейські закликають здобувачів освіти із насторогою ставитись до нових знайомств у Інтернеті, адже зловмисники в соціальних мережах можуть видавати себе за привітних однолітків.

Особливо в умовах війни, коли ворог може використовувати чужі фото та представлятися будь-ким, переслідуючи різноманітні інтереси.

Зважаючи на те, що цей рух стрімко поширюється серед молоді, правоохоронці застерігають молодь від прямої чи непрямої участі у штучному поширенні цієї субкультури, адже цей метод росія використовує як інформаційно-психологічну операцію (ІПСО). Мета ІПСО – використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.

Варто нагадати здобувачам закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що за дії протиправного характеру передбачено як адміністративну (для батьків неповнолітніх), так і кримінальну відповідальність, яка наступає із 14-ти років.

Поліцейські радять батькам та педагогам завжди підтримувати довірливі відносини з дітьми, які вчасно можуть їм допомогти та вберегти від небезпеки.

В Україні вже були схожі спроби дестабілізації у молодіжному середовищі – бійки, самогубства. Такий рух мав назву “Синій кит”, але ми змогли його зупинити. ЧВК “Редан” є ще більш небезпечним, оскільки кількість молоді, яка долучається до цього руху, зростає погодинно.

https://24tv.ua/pvk-redan-ukrayini-chomu-pidlitki-vlashtovuyut-biyki-yak-tse_n2264503

https://www.facebook.com/vinn.police

https://www.instagram.com/snidanok/?hl=ru

Лист_МОН_Перша_психологічна_допомога

#stop_sexтинг: Як допомогти дитині критично оцінювати інформацію під час війни?

Діти та підлітки отримують багато інформації саме в соціальних мережах. Часто – від лідерів думок, блогерів чи користувачів в інтернеті, які висвітлюють власну думку. У воєнний час ми спостерігаємо також за тим, як відбувається інформаційна війна та психологічний тиск у соціальних мережах. І для того, щоб бути впевненими у правдивості матеріалів, які отримує дитина, варто разом з нею проговорити основні питання, за якими можна зрозуміти, чи є інформація правдивою.

Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це думка конкретної людини?

До офіційних джерел інформації під час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб Збройних сил України, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗС України, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки. (Але не забуваємо і про те, що часом навіть ці канали можуть бути під кібератакою та може з’являтись неправдива інформація. Якщо це так, то згодом на ресурсі буде інформація про це).

Думка конкретної людини часто виражається словами «На мою думку», «Мені здається», «Я впевнений/впевнена», «Я знаю, що..», «Я думаю, що..», «Всі думають..». Також сюди відносяться оціночні судження типу «ніхто», «ніколи», «всі», «завжди».

Чи є емоційне забарвлення повідомлення? Чи в ньому є лише факти?

Факти – це конкретні цифри, назва певних міст, вулиць, посилання на автора слів чи перевірене джерело. І вони вказують на те, що інформація скоріше за все правдива.

Сильне емоційне забарвлення інформації, яку подають ресурси, найчастіше вказує на дезінформацію. І такий метод використовується для того, щоб викликати певні переживання у людей і тим самим підсилити їх – співчуття, злість, роздратованість, смуток, паніку та страх.

Чи ця інформація на користь нам?

Висвітлення подій у країні в цілому та в кожному окремому місті – те, що дозволяє розуміти повну картинку та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця перебування.

Як це впливає на мене?

Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, підсилює тривогу та відчай. Доволі часто цей шлях обирають дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри та паніки у читачів.

І пам’ятайте та наголосіть на цьому дітям, що повідомлення зі словами «Дуже терміново!», «Це правдива інформація, передайте далі», «Мені повідомили рідні/знайомі/люди..» – найчастіше є неправдивими.

Тож, перевіряємо інформацію та ділимось лише офіційними й перевіреними фактами!

Довідка:

#stop_sexтинг – найбільший в Україні освітній проєкт щодо захисту дітей в інтернеті. Отримав премію Глобального договору ООН та загалом навчив більше ніж півмільйона дітей та батьків безпеці в інтернеті. В межах інформаційної компанії торкнувся мільйонів українських родин.

Посилання на проєкт #stop_sexтинг

Як підтримати та заспокоїти дітей під час воєнних дій

Усі ми перебуваємо в абсолютно нових умовах життя, природно, відчуваємо страх та паніку, особливо діти, дехто почувається розгубленим. Зараз надзвичайно важливо підтримувати одне одного, вміти заспокоїти людей, які знаходяться поруч, насамперед дітей. Служба освітнього омбудсмена зібрала поради психологів щодо того, як дитина реагує на кризову ситуацію залежно від віку, як надати їй психологічну підтримку під час війни та кілька корисних ресурсів, куди можна звернутися за психологічною допомогою.

Як діти різного віку реагують на стрес та сприймають кризову ситуацію

Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та боятися незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

Діти 4–6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Діти 7–10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, у яких дитина бачить себе «рятувальником», «зацикленість» на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).

Діти 11–13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.

Діти 14–18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі спроби самогубства, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не заохочувати підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження, дати можливість бути природним зі своїми переживаннями.

Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички. Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. Перш за все дорослим потрібно забезпечити «завдання виживання» – заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням, а дещо повернеться саме собою.

Що робити дорослим, щоб заспокоїти і підтримати дитину

Говоріть із дитиною, залишайтеся спокійним під час розмови

Психологиня Катерина Гольцберг на своїй сторінці в мережі Facebook радить обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині. Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки.

Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається, та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції відключили неокортекс (ту частину мозку, яка «відповідає» за логіку).

Демонструйте надійність

Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, і що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість.

Обговорюйте з дитиною правила «цивільної оборони»

Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – учителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.

Грайте ігри, виконуйте з дитиною заспокійливі вправи

Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи «регресивними», тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки, рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати в настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, у яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

Докладний перелік ігор в укритті, які рекомендує психологиня, можна прочитати тут.

Виконуйте вправи при панічній атаці

Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройз, як діяти при панічній атаці.

Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:

покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю;
потерти кінчик носу;
надавити не сильно на очні яблука з двох боків;
якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді;
сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота;
змащувати губи, полоскати рот водою;
витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини;
подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо;
розтерти тіло;
розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки;
покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються;
розтерти руки, прикласти до нирок.

«Займіть» чимось аудіальний канал дитини

Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось «зайняти». Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.

Ще кілька речей, як можна відвернути увагу дитини

Обіймайте дитину, жартуйте з нею.

Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким.

Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.

Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

Пояснюйте дитині про важливість бути зібраними та допомагати одне одному

Психологиня Світлана Ройз пише, що необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному.

Довірте дитині посильне для неї відповідальне завдання

Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги, наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.

Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа, уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.

Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.

Дозволяйте дитині вивільняти ненависть та злість

Психологиня Вікторія Горбунова пояснює, що зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити в ігровій формі. Можна застосовувати гру «Злий бобер» (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в «мішечок для криків» або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному.

Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути.

Куди можна звернутися за психологічною підтримкою

Національна психологічна асоціація з початком військових дій силами небайдужих людей зібрала психологічний консультативний центр для тих, хто переживає паніку, тривогу та постійний стрес. Щоб звернутися за допомогою до центру – треба заповнити анкету.

Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших.

Також Міністерство освіти і науки України з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти запускає щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 тут.

Цілодобова безплатна платформа для психологічних консультацій «Розкажи мені», створена Інститутом когнітивного моделювання МОЗ. Щоб отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши свій стан.

Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.

За матеріалами Служби освітнього омбудсмена.

Використано матеріали: http://osvita.ua/school/85853/

Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» триватиме

з 25 листопада до 10 грудня

Кампанія “16 днів проти насильства” проводиться щорічно з 25 листопада до 10 грудня з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Важливі дати, які охоплює період кампанії:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Контакти «гарячих ліній»:

1578 – з питань протидії торгівлі людьми;

1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;

0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних);

527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Акція «Скажи – «Ні!» булінгу»

16 листопада 2021 року в усіх закладах професійної (професійно-технічної) освіти Вінниччини було проведено обласну молодіжну акцію «Скажи – «Ні!» булінгу». Захід проводився з метою ознайомлення учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; формування навичок відповідальної та безпечної поведінки в учнівському середовищі; розвитку вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; розвитку навички протидії соціальному тискові; виховання почуття власної гідності; емпатії та переживання до особи, що зазнає насильства. Проведені заходи проходили з дотриманням усіх карантинних вимог.

Інформаційне повідомлення “Насилля в сімї – соціальна проблема

Правовий клуб “Феміда”

(керівник Бережок Світлана Михайлівна)

Діяльність правового клубу «Феміда», що працює на базі ДПТНЗ «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище», спрямована на виховання правосвідомого громадянина шляхом використання різних форм правоосвітньої та правовиховної роботи. Клуб працює 8 років.

Правовий клуб приваблює учнів інноваційними формами роботи, серед яких рольові ігри, соціально-педагогічні тренінги, «круглі столи», правові аукціони, інтелектуальні ігри, конкурси на теми: «Пізнай світ через закон», «Твої права», «Право – це істинність і справедливість», «Діти та їх права», «Молодь і поліція», «На паралельних дорогах прав і обов’язків» та інші.

Велика увага в клубі приділяється пропаганді здорового способу життя серед учнівської молоді. Цьому сприяють різноманітні заходи, зокрема, диспути «Ваше здоров’я – у ваших руках», «Наркоманія – суспільне зло»; тренінги «Запобігання торгівлі людьми», «Згубна дія алкоголю, наркотичних речовин»; акція «Правда про наркотики»; театралізована правова гра «Суд над шкідливими звичками» та багато інших.

Гурток “Школа гендерного виховання”

(керівник Рабодзей Світлана Володимирівна)

Школа гендерного виховання працює понад 8 років на базі ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти № 1 м. Вінниці».

Метою та основним змістом роботи гуртка є підвищення компетентності учнів в ефективному міжособистісному спілкуванні, виховання сімейних цінностей учнівської молоді, ознайомлення учнів з поняттями «гендер», «гендерні відносини», сприяння формуванню поведінки, орієнтованої на дотримання гендерної рівності; підвищення компетентності учнівської молоді щодо ризиків, пов’язаних із торгівлею людьми та неризикованої поведінки.

У програмі гуртка:

тренінги «Гендерні стосунки у сім’ї», «Ціннісне ставлення до здоров’я», «Фази розвитку конфлікту», «Будуємо рівноправні стосунки», «Шкідливі звички» та інші;
«круглі столи» «Ми – проти насилля», «Моє життя»;
бесіди «Погляд у майбутнє», «Твоя відповідальність», «Виховання через позитивне ставлення», «Гендерні аспекти поведінки молоді», « Попередження конфліктів»;
екскурсії, перегляд фільмів, відвідування театру тощо.

Гурток “Школа лідерів”

(керівник Дудник Людмила Петрівна)

Упродовж 6 років на базі Вінницького державного центру естетичного виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів працює гурток «Школа лідерів», в якому навчаються президенти органів учнівського самоврядування закладів професійної (професійно-технічної) освіти міста та їх заступники.

Заняття в “Школі лідерів” сприяють розвитку соціальної активності й усвідомленої суспільної позиції учнівської молоді, вихованню почуття самосвідомості, власної значущості, творчої ініціативи. Керівник гуртка створює умови для розвитку перспективи професійного росту і соціальної адаптації учнів ЗП (ПТ) О.

Лідери учнівського самоврядування ЗП (ПТ) О є активними учасниками благодійних акцій “Нам свято дарує Святий Миколай”, “Даруймо радість дітям”, які проводяться у Вінницькому центрі соціальної-реабілітації дітей-інвалідів “Промінь”, у Вінницькому обласному дитячому будинку “Гніздечко”.

Голови учнівського самоврядування ЗП (ПТ) О неодноразово брали участь в обласних та Всеукраїнських Форумах лідерів учнівського самоврядування.

Гурток “Волонтер”

(керівник Кушнір Валентина Василівна)

Гурток працює упродовж 9 років на базі Вищого професійного училища № 11 м. Вінниці. Робота в гуртку сприяє вихованню в учнів милосердя, взаємоповаги, працелюбності, розвитку життєвих компетенцій, підвищенню їх моральної культури.

Гуртківці беруть участь у благодійних акціях: “Серце до серця”, “Відкриємо серця для добра”, “Подаруй дітям посмішку”, «Діти – наше майбутнє» та інших.

Учасники гуртка “Волонтер” є частими гостями Вінницького центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Промінь”, Вінницького дитячого будинку інтернатного типу “Гніздечко”; тісно співпрацюють з громадською організацією “Паросток”, з центром первинної медико-санітарної допомоги “Клініка, дружння до молоді”. Волонтери є постійними учасниками Всеукраїнського Форому волонтерів, який проводиться щорічно 5 грудня.

Гурток працює під девізом “Раз добром зігріте серце – вік не охолоне”.

Тренінг-група“ Пізнай себе”

(керівник Ліщун Олена Дмитрівна)

Тренінг-група працює упродовж 6 років на базі Вищого художнього професійно-технічного училища № 5 м. Вінниці.

Метою та основним змістом роботи гуртка є сприяння розвитку самостійності учнів у навчанні, розумовій діяльності та свідомому засвоєнню знань з психології; навчання учнів використанню теоретичних знань з психології на практиці; розвиток внутрішнього «Я» особистості; формування індивідуального стилю життя і відповідального ставлення до суспільства, природи, самого себе; поширення знань серед учнів про здоровий спосіб життя.

У програмі тренінг-групи:

тренінги «Що означає бути впевненим у собі?», «Конфлікт ровесників», «Я – толерантна особистість», «Уміння спілкуватись»;
брейн-ринг «Шкідливі звички»;
години спілкування «Без сім’ї, немає щастя на землі», «Я – в ролі лідера»;
бесіди «Наш вільний час і здоровий спосіб життя», «Алкоголь та його вплив на організм людини» та багато інших заходів.

Соціально-реабілітаційний напрям