Інформаційний дайджест “День Української Державності”

 

Витоки Основного закону, на думку багатьох істориків, сягають ще часів Ярослава Мудрого, коли з’явилася збірка законів Київської Русі, в основу якої було покладено давньоруське звичаєве право. Даний збірник законів охоплював ХІ століття та був одним із перших літописних кодексів судових законів Русі, що об’єднував процеси судочинства, цивільного та кримінального права ХІ століття.

Наступним кроком варто відзначити Договір-Конституцію Пилипа Орлика, яка є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією – однією з перших європейських конституцій нового часу.

Так, даний Договір гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов’язки усіх членів Війська – був укладений у квітні 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер. У Конституції була «наскрізна» ідея державної незалежності народу Русі – з демократичною формою правління та убезпеченням від зазіхань з боку Московської держави на, власне, руські землі. Але даний документ не набув чинності через те, що був написаний в умовах вигнання.

Вже через століття було намагання створити нову Конституцію. Мова йде про 1918 рік, коли основний закон УНР, який називався «Статут про державний устрій, права і вільності УНР», було прийнято Центральною Радою 29 квітня 1918 року. В документі проголошувались державна незалежність і територіальна цілісність України, демократичні свободи та рівність прав громадян. Планувалось, що Республіка буде із Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою, але без посади президента.

Українська Народна Республіка, за документом, проголошувалась самостійною, суверенною, незалежною державою, територія якої повинна бути неподільною, а суверенне право повинно було належати народу. Конституція УНР не була реалізована, через припинення роботи Центральної Ради.

Процес підготовки сьогоднішньої Конституції України розпочався ще у 1990 році – за часів Української РСР. Протягом 6 років, поки він тривав, було запропоновано 15 її проєктів – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Всі вони різнилися. Комуністи, наприклад, пропонували зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права президента та увійти в новий Союз.

Крим міг би позбутися статусу автономії, якби була прийнята редакція Конгресу українських націоналістів. Найжвавіші дискусії точилися навколо питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Республіки Крим та російської мови. 15 травня 1991 року Концепція Основного Закону була викладена офіційно.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі наш народ підтримав Акт про незалежність України і стало зрозуміло, що на політичній мапі постає суверенна держава, якій конче потрібна нова Конституція. Народні депутати у липні 1992 року ухвалили рішення про винесення на всенародне обговорення проєкту Конституції, а газета «Голос України» опублікувала її проєкт. Але ця пропозиція не знайшла підтримки народних депутатів. Врешті решт у червні 1996 року робота вийшла на фінішну пряму: 19 червня законопроєкт нової Конституції вже розглядався у другому читанні. Але досить мляво, через що Президент України Леонід Кучма оголосив всеукраїнський референдум, на який збирався винести цей документ. схвалений Конституційною комісією ще 20 березня, але не ухвалений парламентом.

Зрештою, 28 червня 1996 року після майже 24 годин безперервної праці Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. За основний закон проголосувало 315 депутатів, 36 – проти, 12 утримались і 30 депутатів взагалі не голосували. Президент України Леонід Кучма не був присутній на доленосному засіданні парламенту, однак за кілька хвилин до остаточного прийняття депутатами Конституції прийшов до сесійної зали. Його прибуття народні депутати привітали оплесками. Леонід Кучма у своєму короткому виступі назвав прийняття Конституції історичною подією. Після безсонної ночі нардепам влаштували скромний банкет з цукерками та шампанським.

У Конституції України визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України.

 

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

 

9 березня відзначається день народження Великого Кобзаря, генія українського нараду – Тараса Шевченка

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його слова, в кожному живе його дух і кожен бачить у ньому щось своє.

 

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ

2022 року

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

Відомих подій в Україні:

1025 років народного самоврядування в Україні – першої літописної згадки про проведення віча у Київській Русі (997);

950 років із часу укладання Правди Ярославичів – зводу давньоруських законів (1072);

925 років із часу проведення Любецького з’їзду князів (1097);

925 років із часу першої писемної згадки про місто Теребовлю (1097);

925 років із часу першої писемної згадки про місто Турійськ (1097);

925 років із часу першої писемної згадки про місто Буськ (1097);

875 років із часу першої писемної згадки про місто Черкаси (1147);

875 років із часу першої писемної згадки про місто Ніжин (1147);

700 років із часу першої писемної згадки про місто Мізоч (1322);

625 років із часу першої писемної згадки про місто Сколе (1397);

625 років із часу першої писемної згадки про місто Бучач (1397);

575 років із часу заснування міста Рахова (1447);

525 років із часу надання місту Луцьку магдебурзького права (1497);

500 років із часу заснування міста Чорткова (1522);

475 років із часу надання місту Берестечку магдебурзького права (1547);

450 років із часу створення реєстрового козацтва (1572);

400 років із часу надання місту Лисянці магдебурзького права (1622);

300 років із часу обрання Павла Полуботка наказним гетьманом Лівобережної України (1722);

140 років із часу заснування першого професійного українського театру; (1882);

125 років із часу випуску перших паровозів в Україні на Харківському паровозобудівному заводі (нині – державне підприємство “Завод ім. В.О. Малишева”) (1897);

100 років із часу заснування Української господарської академії у Подєбрадах (1922);

100 років із часу заснування Криворізького національного університету (1922);

100 років із часу заснування Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова (1922);

100 років із часу заснування державного підприємства “Науково-виробниче підприємство “Видавництво “Наукова думка” НАН України” (1922);

100 років із часу заснування Книжкової палати України імені Івана Федорова (1922);

100 років із часу заснування Національного музею “Київська картинна галерея” (1922);

100 років із часу заснування Всеукраїнського фотокіноуправління (1922);

100 років із часу відкриття пам’ятника Григорію Сковороді у місті Лохвиці (1922);

100 років із часу заснування Кролевецької фабрики художнього ткацтва (1922);

100 років із часу заснування Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Феофіла Яновського Національної академії медичних наук України (1922);

100 років із часу утворення літературної організації “Плуг” (1922);

100 років із часу заснування у Харкові Українського державного інституту охорони материнства і дитинства (нині – Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України) (1922);

100 років із часу виходу юридичного журналу “Право України” (1922);

100 років із часу заснування Лесем Курбасом театру “Березіль” (нині – Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка) (1922);

100 років із часу заснування Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (1922);

100 років із часу заснування Поліського національного університету (1922);

100 років із часу заснування Дніпровського державного аграрно-економічного університету (1922);

80 років із часу створення Української Повстанської Армії (1942);

75 років із часу заснування Інституту електродинаміки Національної академії наук України (1947);

75 років із часу заснування Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (1947);

50 років із часу заснування Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України (1972);

50 років із часу заснування у Харкові Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України (1972);

50 років із часу відкриття пам’ятника Григорію Сковороді у селищі міського типу Чорнухи Лубенського району Полтавської області (1972);

50 років фільму “Пропала грамота” (1972);

50 років із часу створення державної установи “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова” Національної академії медичних наук України (1972);

50 років із часу заснування Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України (1972);

30 років із дня затвердження Верховною Радою України Державного Гімну України – національного гімну на музику Михайла Вербицького (15.01.1992);

30 років із дня затвердження Верховною Радою України Державного Прапора України – національного прапора, що складається з двох смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору (28.01.1992);

30 років із дня затвердження Верховною Радою України малого Державного Герба України – тризуба, який є знаком Княжої Держави Володимира Великого (19.02.1992);

30 років із дня заснування Національної академії педагогічних наук України (04.03.1992);

30 років із часу проведення у Києві I Всесвітнього форуму українців (21-24.08.1992);

25 років із часу польоту у космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка (19.11-05.12.1997).

Видатних особистостей:

625 років із часу народження Хаджи I Ґірея (Гаджи I Ґерая) (1397-1466), засновника Кримського ханства;

510 років із часу народження Девлета Ґерая I (1512-1577), державного діяча, кримського хана;

290 років із часу народження Опанаса Лобисевича (1732-1805), письменника, одного з піонерів українського літературного відродження;

250 років із часу народження Халіма Ґерая (1772-1823), принца з династії Ґераїв, кримськотатарського хроніста, історика та поета;

250 років із часу народження раббі Нахмана з міста Брацлава (1772-1810), засновника брацлавського хасидизму;

210 років із часу народження Федора Бодянського (1812-1873), філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника;

180 років із часу народження Анастасія Зайкевича (1842-1931), вченого, агронома, фізіолога рослин;

150 років із часу народження Іллі Смоленського (1872-1933), історика, лідера одеської української “Громади”;

140 років із часу народження Миколи Шемета (1882-1917), громадського та політичного діяча, журналіста;

140 років із часу народження Андрія Желехівського (1882-1943), фізика, педагога;

130 років із часу народження Сергія Яворського (1892-1923), військового діяча, учасника антибільшовицького повстанського руху в Україні, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

120 років із часу народження Михайла Колодзінського (1902-1939), військового та політичного діяча, полковника, начальника Генерального штабу Карпатської Січі, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

110 років із часу народження Івана Самійленка (1912-2006), громадського та державного діяча, вченого, голови Уряду УНР в екзилі;

100 років із часу народження Федора Воробця (1922-1959), учасника антинацистського Руху Опору та боротьби за незалежність України у XX столітті;

100 років із часу народження Володимира Величка (1922-1944), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

2 січня – 130 років із дня народження Ярослава Пастернака (1892-1969), археолога, професора Українського вільного університету;

3 січня – 80 років із дня народження Анатолія Погрібного (1942-2007), літературознавця, письменника, публіциста, громадського та політичного діяча;

5 січня – 130 років із дня народження Федора Бєлянкіна (1892-1972), вченого-матеріалознавця, механіка;

5 січня – 90 років із дня народження Віктора Шкуріна (1932-2020), кінорежисера-документаліста;

9 січня – 90 років із дня народження Володимира Доліна (1932-2004), вченого, ентомолога;

10 січня – 100 років із дня народження Миколи Жужоми (1922-1981), військового діяча;

10 січня – 90 років із дня народження Дмитра Нікітчина (1932-2007), вченого, аграрія;

12 січня – 190 років із дня народження Єлизавети Милорадович (1832-1890), громадської діячки, меценатки;

13 січня – 180 років із дня народження Василя Мови (Лиманського) (1842-1891), поета, драматурга, перекладача;

14 січня – 140 років із дня народження Івана Огієнка (митрополита Іларіона) (1882-1972), церковного, громадського та політичного діяча, історика церкви, мовознавця, лексикографа, педагога;

14 січня – 130 років із дня народження Василя Помагайби (1892-1972), педагога;

17 січня – 100 років із дня народження Степана Вайди (1922-1945), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

18 січня – 140 років із дня народження Олександри Екстер (1882-1949), художниці, сценографки, педагогині;

18 січня – 140 років із дня народження Богдана Комарова (1882-1975), бібліографа, публіциста, лексикографа, природознавця;

18 січня – 110 років із дня народження Володимира Войтенка (1912-1978), кінооператора;

18 січня – 100 років із дня народження Валентина Потураєва (1922-2003), вченого у галузях гірничої механіки, динаміки важких машин, вібраційної техніки, прикладної механіки гуми, академіка;

19 січня – 110 років із дня народження Ярослава Стецька (1912-1986), державного та політичного діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

19 січня – 110 років із дня народження Тимофія Левчука (1912-1998), кінорежисера;

20 січня – 180 років із дня народження Володимира Орловського (1842-1914), художника-пейзажиста;

21 січня – 140 років із дня народження Григорія Золотова (1882-1960), художника, графіка;

22 січня – 80 років із дня народження Олександра Коросташова (1942-2021), аграрія, Героя України;

23 січня – 120 років із дня народження Павла Усенка (1902-1975), поета, журналіста;

23 січня – 50 років із дня народження Олександра Подригуна (1972-2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

25 січня – 170 років із дня народження Василя Данилевського (1852-1939), вченого, фізіолога, лікаря, академіка;

26 січня – 80 років із дня народження Валерія Кухаря (1942-2017), вченого-біохіміка, академіка Національної академії наук України, засновника і директора Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України;

27 січня – 180 років із дня народження Архипа Куїнджі (1842-1910), художника-пейзажиста, педагога;

27 січня – 100 років із дня народження Павла Копніна (1922-1971), вченого, філософа, академіка;

30 січня – 150 років із дня народження Гліба Котельникова (1872-1944), винахідника, творця першого у світі авіаційного ранцевого парашута;

30 січня – 130 років із дня народження Григорія Іваниці (1892-1938), педагога, філолога, репресованого;

1 лютого – 120 років із дня народження Оксани Лятуринської (1902-1970), поетеси, художниці, громадської діячки;

1 лютого – 120 років із дня народження Костянтина Виноградова (1902-1989), вченого-гідробіолога, засновника Інституту морської біології Національної академії наук України, репресованого;

1 лютого – 100 років із дня народження Марії Байди (1922-2002), військової діячки, учасниці вигнання нацистів із території України;

2 лютого – 210 років із дня народження Євгена Гребінки (1812-1848), письменника, педагога, видавця, громадського діяча;

2 лютого – 100 років із дня народження Павла Наніїва (1922-2001), письменника, журналіста, публіциста;

4 лютого – 60 років із дня народження Василя Аксенина (1962-2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

8 лютого – 200 років із дня народження Опанаса Марковича (Маркевича) (1822-1867), фольклориста, етнографа, громадського діяча, члена Кирило-Мефодіївського товариства;

12 лютого – 140 років із дня народження Євгена Мєшковського (1882-1920), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

12 лютого – 130 років із дня народження Григорія Бондаренка (1892-1969), художника, графіка;

13 лютого – 130 років із дня народження Марії Литвиненко-Вольгемут (1892-1966), співачки, педагогині;

18 лютого – 70 років із дня народження Джеймса-Ернеста Мейса (1952-2004), історика, політолога, громадського діяча, дослідника Голодомору 1932-1933 років в Україні;

19 лютого – 170 років із дня народження Катерини Скаржинської (1852-1932), меценатки, фундаторки першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України, громадської діячки;

24 лютого – 180 років із дня народження Юліана Романчука (1842-1932), громадського та політичного діяча, науковця, педагога;

25 лютого – 120 років із дня народження Олекси Повстенка (1902-1973), архітектора, історика мистецтва;

28 лютого – 100 років із дня народження Михайла Лиховида (1922-1944), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

2 березня – 140 років із дня народження Архипа Тесленка (1882-1911), письменника, етнографа, публіциста;

3 березня – 160 років із дня народження Олексія Бекетова (1862-1941), архітектора, педагога;

3 березня – 110 років із дня народження Льва Ребета (1912-1957), політичного діяча, публіциста;

3 березня – 100 років із дня народження Василя Бея (1922-1952), учасника антинацистського Руху Опору, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

5 березня – 100 років із дня народження Василя Петрова (1922-2003), військового діяча;

6 березня – 130 років із дня народження Івана Чмоли (1892-1941), військового діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті, репресованого;

6 березня – 130 років із дня народження Юрія Полянського (1892-1975), геолога, географа, археолога;

7 березня – 140 років із дня народження Григорія Коссака (1882-1939), військового діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті, репресованого;

7 березня – 90 років із дня народження Володимира Дахна (1932-2006), художника та режисера анімаційних фільмів;

11 березня – 100 років із дня народження Бориса Яровинського (1922-2000), композитора, артиста;

13 березня – 130 років із дня народження Євгена Терлецького (1892-1938), державного та громадського діяча, репресованого;

13 березня – 110 років із дня народження Ігоря Юскевіча (Юшкевича) (1912-1994), артиста балету, педагога;

14 березня – 150 років із дня народження Олекси Новаківського (1872-1935), художника, педагога;

14 березня – 100 років із дня народження Бориса Остапенка (1922-2006), лісовода, типолога, еколога, педагога;

16 березня – 140 років із дня народження Христини Алчевської (1882-1931), письменниці, перекладачки, педагогині;

18 березня – 90 років із дня народження Анатолія Непокупного (1932-2006), поета, перекладача;

21 березня – 160 років із дня народження Миколи Пимоненка (1862-1912), художника, педагога;

22 березня – 180 років із дня народження Миколи Лисенка (1842-1912), композитора, педагога, хорового диригента, етнографа, громадського діяча;

22 березня – 150 років із дня народження Володимира Поспєлова (1872-1949), вченого, ентомолога, академіка;

25 березня – 100 років із дня народження Марфи Тимченко (1922-2009), художниці, майстрині петриківського розпису;

28 березня – 110 років із дня народження Олекси Гірника (1912-1978), правозахисника, політв’язня радянського режиму, Героя України;

30 березня – 130 років із дня народження Стефана Банаха (1892-1945), вченого, математика, одного із засновників сучасного функціонального аналізу;

2 квітня – 100 років із дня народження Ісака Двохбабного (1922-1943), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

2 квітня – 90 років із дня народження Миколи Кучера (1932-1999), письменника, політв’язня радянського режиму;

5 квітня – 140 років із дня народження Юрія Свірського (1882-1959), військового діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

5 квітня – 90 років із дня народження Анатолія Підгорного (1932-1996), вченого у галузі енергетичного машинобудування та водневої енергетики, академіка Національної академії наук України;

6 квітня – 80 років із дня народження Зиновія-Богдана Антківа (1942-2009), хорового диригента;

8 квітня – 140 років із дня народження Дмитра Дорошенка (1882-1951), державного, громадського та політичного діяча, історика, педагога;

9 квітня – 140 років із дня народження Вадима Модзалевського (1882-1920), історика, архівіста, археографа;

9 квітня – 100 років із дня народження Олексія Горобця (1922-1961), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

10 квітня – 90 років із дня народження Миколи Новікова (1932-2017), вченого-матеріалознавця, академіка Національної академії наук України;

10 квітня – 80 років із дня народження Шакіра Селіма (1942-2008), кримськотатарського поета, перекладача, публіциста;

11 квітня – 140 років із дня народження Володимира Янченка (1882-невідомо), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

13 квітня – 100 років із дня народження Миколи Воронцова (1922-1943), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

15 квітня – 90 років із дня народження Віталія Дончика (1932-2017), вченого, літературознавця, громадського та політичного діяча, академіка Національної академії наук України;

16 квітня – 140 років із дня народження Юрія Глушка (1882-1942) громадського та політичного діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

17 квітня – 150 років із дня народження Павла Ріттера (1872-1939), літературознавця, мовознавця-санскритолога, перекладача, одного з перших українських індологів;

17 квітня – 140 років із дня народження В’ячеслава Липинського (1882-1931), історика, соціолога, державного та політичного діяча, публіциста, теоретика українського консерватизму, основоположника державницького напряму історіографії та політології, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

21 квітня – 140 років із дня народження Бориса Грекова (1882-1953), історика, громадського діяча, академіка;

23 квітня – 100 років із дня народження Василя Бондаренка (1922-2001), військового діяча, військового льотчика, учасника вигнання нацистів із території України;

24 квітня – 150 років із дня народження Юрія Кміта (1872-1946), письменника, літературознавця, етнографа, діалектолога, священника;

26 квітня – 170 років із дня народження Йосипа Тимченка (1852-1924), механіка-винахідника у галузі кіно;

26 квітня – 100 років із дня народження Георгія Максимовича (1922-2007), вченого у галузі фізико-хімічної механіки матеріалів;

28 квітня – 200 років із дня народження Юрія Шкрібляка (1822-1884), різьбяра, основоположника гуцульського різьблення по дереву;

5 травня – 110 років із дня народження Володимира Дальського (справжнє прізвище – Нестеренко) (1912-1998), актора театру та кіно;

6 травня – 100 років із дня народження Миколи Андрійка (1922-2008), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

13 травня – 100 років із дня народження Івана Запісочного (1922-2001), вченого, фізика;

16 травня – 40 років із дня народження Руслана Батира (1982-2015), військовослужбовця, учасника антитерористичної операції;

17 травня – 100 років із дня народження Анатолія Дімарова (справжнє прізвище – Гарасюта) (1922-2014), письменника, громадського діяча;

20 травня – 100 років із дня народження Івана Чендея (1922-2005), письменника, кіносценариста, громадського діяча;

20 травня – 80 років із дня народження Петра Скунця (1942-2007), поета, фольклориста, краєзнавця, громадського діяча;

24 травня – 140 років із дня народження Кирила Стеценка (1882-1922), композитора, хорового диригента, священника, громадського діяча;

24 травня – 110 років із дня народження Михайла Стельмаха (1912-1983), письменника, фольклориста, педагога, громадського діяча;

28 травня – 110 років із дня народження Федора Медведєва (1912-1977), мовознавця;

29 травня – 120 років із дня народження Йосипа Каракіса (1902-1988), архітектора, містобудівника, художника, педагога;

30 травня – 150 років із дня народження Костянтини Малицької (1872-1947), письменниці, педагогині, перекладачки;

1 червня – 120 років із дня народження Зої Гайдай (1902-1965), оперної та камерної співачки, педагогині;

6 червня – 110 років із дня народження Марії Підтиченко (1912-1991), вченої, педагогині;

6 червня – 100 років із дня народження Володимира Лебедєва (1922-2008), вченого-матеріалознавця, дослідника зварювання живих тканин, академіка Національної академії наук України;

8 червня – 260 років із дня народження Івана (Іринея) Фальковського (Фальківського) (1762-1823), вченого, математика, астронома, географа, правознавця, філософа, письменника, педагога, ректора Києво-Могилянської Академії, єпископа;

8 червня – 140 років із дня народження Микити Шаповала (1882-1932), громадського та політичного діяча, соціолога, публіциста;

12 червня – 140 років із дня народження Василя Хрущова (1882-1941), вченого, електротехніка, електроенергетика, академіка;

13 червня – 210 років із часу народження Ізмаїла Срезневського (1812-1880), філолога, педагога, письменника, етнографа;

15 червня – 120 років із дня народження Наталії Лівицької-Холодної (1902-2005), письменниці, перекладачки;

15 червня – 120 років із дня народження В’ячеслава Сенютовича-Бережного (1902-1992), історика-геральдиста, генеалога;

17 червня – 140 років із дня народження Ігоря Стравінського (1882-1971), композитора, диригента;

17 червня – 110 років із дня народження Митрофана Пасічника (1912-1996), вченого, фізика, академіка;

18 червня – 130 років із дня народження Юрія Меженка (1892-1969), бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, літературного і театрального критика;

20 червня – 80 років із дня народження Петра Черемського (1942-2006), громадського діяча, фізика;

22 червня – 140 років із дня народження Миколи Холодного (1882-1953), вченого, ботаніка, фізіолога, мікробіолога, еколога, академіка;

23 червня – 140 років із дня народження Зенона Кузелі (1882-1952), фольклориста, етнографа, бібліографа, мовознавця, видавця;

25 червня – 130 років із дня народження Арсена Річинського (1892-1956), громадського та політичного діяча, релігієзнавця, лікаря, композитора, фотографа, краєзнавця;

28 червня – 110 років із дня народження Володимира Максименка (1912-1994), актора;

30 червня – 130 років із дня народження Дмитра Віленського (1892-1960), вченого у галузі ґрунтознавства та геоботаніки;

3 липня – 90 років із дня народження Вадима Іллєнка (1932-2015), кінорежисера, кінооператора, сценариста, педагога;

3 липня – 60 років із дня народження Богдана Ільківа (1962-2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

9 липня – 140 років із дня народження Михайла Слабченка (1882-1952), історика, правознавця, економіста;

10 липня – 150 років із дня народження Володимира Генбачіва (1872-1957), військового діяча;

12 липня – 130 років із дня народження Бруно Шульца (1892-1942), письменника, художника;

12 липня – 120 років із дня народження Михайла Сидоренка (1902-1989), вченого у галузі садівництва, селекціонера;

12 липня – 110 років із дня народження Шаміля Алядіна (1912-1996), кримськотатарського письменника, поета, громадського діяча;

13 липня – 140 років із дня народження Романа Цегельського (1882-1956), фізика, педагога, громадського діяча;

14 липня – 150 років із дня народження Льва Бачинського (1872-1930), державного, громадського та політичного діяча, правознавця;

15 липня – 130 років із дня народження Володимира Кабачка (1892-1957), бандуриста;

15 липня – 130 років із дня народження Мілени Рудницької (Лисяк-Рудницької) (1892-1976), громадської та політичної діячки, журналістки, письменниці, педагогині, голови центральної управи Союзу Українок;

16 липня – 130 років із дня народження Бориса Пилипенка (1892-1937), етнографа, мистецтвознавця, художника;

19 липня – 170 років із дня народження Володимира Науменка (1852-1919), педагога, філолога, громадського діяча, журналіста;

21 липня – 140 років із дня народження Давида Бурлюка (1882-1967), художника-футуриста, поета, літературного і художнього критика, видавця;

21 липня – 140 років із дня народження Михайла Слабченка (1882-1952), історика, правознавця, академіка;

24 липня – 110 років із дня народження Степана Радіона (1912-2007), журналіста, письменника, бібліографа;

30 липня – 150 років із дня народження Олексія Кримова (1872-1954), лікаря-хірурга;

4 серпня – 130 років із дня народження Йосипа Гермайзе (1892-1958), громадського діяча, історика, літературознавця, археографа, педагога;

7 серпня – 180 років із дня народження Миколи Бенардоса (1842-1905), винахідника, творця дугового електрозварювання;

9 серпня – 170 років із дня народження Варвари Ханенко (1852-1922), меценатки, колекціонерки творів мистецтва, музейної діячки;

9 серпня – 130 років із дня народження Сави Чавдарова (1892-1962), вченого, педагога;

10 серпня – 160 років із дня народження Петра Сльозкіна (1862-1927), вченого, аграрія;

10 серпня – 70 років із дня народження Олександра Астаф’єва (1952-2020), літературознавця, письменника, перекладача, критика, педагога;

13 серпня – 100 років із дня народження Леоніда Лимана (1922-2003), письменника, публіциста;

14 серпня – 60 років із часу народження Олеся Ульяненка (справжні ім’я та прізвище – Олександр Ульянов) (1962-2010), письменника, громадського діяча;

15 серпня – 150 років із дня народження Степана Сірополка (1872-1959), громадського діяча, педагога, публіциста, бібліотекознавця;

15 серпня – 80 років із дня народження Валерії Заклунної-Мироненко (1942-2016), актриси театру і кіно, громадської діячки, Героя України;

16 серпня – 170 років із дня народження Миколи Дашкевича (1852-1908), літературознавця, історика, фольклориста;

16 серпня – 120 років із дня народження Диомида Рижикова (1902-1976), вченого, аграрія;

17 серпня – 140 років із дня народження Івана Кобилка (1882-1951), військового і громадського діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

19 серпня – 120 років із дня народження Олеся (Олександра) Донченка (1902-1954), письменника, казкаря;

19 серпня – 120 років із дня народження Івана Теслі (1902-1996), географа, педагога, діяча культури;

22 серпня – 120 років із дня народження Юрія Клеопова (1902-1943), вченого, ботаніка, фітогенетика, флориста, автора теорії про походження та розвиток генетичних комплексів рослинного світу;

22 серпня – 100 років із дня народження Григорія Атаманчука (1922-1994), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

23 серпня – 150 років із дня народження Мар’яна Перетятковича (1872-1916), архітектора, педагога;

23 серпня – 90 років із дня народження Давида Черкаського (1932-2018), режисера-аніматора, художника;

26 серпня – 120 років із дня народження В’ячеслава Савицького (1902-1965), біолога, селекціонера, педагога;

27 серпня – 120 років із дня народження Юрія Яновського (1902-1954), письменника, журналіста, кіносценариста;

30 серпня – 100 років із дня народження Павла Глазового (1922-2004), поета, гумориста, сатирика;

31 серпня – 190 років із дня народження Агапія Гончаренка (1832-1916), громадського та церковного діяча, публіциста;

1 вересня – 190 років із дня народження Олександра Поля (1832-1890), громадського діяча, археолога, краєзнавця, мецената;

1 вересня – 140 років із дня народження Дмитра Рожанського (1882-1936), вченого, фізика;

2 вересня – 180 років із дня народження Климентія Ганкевича (1842-1924), мовознавця, педагога, дослідника наголосів і народної етимології в українській мові;

3 вересня – 130 років із дня народження Миколи Ковалевського (1892-1957), державного та політичного діяча, кооператора, публіциста;

5 вересня – 120 років із дня народження Бориса Варшавського (1902-1996), вченого, аграрія, педагога;

8 вересня – 100 років із дня народження Наталії Меклін (1922-2005), військової діячки, військової льотчиці, учасниці вигнання нацистів із території України;

9 вересня – 130 років із дня народження Сергія Смеречинського (1892-1954), філолога, поета, педагога, архівіста, бібліографа;

9 вересня – 110 років із дня народження Федора Маківчука (1912-1988), письменника, сатирика, гумориста, головного редактора журналу “Перець”;

12 вересня – 120 років із дня народження Олександра Чекмарьова (1902-1975), вченого у галузі металургії, академіка;

20 вересня – 130 років із дня народження Михайла Новицького (1892-1964), шевченкознавця, редактора та видавця творів Тараса Шевченка;

21 вересня – 190 років із дня народження Петра Ніщинського (1832-1896), композитора, хорового диригента, поета, перекладача, педагога;

23 вересня – 150 років із дня народження Соломії Крушельницької (1872-1952), оперної співачки, громадської діячки, педагогині;

25 вересня – 90 років із дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), оперного співака, громадського діяча, Героя України;

26 вересня – 190 років із дня народження Петра Сокальського (1832-1887), композитора, громадського діяча, журналіста;

27 вересня – 150 років із дня народження Григорія Світлицького (1872-1948), художника, педагога;

27 вересня – 130 років із дня народження Дмитра Андрієвського (1892-1976), громадського та політичного діяча, публіциста;

27 вересня – 130 років із дня народження Миколи Надемського (1892-1937), актора, театрального режисера, репресованого;

2 жовтня – 180 років із дня народження Ярослава (Павла) Нємеца (1842-1898), вченого, помолога, громадського діяча;

3 жовтня – 170 років із дня народження Киріака Костанді (1852-1921), художника, педагога, академіка;

4 жовтня – 120 років із дня народження Oлeкcaндра Бельгарда (1902-1992), вчeнoгo, eкoлогa, гeoбoтaнiкa, фахівця зі степового лісорозведення;

5 жовтня – 140 років із дня народження Михайла Гаврилка (1882-1920), військового діяча, скульптора;

6 жовтня – 140 років із дня народження Кароля Шимановського (1882-1937), композитора, педагога, піаніста;

6 жовтня – 130 років із дня народження Якова Дзябенка (1892-1959), військового та громадського діяча;

7 жовтня – 140 років із дня народження Миколи Галагана (1882-1955), державного, громадського та політичного діяча, дипломата, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

7 жовтня – 90 років із дня народження Маргарити Кринициної (1932-2005), кіноактриси;

8 жовтня – 180 років із дня народження Івана Нечипоренка (1842-1910), педагога, освітнього діяча;

10 жовтня – 150 років із дня народження Миколи Грунського (1872-1951), вченого, мовознавця, літературознавця;

10 жовтня – 130 років із дня народження Михайла Кравчука (1892-1942), вченого, математика, академіка, репресованого;

11 жовтня – 80 років із дня народження Володимира Яворівського (1942-2021), письменника, журналіста, громадського та політичного діяча;

15 жовтня – 140 років із дня народження Андрія Вовка (1882-1969), військового діяча, генерал-полковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

15 жовтня – 140 років із дня народження Павла Крата (1882-1952), політичного, релігійного та громадського діяча, поета, прозаїка, перекладача, журналіста;

15 жовтня – 120 років із дня народження Андрія Штогаренка (1902-1992), композитора, педагога, громадського діяча;

20 жовтня – 100 років із дня народження Бориса Арешнікова (1922-1998), вченого, ентомолога;

21 жовтня – 350 років із дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника “Конституції Пилипа Орлика”;

22 жовтня – 90 років із дня народження Ярославни Шевченко (1932-2017), вченої, правознавиці, академіка Національної академії правових наук України;

24 жовтня – 150 років із дня народження Георгія Пфейффера (1872-1946), вченого, математика, академіка;

25 жовтня – 120 років із дня народження Григорія Костюка (1902-2002), науковця, письменника, літературознавця, критика;

25 жовтня – 110 років із дня народження Галини В’юн (1912-1972), громадської діячки, письменниці;

26 жовтня – 130 років із дня народження Андрія Заливчого (1892-1918), політичного діяча, письменника, публіциста;

26 жовтня – 60 років із дня народження Андрія Саєнка (1962-2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

28 жовтня – 150 років із дня народження Терентія Пархоменка (1872-1910), кобзаря;

30 жовтня – 140 років із дня народження Михайла Бойчука (1882-1937), художника-монументаліста, графіка;

2 листопада – 260 років із дня народження Стефана Стубелевича (1762-1814), винахідника, фізика, автора першого підручника з фізики;

2 листопада – 120 років із дня народження Сергія Лебедєва (1902-1974), вченого, електротехніка, розробника перших у континентальній Європі електронних обчислювальних машин МЕОМ, академіка;

4 листопада – 150 років із дня народження Богдана Лепкого (1872-1941), письменника, перекладача, літературознавця, художника, педагога, громадського діяча;

4 листопада – 110 років із дня народження Віктора Івченка (1912-1972), кінорежисера, педагога;

8 листопада – 170 років із дня народження Григорія Левицького (1852-1917), астронома, засновника і першого директора Харківської обсерваторії;

8 листопада – 140 років із дня народження Дмитра Байди-Суховія (1882-1974), режисера, актора;

8 листопада – 100 років із дня народження Платона Білецького (1922-1998), мистецтвознавця, педагога, художника;

11 листопада – 140 років із дня народження Федора Швеця (1882-1940), державного, громадського та політичного діяча, геолога;

11 листопада – 110 років із дня народження Анатолія Дублянського (1912-1997), історика, журналіста, митрополита УАПЦ;

11 листопада – 100 років із дня народження Кузьми Журби (1922-1982), поета, журналіста;

13 листопада – 160 років із дня народження Дмитра Міллера (1862-1913), історика, краєзнавця;

14 листопада – 110 років із дня народження Андрія Малишка (1912-1970), поета, перекладача, літературного критика;

15 листопада – 100 років із дня народження Івана Драченка (1922-1994), військового діяча, військового льотчика, учасника вигнання нацистів із території України;

19 листопада – 100 років із дня народження Юрія Кнорозова (1922-1999), вченого, історика, етнографа, дослідника культури майя, мовознавця;

21 листопада – 120 років із дня народження Василя Івчука (1902-1938), педагога, рятівника людей від Голодомору 1932-1933 років в Україні, Героя України, репресованого;

21 листопада – 120 років із дня народження Олени Казимирчак-Полонської (1902-1992), вченої, астронома;

21 листопада – 70 років із дня народження Сергія Якутовича (1952-2017), художника, графіка, книжкового ілюстратора;

22 листопада – 100 років із дня народження Михайла Кучери (1922-1999), історика, археолога;

23 листопада – 80 років із дня народження Олексія Мурженка (1942-1999), дисидента, правозахисника, політв’язня радянського режиму;

25 листопада – 160 років із дня народження Петра Стебницького (1862-1923), державного, громадського та політичного діяча, вченого, письменника, публіциста;

26 листопада – 140 років із дня народження Григорія Шерстюка (1882-1911), мовознавця, педагога, освітнього та громадського діяча;

26 листопада – 140 років із дня народження Пилипа Капельгородського (1882-1938), письменника, репресованого;

27 листопада – 110 років із дня народження Олександра Берендея (1912-1988), вченого, садівника, селекціонера;

3 грудня – 300 років із дня народження Григорія Сковороди (1722-1794), філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога;

5 грудня – 140 років із дня народження Володимира Вайсблата (1882-1945), видавця, шевченкознавця, мистецтвознавця, перекладача;

6 грудня – 130 років із дня народження Романа Дашкевича (1892-1975), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

7 грудня – 130 років із дня народження Олени Степанів (1892-1963), військової та громадської діячки, географині, історикині, репресованої, учасниці боротьби за незалежність України у XX столітті;

7 грудня – 120 років із дня народження Всеволода Ганцова (1892-1979), мовознавця, репресованого;

8 грудня – 130 років із дня народження Олександра Осмьоркіна (1892-1953), художника, педагога;

8 грудня – 110 років із дня народження Степана Добоша (1912-1978), вченого, педагога, мовознавця, літературознавця;

8 грудня – 90 років із дня народження Альмара Серебренікова (1932-2000), кінорежисера, кінооператора;

11 грудня – 160 років із дня народження Степана Артемовича Пасюги (1862-1933), кобзаря;

11 грудня – 150 років із дня народження Андрія Яковліва (1872-1955), державного, громадського та політичного діяча, історика, правознавця, дипломата;

13 грудня – 90 років із дня народження Миколи Шкіля (1932-2015), вченого, математика;

14 грудня – 50 років із дня народження Геннадія Біліченка (1972-2014), військового діяча, капітана, першого загиблого військовослужбовця в антитерористичній операції;

18 грудня – 140 років із дня народження Віктора Бернадського (1882-1939), винахідника, фізика, репресованого;

18 грудня – 130 років із дня народження Миколи Куліша (1892-1937), драматурга, громадського діяча, публіциста, представника “Розстріляного Відродження”, репресованого;

19 грудня – 110 років із дня народження Миколи Дядечка (1912-2005), вченого, ентомолога, академіка;

19 грудня – 100 років із дня народження Надії Горлицької (1922-2006), вишивальниці, громадської діячки;

21 грудня – 300 років із дня народження Паїсія (справжнє ім’я – Петро) Величковського (1722-1794), церковного діяча, богослова, філософа;

22 грудня – 280 років із дня народження Данила Самойловича (1742-1804), лікаря, епідеміолога;

26 грудня – 110 років із дня народження Євгена Лазаренка (1912-1979), мінералога, педагога, громадського діяча, академіка;

26 грудня – 100 років із дня народження Сергія Григор’єва (1922-1998), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

28 грудня – 130 років із дня народження Степана Лазуренка (1892-1969), військового діяча, полковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

29 грудня – 50 років із дня народження Тараса Силенка (1972-2021), кобзаря;

30 грудня – 120 років із дня народження Данила Лихваря (1902-1986), вченого, аграрія, селекціонера;

30 грудня – 110 років із дня народження Андрія Сови (1912-1994), актора, гумориста, педагога;

31 грудня – 150 років із дня народження Володимира Левицького (1872-1956), вченого, математика, педагога;

31 грудня – 130 років із дня народження Михайла (Михайля) Семенка (1892-1937), поета-футуриста, журналіста, представника “Розстріляного Відродження”, репресованого;

31 грудня – 110 років із дня народження Вадима Васильєва (1912-2003), вченого, ентомолога, академіка.

Днів пам’яті:

75-ті роковини проведення польською комуністичною владою акції “Вісла” – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.-12.08.1947, День пам’яті – 28.04.2021);

75-ті роковини від початку проведення радянськими карально-репресивними органами операції “Захід” – масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947);

50-ті роковини від початку “великого погрому” – операції КДБ “Блок” проти українських дисидентів (12.01.1972).

 

 

 

 

 

 

 

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об’єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

Щороку, в останню суботу листопада, вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років.    

У XX сторіччі українці пережили три голодомори: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і голод 1946 – 1947 років. Утім, серед найтрагічніших сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932 – 1933 років. За різними даними, у 1932 – 1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

         Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду.

Схилімо голови в скорботі за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!
Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

      9 листопада – День української писемності та мови. Це свято відзначається щороку і було встановлено Указом Президента України в 1997 році на честь Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Його твір «Повість врем’яних літ» вважається першим твором української літератури і перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. А ще Нестор Літописець є автором “Житій” святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського.

В історії українців рідна мова завжди відігравала особливу роль: вона була основним націєтворчим чинником, єднала нас в один народ, хоча наші землі були розтерзані між чужими імперіями.

Сьогодні українська мова не лише має статус державної, який гарантується статтею 10 Конституції України, а відіграє вирішальну роль у процесі національного відродження й консолідації єдиної української нації, у згуртованості всього світового українства.

Цікаві факти про українську мову

  • Найбільше перекладений літературний твір – “Заповіт” Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
  • Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
  • Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана.
  • Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
  • Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
  • Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”

Правила української мови

Пропонуємо вас з нагоди свята пропонують згадати кілька основних правил української мови:

  • Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити “беру участь”, бо “приймати участь” – це калька.
  • Запам’ятайте, що слово “будь ласка” завжди пишеться окремо. Тут не треба дефісу.
  • Правильно говорити “протягом дня”. Слово “на протязі” означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
  • Іспит лише “складають”, слово “здавати” вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
  • Будівля та будь-що інше можуть бути “розташовані”, а не “знаходитися”, бо вони не можуть самі себе “знаходити”.

Зміни в новому правописі української мови

  • “И” на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери “и” на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку: дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна “і” на “и” в кінці слів під час відмінювання: “смерти”, “радости”.

  • Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

  • Більше “етерів”

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

  • Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

  • Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.

  • “Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”, наприклад.

  • “Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

  • Менше “лапок”

 

     Щорічно в жовтні ми вшановуємо захисників і захисниць нашої Батьківщини, а також згадуємо загиблих заради свободи України.

     Свято незмінно відзначається 14 жовтня. Дата встановлена указом Петра Порошенка у 2014 році і обрана невипадково. У цей день християни святкують Покров Пресвятої Богородиці, який був великим святом для запорізьких козаків. У цей день відзначається і День українського козацтва. 

 

Плануємо роботу бібліотек  на 2021-2022 навчальний рік

 

У жовтні відзначається 425 років від дня укладання  Берестейської (Брестська) церковної унії

 

Берестейська (Брестська) церковна унія – угода, у результаті якої частина православних українців визнала основні догмати католицької церкви при збереженні православних обрядів та владу Папи Римського.

У жовтні 1596 р. у м. Бересті (нині м. Брест у Республіці Білорусь) був скликаний церковний собор. Прихильники і противники унії готувались до нього як до вирішальної битви. Із самого початку він розколовся на два непримиренні табори, які провели фактично два собори. Уніатський собор проголосив об’єднання з католицькою церквою, визнавши її догмати й зверхність Папи Римського. Православні, якими керував князь К. Острозький, засудили унію й ухвалили рішення про усунення з посад митрополита та єпископів-відступників.

 

Про використання сучасних онлайн сервісів та Інтернет  платформ поспілкувались бібліотечні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти міста

28 жовтня 2021 року Вінницький  державний центр естетичного виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів провів засідання методичної секції бібліотечних працівників ЗП(ПТ)О міста на тему: «Бібліотека нового покоління: використання сучасних онлайн сервісів та Інтернет  платформ» в дистанційному форматі з дотриманням всіх протиепідеміологічних норм в умовах карантину.

Учасниками заходу стали   бібліотечні працівники ЗП(ПТ)О міста та Марченко Тетяна Миколаївна, завідуюча науково-методичним відділом Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва.

На засіданні було обговорено форми організації роботи онлайн   та вибір платформ та ресурсів для дистанційного навчання; бібліотеку  і “цифрове” покоління; основні положення Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як важлива стратегія»; організаційно-методичний супровід в бібліотеках закладів професійної (професійно-технічної) освіти в умовах реалій сьогодення.

На  завершення заходу бібліотечні працівники мали можливість поспілкуватись в  форматі «запитання – відповідь».

 

 

 

8 та 9 травня в Україні відзначаються Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни.

Ці дні присвячені пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старим – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни.

Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва дні – 8 і 9 травня, як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни і закликала держави – члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе, задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.

В Україні День пам’яті та примирення встановлено згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих».

Офіційне гасло пам’ятних заходів – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

26 квітня 2021 року – 35 річниця Чорнобильської катастрофи

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

 

9 березня виповнюється 207 років з дня народження Великого Кобзаря, генія українського нараду – Тараса Шевченка.

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його слова, в кожному живе його дух і кожен бачить у ньому щось своє.

Тарас Шевченко також є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

Ім’я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам’ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім’ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста.

 

25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури.

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції Гідності.

Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни.

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.

29 січня – День пам’яті героїв Крут

Бій на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року, в якому українські воїни, юнаки й студенти затримали наступ більшовиків на Київ, став символом героїзму та самопожертви молоді у боротьбі за незалежність.

Того дня Крути обороняли 520 захисників. Це, зокрема, курсанти  Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.

Українцям вдалося завдати російським більшовикам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину з них поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Завдяки відвазі захисників Крут українському урядові вдалося ще на якийсь час втримати контроль над Києвом. А це своєю чергою допомогло 9 лютого 1918 року підписати Брестський мирний договір між УНР та країнами Четверного союзу. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Пам’ятну дату запровадила Генеральна асамблея ООН Резолюцією № 60/7 від 1 листопада 2005 року. “Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…” – зазначається в документі. Україна приєдналася до вшанування Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.

27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі. Через Аушвіц, за оцінками науковців, пройшли 1,3 мільйона людей. Понад мільйон із них загинули.

Усього жертвами Голокосту стали 6 мільйонів європейських євреїв. На території України загинули півтора мільйона. Були знищені майже всі єврейські громади, які існували на території нашої країни до Другої світової війни. Більшість українських євреїв – жертв Голокосту була вбита під час масових розстрілів. Саме тому в Україні символом геноциду євреїв стали не газові камери таборів смерті, а Бабин Яр у Києві. У цьому місці лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 771 єврея.

Інформаційний дайджест про відзначення  Дня Соборності України

Соборність України – одна з важливих тем історії України. Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною.

Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У слові «соборність» ми чуємо слово «собор». Ще великий український класик Олесь Гончар закликав: «Бережіть собори душ наших!».

Поняття «соборність» з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Вона не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації – неодмінна умова її розвитку та процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету й незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Ідея соборності стала загальнонаціональною мрією, невід’ємною частиною всіх українських визвольних програм наступного періоду. Величезні жертви, віддані на вівтар волі та незалежності, навчили українських патріотів всюди, куди б не закинула їх доля, бачити в своїх мріях і боротися за єдину соборну, вільну та незалежну Україну.

У січні 1918 року була проголошена Українська народна республіка (УНР), а на територіях, які входили до складу Австроугорської Імперії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

У грудні 1918 року лідери двох новоутворених держав у місті Фастові підписали договір про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю. Цей договір був урочисто проголошений у м. Києві на Софійській площі 22 січня 1919 року як злука УНР і ЗУНР. Той день увійшов у історію як День соборності України.

Проте втримати незалежність та єдність України за того періоду не судилось: тяжке економічне та воєнне становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Через кілька місяців після того, як було проголошено про утворення єдиної Української Народної Республіки, більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупувала Польща, а Закарпаття – Чехословаччина. Із завершенням революційних подій національно-державний процес припиняється на материковій Україні, але продовжується за кордоном, у тих державах, на території яких перебували в еміграції (екзилі) члени уряду УНР. Ідея соборності постійно жила у мріях українців. Святкуючи День Соборності 22 січня 1990 року, мільйони тоді ще радянських українців побудували «живий ланцюжок» від Києва до Львова, а кілька десятиліть потому український народ реалізував свою багатовікову мрію жити в соборній державі, проголосивши Акт незалежності України 24 серпня 1991 р.

Уряд УНР діяв в екзилі до серпня 1992 р., коли офіційна делегація Державного центру УНР на чолі з президентом УНР в екзиді М. Плав’юком прибула до столиці України м. Києва та на сесії Верховної Ради України 22 серпня урочисто склала свої повноваження перед Президентом незалежної України Л. Кравчуком. «Акт Злуки» став реальним втіленням мрії українського народу про суверенну державу. З 1999 року, у відповідності до наказу Президента України Л. Кучми від 21 січня 1999 р. № 42/99, День проголошення соборності України став державним святом незалежної України.

Майбутнє нашої держави залежить від змісту цінностей, що закладаються у світоглядні орієнтири учнівської молоді, а також від того, наскільки духовність стає основою її життя. Це означає, що виховання учнів, їх підготовка до громадського життя була й є однією з найважливіших проблем суспільства. Головним завданням цієї роботи є набуття суверенної Української держави на різних історичних етапах, формування сучасних уявлень і об’єктивних поглядів на політичні процеси державотворення в Україні, виховання в підростаючого покоління патріотичних і громадянських почуттів.

Учні мають усвідомлювати духовний зв’язок поколінь, проявляти повагу до історії, культури, національних традицій українського народу, визначати єдність держави як суспільну та власну цінність.

Мета відзначення Дня Cоборності Україниформування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.

Завдання:

– ознайомлення учнів із подіями Української революції 1917-1920 рр. як етапу державотворення, розуміння історичних процесів у їх різноманітності та суперечливості;

– виховання в підростаючого покоління патріотичних і громадянських почуттів;

– формування усвідомлення власної причетності до процесів розбудови Української держави.

– виховування поваги до державних символів, шанобливого ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну.

Відзначаючи День Соборності України на рівні закладів професійної (професійно-технічної) освіти рекомендуємо провести наступні заходи   (з дотриманням всіх карантинних вимог, в дистанційному/онлайн форматі):

  • тематичні наукові конференції, “круглі столи”, тематичні вечори, уроки історії, виховні години, семінари, лекції, лекції-презентації, ділові ігри, дискусії, дебати, інші освітні заходи, усні журнали на теми:
  • «День Соборності України – символ національного єднання українського народу»;
  • «Соборна незалежна Україна»;
  • «Ланцюг історії не перерветься»;
  • «Великий день єднання»;
  • «Історія українського державотворення»;
  • «Незабутні сторінки історії»;
  • «Незалежна Україна – у мріях виплекана, в боротьбі народжена»;
  • «Боротьба за незалежність України у ХХ столітті»;
  • «Проблема соборності в контексті сучасного розвитку України»;
  • «Соборність України: історія, сучасність, перспективи»;
  • «Україна – Соборна держава»;
  • «Витоки Соборності»;
  • «Шлях до незалежності»;
  • диспути “Чи є «Соборність» актуальною проблемою сьогоднішньої України?”;
  • екскурсії до краєзнавчого музею, в експозиціях яких є матеріали про національно-визвольні змагання початку ХХ століття в Україні;
  • конкурси знавців історії Української революції та її діячів, вікторини, брейн-ринги, конкурси малюнків «Я славлю свою рідну Україну», творів-есе «Україна – соборна незалежна держава», історичних нарисів на тему: “Злука”українських земель 1919 р. та їх “возз’єднання” 1939 р.: події, факти, персоналії”;
  • літературні читання у гуртках художнього слова, літературних та театральних студіях;

     організувати:

  • постійно діючі експозиції, виставки, що ілюструють події національно-визвольних змагань українського народу;
  • підготовку до відзначення ювілейних річниць від дня народження видатних діячів Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки;
  • екскурсії, уроки-екскурсії до бібліотек, бібліотечні уроки, виставки літератури з проблем соборності України;
  • виступи перед учнями вчених, політичних та громадських діячів;
  • зустрічі з науковцями-дослідниками цього періоду, представниками української діаспори, делегаціями з інших регіонів України.

Зазначені тематичні заходи проводити з використанням документів, листів, звукозаписів, хронологічних, публіцистичних, художніх творів тощо.

З історії свята “День захисника України”

14 жовтня українці відзначають релігійне й народне свято – Покрову Пресвятої Богородиці. Його походження пов’язане з легендою про захист Богородицею своїм покровом жителів міста Константинополя від нападу завойовників у Х столітті. В українській історичній традиції це свято теж акумулювало ідеї захисту рідної землі від ворогів. У «Літописі Руському» згадується, що великий князь київський Ярослав Мудрий після перемоги над печенігами у 1036 році на пошану Богу та Богородиці побудував величний собор Святої Софії, храм Благовіщеня на Золотих Воротах і проголосив Пресвяту Богородицю заступницею та покровителькою держави й народу.

Традиція вшанування Покрови, як покровительки українського війська, перейшла від київських князів до козацтва. Ікони Покрови Богородиці з написом «Молимо, покрий нас чесним Твоїм Покровом і ізбави нас от всякого зла» були в кожному козацькому курені. У центрі Запорожської Січі стояла Покровська церква, від порога якої з молитвою запорожці вирушали на захист рідної землі. Саме на свято Покрови відбувалися Великі козацькі ради, на яких обирали кошових отаманів і старшину, вирішували принципово важливі політичні та військові питання.

Завдячуючи шанобливому ставленню українського козацтва та воїнства, за святом Покрови Пресвятої Богородиці закріпилася друга назва –Козацька Покрова, а у свідомості українського народу воно почало асоціюватися з такими  поняттями, як військова честь, лицарська звитяга, мужність і героїзм у боротьбі з ворогом. Задля збереження й розвитку національних військових традицій, військової доблесті та звитяги 14 жовтня було офіційно затверджено Днем українського козацтва (Указ Президента України «Про День українського козацтва» від 07.08.1999 № 966/99) та Днем захисника України (Указ Президента України «Про День захисника України» від 14.10.2014 № 806).

Козацький рух в Україні був однією з найяскравіших сторінок літопису боротьби нашого народу за політичну і державну незалежність. Козацька педагогіка – це найзначніша частина народної педагогіки, як формула у підростаючого покоління українців синівську вірність рідної землі, своїй Батьківщині. Це народна мудрість, яка має на меті формування громадянина з яскраво вираженою національною свідомістю.

Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю української національної культури. Її освітньо-виховний, емоційно-естетичний потенціал не втратив своєї актуальності й сьогодні. Глибоке пізнання національних традицій виховання, пріоритетів нашого народу, відродження культурно-освітніх і виховних традицій сприятиме у сучасного молодого покоління вихованню національної свідомості, самосвідомості, патріотизму, духовного розвитку та культури особистості.

Майбутнє нашої країни – за поколінням, що сьогодні опановує уроки життя в навчальних закладах. Відроджувати національну систему виховання треба не лише для того, щоб відновити кращі здобутки минулого, й для того, щоб наповнити її сучасним науковим змістом.

29 вересня виповнюється 175 років від дня народження  Івана Карпенко-Карого.

Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич     (1845-1907)   Псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Т.Шевченка «Назар Стодоля».

Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру, Іван Карпович Тобілевич (псевдонім – І. Карпенко-Карий, 1845-1907) належить до тих славних діячів вітчизняної культури, якими пишається наш народ. Продовжуючи традиції Т. Шевченка, він відіграв велику роль у боротьбі за реалізм, народність, ідейність української літератури й театрального мистецтва.

За двадцять років творчої діяльності І. Карпенко-Карий написав близько двох десятків п’єс різних жанрів. Серед них – побутові драми з життя села, гостросатиричні комедії, історичні трагедії тощо. Його п’єси засвідчили дальший розвиток української класичної драматургії.

І. Франко писав про І. Карпенка-Карого: “Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто .знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”.

Поряд з п’єсами М. Кропивницького і М. Старицького драматичні твори І. Карпенка-Карого стали основою репертуару українського реалістичного театру, що дав таких визначних м.айстрів сцени, як М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, М. Садовська, Г. Затиркевич-Карпинська, Л. Ліницька та інші, театру, що здобув широку славу не тільки на Україні, а й далеко за її межами і посів помітне місце в історії культури нашого народу.

Народився 17 вересня 1845р. в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше — канцеляристом міської управи. У 1864р. на службі в повітовому суді. У 1865р. переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах О.Тарковського, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича. У 1870 р. одружився з Надією Карлівною Тарковською. Мав 7 дітей. У 1881р. втратив дружину Надію, наступного року померла дочка Галина. У 1883р. в альманасі «Рада» надрукував оповідання «Новобранець», підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність був звільнений із посади секретаря поліції. Вступив до театральної трупи М.Старицького. У 1883р. одружився з Софією Дітковською, хористкою трупи М.Старицького. У 1884р. заарештований і засланий до Новочеркаська. У 1886р. у Херсоні вийшов перший «Збірник драматичних творів» І.Карпенка-Карого. У 1888р. вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше — до трупи іншого брата — Панаса Саксаганського. У 1890р. вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч». 1900–1904 — створив власну трупу. 15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування.

Драматична спадщина І. Карпенка-Карого — це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні драми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, висміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає до єдності народу, до єдності ватажка і мас.

Трагедію ватажка і народних мас відтворено в історичній драмі “Сава Чалий”. Головний герой — людина високих моральних якостей, він прагнув відстоювати інтереси закріпаченого народу, заплутався в тенетах, уміло розставлених шляхтичем Шмигалевським, став зрадником гайдамацького руху.

Тема знедоленої селянської дівчини, що залишилась у світі сиротою, збезчещеної багатієм, дістає відображення у драмі “Наймичка” (1885).

Трагедія людських доль показана у соціально-психологічній драмі “Безталанна” (1886). Головна героїня драми (Софія), не зазнавши щастя в заміжжі, стала жертвою жорстокості з боку свекрухи.

Соціальне зло, що розросталося в пореформеному селі, показано в комедіях “Сто тисяч” та “Хазяїн”, в яких тема жадібного нагромадження багатства висвітлюється в плані соціальному.

У п’єсах “Суєта” (1903) та “Житейське море” (1904) драматург засуджує людську суєтність, зумовлену відходом від норм народної моралі. Драматург порушував питання про моральне оздоровлення людини, закликаючи жити по правді.

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр – одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі “вищої раси”, яка будувала свій “арійський мир”.

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941–1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка – близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру – приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Календар знаменних та пам’ятних дат  на 2020-2021 навчальний рік

Сучасна бібліотека – багатофункціональна, з гнучкою моделлю, де третина бібліотечного простору досить часто призначена для додаткової соціальної та культурної діяльності. Тому перегляд фондів з метою його актуалізації, звільнення від непотрібного баласту має здійснюватися постійно.

Актуальним і популярним напрямком діяльності бібліотеки є підвищення рівня медіаграмотності користувачів, оволодіння базовими знаннями та навичками у сфері мас-медіа.

Орієнтир діяльності бібліотек – УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №722/2019 Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року.

При плануванні потрібно врахувати, крім знаменних та пам`ятних дат 2020-2021 навчального  року, міжнародні десятиліття, проголошені ООН, ювілеї видатних діячів культури, літератури та мистецтва, історії та науки та ін. 


МІЖНАРОДНІ ДЕСЯТИЛІТТЯ

(за рішенням Генеральної Асамблеї ООН):

ООН визначено 2020 рік – роком сімейних фермерських угідь, а також роком боротьби зі злиднями. Також 2020 названо роком водних ресурсів, осіб африканського походження та енергетики для кожного. Такі орієнтири було визначено недарма. Вони є серйозною проблемою, а ООН виділяє близько десяти років задля якнайскорішого подолання проблеми. Представники організації запевняють, що кожному треба знати трошки більше про нагальні складнощі та те, що відбувається навколо.

2020 рік оголошено також  Міжнародним роком здоров’я рослин (International Year of Plant Health). На це рішення вплинув той факт, що за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних націй (FAO) щорічно у світі втрачається до 40% продовольчих культур із-за шкідників, хвороб і бур’янів. Звичайно, дуже важливою була визнана необхідність донесення цих фактів до широкої громадськості і людей, що визначають політику в агропромисловому секторі господарства країни.

2019 – 2020 роки – Десятиліття ООН щодо сімейних фермерських господарств;

2010 – 2020 – Десятиріччям, присвяченим пустелям та боротьбі зі спустеленням;

2011 – 2020 – Десятиріччям дій із забезпечення безпеки дорожнього руху;

2011 – 2020 – Десятиріччям біорізноманітності ООН;

2013 – 2022 – Міжнародним десятиріччям зближення культур;

2014 – 2024 – Десятиріччям стійкої енергетики для всіх;

2015 – 2024 – Міжнародним десятиріччям осіб африканського походження;

2016 – 2025 – Десятиріччям дій Організації Об’єднаних Націй з проблем харчування.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ОГОЛОСИВ 2020 рік:

  • м. Лісабон (Португалія) – «зеленою» столицею Європи

 

  • м. Рієка (Хорватія) і м. Голуей (Ірландія) – культурними столицями Європи

ЮНЕСКО ОГОЛОСИЛО 2020 рік:

  • м. Куала-Лумпур (Малайзія) – Всесвітньою столицею книги – 2020

 

  • м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) – Всесвітньою столицею архітектури

                ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ОГОЛОСИВ 2021 рік:

  • м. Лахті (Фінляндія) – «зеленою» столицею Європи
  • м. Тімішоара (Румунія) – культурною столицею Європи

 

                                        ЮНЕСКО ОГОЛОСИЛО 2021 рік:

  • м. Тбілісі (Грузія) – Всесвітньою столицею книги – 2021

 

 

ЗНАМЕННІ ДАТИ, ЩО ВІДЗНАЧАЮТЬ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

у 2020 році:

 Продовжується ВІДЗНАЧЕННЯ 100-РІЧЧЯ ПОДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 – 1921 РОКІВ – першого досвіду українського державотворення у ХХ столітті.

Рекомендується проводити: тематичні та науково-практичні конференції, круглі столи, культурно-мистецькі заходи, спрямовані на донесення інформації про події Української революції 1917–1921 років, виховання патріотизму та підвищення у громадян, передусім учнівської та студентської молоді, інтересу до історії України; тематичні експозиції та виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, тижні історії з відвідуванням реальним або віртуальним експозицій музеїв, зокрема краєзнавчих, кімнат-музеїв визначних подій та діячів Української революції 1917 – 1921 років; сприяння реалізації ініціатив громадськості, спрямованих на збереження та відновлення національної пам’яті, популяризацію української історії та культури, консолідацію на цій основі суспільства; упорядкування поховань загиблих воїнів українських збройних формувань, учасників Української революції 1917 – 1921 років, проведення заходів військово-патріотичного характеру із залученням учасників АТО, громадських об’єднань.

Кабінет Міністрів України затвердив розроблений Українським інститутом національної пам’яті проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року»

Радимо врахувати:

  • 2020 рік – Рік Європи в Україні;
  • 28 вересня – Міжнародний день загального доступу до інформації (відповідна резолюція затверджена на засіданні Генеральної Асамблеї ООН);
  • 2020 рік оголошено «Всесвітнім роком Біблії» (У Музеї Біблії (Вашингтон) 16 вересня відбулася зустріч християнських лідерів із більш ніж 34 країн);
  • 2020 рік ООН оголошено роком науки про океан, роком африканського народу та роком енергетики для всіх, в Україні зокрема;
  • 2018 – 2027 роки Указом президента України оголошено Десятиріччям української мови.

 

 

 ЗНАМЕННІ ДАТИ, ЩО ВІДЗНАЧАЮТЬ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

 у 2021 році:

 

Президент України оголосив 2021 рік:

 

  • 2020/2021 навчальний рік – Рік математичної освіти в Україні
  • 2018 – 2027 роки – Десятиріччям української мови

 

Постанови Верховної Ради України про відзначення:

 

  • 150-річчя з дня народження Лесі Українки
  • 150-річчя з дня народження Василя Стефаника

 

  

                 ПАМ’ЯТНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДАТИ

                    2020-2021 навчального року:

 

1 вересня – 145 років від дня народження американського письменника Едгара Берроуза

15 вересня – 130 років від дня народження англійської письменниці Агати Крісті

17 вересня – 85 років від дня народження американського письменника Кена Кізі

7 жовтня – 90 років від дня народження австралійського письменника Томаса Майкла Кініллі

23 жовтня – 100 років від дня народження італійського письменника Джанні Родарі

31 жовтня – 225 років від дня народження англійського поета Джона Кітса

8 листопада – 120 років від дня народження американської письменниці Маргарет Мітчелл

13 листопада –  170 років від дня народження британського письменника  Роберта Стівенсона

30 листопада – 185 років від дня народження американського письменника Марка Твена

16 грудня – 245 років від дня народження англійської письменниці Джейн Остін

30 грудня – 155 років від дня народження англійського письменника  Джозефа  Кіплінга

12 січня – 145 років від дня народження американського прозаїка  Джека Лондона

14 січня – 135 років від дня народження англійського прозаїка Г’ю Джона Лофтінга

13 лютого – 140 років від дня народження англійської письменниці Елінор Фарджон

12 березня – 85 років від дня народження американської письменниці Вірджинії Гамільтон 

31 березня – 95 років від дня народження англійського письменника Джона Фаулза

13 квітня – 115 років від дня народження ірландського поета Семюеля Беккета 

21 квітня – 205 років від дня народження англійської письменниці Шарлотти Бронте

28 квітня – 95 років від дня народження американської письменниці Нелл Гарпер Лі 

3 травня – 125 років від дня народження англійського письменника Доді Сміт

29 травня – 115 років від дня народження англійського фантаста Теренса Вайта

14 червня –  210 років від дня народження американської письменниці Гарріет Бічер-Стоу 

 

КОЖНОГО РОКУ ВІДЗНАЧАЄМО:

22 січня – День Соборності України

27 січня – Міжнародний день пам’яті Холокосту

29 січня – День пам’яті героїв Крут (1918)

14 лютого – День дарування книг

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

21 лютого – День рідної мови

3 березня – Всесвітній день письменника

9 березня – День народження Тараса Шевченка

21 березня – Всесвітній день поезії

27 березня – Міжнародний день театру

1 квітня – День сміху, Всесвітній день птахів

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги

4 квітня – День Інтернету

7 квітня – Всесвітній день здоров’я

18 квітня – День пам’яток історії та культури

21 квітня – День довкілля

22 квітня – Всесвітній день Землі

23 квітня – Всесвітній день книги і аматорського права

26 квітня – День Чорнобильської трагедії

3 травня – Всесвітній день свободи преси

8-9 травня – Дні пам’яті і примирення

Друга неділя травня – День Матері

15 травня – Міжнародний день сім’ї

16 травня – День Європи

18 травня – Міжнародний день музеїв

Третій четвер травня – День вишиванки

21травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

24 травня – День слов’янської писемності і культури

26 травня – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження

29 травня – Міжнародний день миротворця

31 травня – Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

1 червня – Міжнародний день захисту дітей

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

6 червня – День журналіста

26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками і їх незаконним обігом

28 червня – День Конституції України

3 липня – День Військово-Морських Сил Збройних Сил України

2 серпня – День Високомобільних десантних військ України

7 серпня – День Повітряних Сил Збройних Сил України

9 серпня – Міжнародний день корінних народів світу

24 серпня – День Незалежності України

1 вересня – День знань

7 вересня – День військової розвідки України

8 вересня – Міжнародний день грамотності, День фізичної культури і спорту

11 вересня – День танкістів

21 вересня – Міжнародний день миру

22 вересня – День партизанської слави

30 вересня – Всеукраїнський День бібліотек

1 жовтня – Міжнародний день людей похилого віку, Міжнародний день музики

Перша неділя жовтня – День працівників освіти

4 жовтня – Всесвітній день тварин

14 жовтня – День українського козацтва, День захисника України

24 жовтня – річниця створення ООН

3 листопада – День Ракетних військ і артилерії. День Інженерних військ

9 листопада – День української писемності і мови, Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

20 листопада – Всесвітній день дітей

21 листопада – День Гідності та Свободи України, Міжнародний день боротьби за ліквідацію насилля над жінками

Четверта субота листопада – День пам’яті жертв голодомору

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

3 грудня – Міжнародний день інвалідів

6 грудня – День Збройних Сил України

10 грудня – День прав людини

12 грудня – День Сухопутних військ Збройних Сил України

 

ЗНАМЕННІ ТА ПАМЯТНІ ДАТИ

2020-2021 НАВЧАЛЬНОГО  РОКУ

 

ВЕРЕСЕНЬ

1 – День знань. Відзначається щорічно з 1984 р.

145 років від дня народження Едгара Райса Барроуза (1875–1950), американського письменника

4– 55 років від дня виступів (1965) В. Стуса, В. Чорновола, І. Дзюби проти хвилі арештів української інтелігенції на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова

8 – Міжнародний день письменності. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО №1.141 від 1966 р.

Міжнародний день солідарності журналістів. Відзначається щорічно з 1958 р. відповідно до рішення IV конгресу Міжнародної організації журналістів. Приурочений до дня пам’яті Ю. Фучика

11 – Усікновення глави Пророка, Предтечі та Хрестителя Господня Іоанна

12 – День фізичної культури і спорту. Відзначається щорічно в другу суботу вересня відповідно до Указу Президента України № 340/94 від 29.06.1994 р.

День українського кіно. Відзначається щорічно в другу суботу вересня відповідно до Указу Президента України № 52/96 від 12.01.1996 р.

145 років від дня народження Олександра Антоновича Кошиця (1875–1944), українського композитора

15 – Міжнародний день демократії. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН А/RES/62/72 від 13.12.2007 р.

130 років від дня народження Агати Крісті (Мері Кларісса Міллер) (1890—1976), англійської письменниці детективного жанру

16 – Міжнародний день збереження озонового шару. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/49/114 від 23.01.1995 р.

17 – День рятівника. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 830/2008 від 12.09.2008 р.

19 – День винахідника і раціоналізатора. Відзначається щорічно в третю суботу вересня відповідно до Указу Президента України №443/94 від 16.08.1994 р.

60 років від дня народження Оксани Степанівни Забужко (1960), української письменниці

20 – 50 років від дня народження Дари Корній (Мирослави Іванівни Замойської) (1970), української письменниці

21 – Різдво Пресвятої Богородиці; Друга Пречиста

Міжнародний день миру. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282 від 07.09.2001 р.

22 – День партизанської слави. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України №1020/2001 від 30.10.2001 р.

25 255 років від дня народження Міхала Клеофаса Огінського (1765–1833), польського композитора і державного діяча

27 – Воздвиження Хреста Господнього

Всесвітній день туризму. Відзначається щорічно в день затвердження статуту Всесвітньої туристичної організації (ВТО)

29 – 175 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого [справж. – Тобілевич (1845–1907)], українського драматурга, актора, режисера, театрального діяча

30 – День мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії

Всеукраїнський день бібліотек. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 471/98 від 14.05.1998 р.

День усиновлення. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1088/2008 від 27.11.2008 р.

ЖОВТЕНЬ

1 – Міжнародний день музики. Відзначається щороку за рішенням Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО. Ініціатором відзначен­ня цього дня був Д. Шостакович

Міжнародний день людей похилого віку. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/45/106 від 14.12.1990 р.

День ветерана. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1135/2004 від 24.09.2004 р.

2 – Міжнародний день боротьби проти насилля. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/61/271 від 15.06.2007 р.

155 років від дня народження Дениса Володимировича Січинського (1865–1909), українського композитора, хорового диригента і музичного діяча. З 1899 р. жив і творив у м. Станіславі, де й похований

4 – День працівників освіти. Відзначається щорічно в першу неділю жовтня відповідно до Указу Президента України № 513/94 від 11.09.1994 р.

5 – Всесвітній день учителів. Відзначається щорічно в ознаменування річниці підписання Рекомендації ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці щодо становища вчителів

Всесвітній день архітектури. Відзначається щорічно в перший понеділок жовтня за рішенням 20-ї Генеральної Асамблеї Міжнародного союзу архітекторів

80 років від дня народження Володимира Омеляновича Забаштанського (1940-2001), українського поета, перекладача, лауреата Шевченківської премії

7 – 45 років від дня народження Ростислава Держипільського (1975), українського театрального режисера і актора, народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка, премії ім. В.Блавацького Національної спілки театральних діячів України та обласної премії ім. В. Смоляка в галузі театрального мистецтва, директора та художнього керівника Івано-Франківського національного академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка, уродженця м. Косів

8 – 135 років від дня народження Володимира Євтимовича Свідзінського (1885–1941), українського поета

9 – Всесвітній день пошти. Відзначається щорічно в річницю заснування Всесвітнього поштового союзу (1874 р., м. Берн, Швейцарія)

80 років від дня народження Джона Леннона (1940—1980), англійського рок-музиканта

10 – Всесвітній день охорони психічного здоров’я. Відзначається щорічно з 1992 р. за ініціативою Всесвітньої федерації психічного здоров’я ВООЗ

Міжнародний день боротьби за скасування смертної кари

115 років від дня народження Івана Івановича Волошина (1905–1973), українського письменника

11 – День художника. Відзначається щорічно в другу неділю жовтня відповідно до Указу Президента України № 1132/98 від 09.11.1998 р.

• 135 років від дня народження Франсуа Шарля Моріака (1885—1970), французького письменника, лауреата Нобелівської премії (1952)

12 – 85 років від дня народження Лучано Паваротті (1935—2007), італійського оперного співака

13 – Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/64/200 від 25.02.2010 р.

14 – Покрова Пресвятої Богородиці

День захисника України. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14.10.2014 р.

День українського козацтва. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 966/99 від 07.08.1999 р.

День створення Української повстанської армії

15 – 115 років від дня народження Чарлза Персі Сноу (1905–1980), англійського письменника та громадського діяча

2090 років від дня народження Вергілія Назона (70–19 до н.е.), поета античної літератури, автора епосу «Енеїда»

16 – Всесвітній день продовольства. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/35/70 від 05.12.1980 р.

17 – Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/47/196 від 22.12.1992 р.

18 – 80 років від дня народження Романа Фабрики (1940), заслуженого журналіста України, члена Національної спілки журналістів України, фотомитця, почесного громадянина м. Івано-Франківська, лауреата премій «Золоте перо» та обласної премії ім. Богдана Бойка, засновника і власника Музею родинних професій, уродженця с. Радча Тисменицького району

55 років від дня народження Сергія Володимировича Пояркова (1965), українського художника

20 – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 42/2005 від 17.01.2005 р.

22 – 150 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870—1953), українського та російського письменника, перекладача

85 років від дня народження Бориса Ілліча Олійника (1935-2017), українського поета, перекладача, державного і громадського діяча

175 років із дня загибелі Устима Кармалюка (Кармелюка (1787—1835), українського народного героя, керівника боротьби селян Поділля проти кріпацтва

23 – 100 років від дня народження Джанні Родарі (1920—1980), італійського письменника

24 – День Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/168 (ІІ) від 31.10.1947 р.

Всесвітній день розвитку інформації. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/3038 (ХХVІІ) від 19.12.1972 р.

26 – 70 років від дня народження Володимира Савовича Лиса (1950), українського письменника, журналіста

70 років від дня народження Дмитра Сивака (1950), івано-франківського художника, лауреата обласної премії ім. Я. Лукавецького, заслуженого майстра народної творчості України, члена Національної спілки художників України

275 років від дня народження Максима Созонтовича Березовського (1745–1777), українського композитора

28 – День визволення України від фашистських загарбників. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 836/2009 від 20.10.2009 р.

ЛИСТОПАД

1 – День державності на західноукраїнських землях (ЗУНР)

2 – 85 років від дня народження Володимира Радіоновича Коломійця (1935), українського поета, редактора, лауреата Шевченківської премії

6 – Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/54/4 від 05.11.2001 р.

165 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького (1855–1940), українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, письменника

8 – День великомученика Дмитра Солунського

120 років від дня народження Маргарет Мітчелл (1900—1949), американської письменниці, авторки роману «Віднесені вітром»

9 – День преподобного Нестора Літописця Київського

День української писемності та мови. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1241/97 від 06.11.1997 р.

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 від 30.12.2011 р.

10 – День мучениці Параскеви П’ятниці

60 років від дня народження Ніла Геймана (1960),англійського письменника-фантаста

12 – 180 років від дня народження Рене Франсуа Огюста Родена (1840—1917), французького скульптора

115 років від дня народження Івана Крушельницького (1905-1934), письменника, перекладача, мистецтвознавця, графіка, родом з Коломиї. Репресований і розстріляний у 1934 р.

13 – Міжнародний день сліпих. Відзначається щорічно відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я

170 років від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона (1850—1894), англійського письменника

14 – Всесвітній день боротьби із захворюванням на діабет. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/61/225 від 20.12.2006 р.

180 років від дня народження Клода Оскара Моне (1840–1926), французького живописця, одного з основоположників імпресіонізму

16 – Міжнародний день толерантності. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/95 від 12.12.1996 р.

День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 667/94 від 11.11.1994 р.

17 – День студента. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 659/99 від 16.06.1999 р.

19 – 145 років від дня народження Катрі Гриневичевої (1875–1947), української письменниці, активної діячки жіночого руху в Галичині

120 років від дня народження Анни Зегерс (справж. — Нетті Радвані) (1900—1983), німецької письменниці

20 – Всесвітній день дитини. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/836 (ІХ) від 14.12.1954 р.

21 – Собор Архістратига Михаїла

День Гідності та Свободи

Всесвітній день телебачення. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/205 від 17.12.1996 р.

25 – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/54/134 від 17.12.1999 р.

95 років від дня народження Юрія Дмитровича Бедзика (1925–2008), українського письменника і драматурга

26 – 95 років від дня народження Опанаса Заливахи (1925-2007), художника, дисидента, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка. У 1962-2007 рр. проживав в м. Івано-Франківську, де й похований

27 – 60 років від дня народження Міли Іванцової (Людмили Петрівни Іванцової), української письменниці

28 – День пам’яті жертв голодоморів. Відзначається щорічно в четверту суботу листопада відповідно до Указу Президента № 1310/98 від 26.11.1998 р

130 років від дня народження Зінаїди Павлівни Тулуб (1890–1964), української письменниці

50 років із дня загибелі Алли Олександрівни Горської (1929—1970), української художниці, громадської діячки, правозахисниці

30 – 185 років від дня народження Марка Твена (1835—1910), американського письменника, основоположника американського критичного реалізму

 ГРУДЕНЬ

1 – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Відзначається щорічно з ініціативи ВООЗ, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/43/15 від 27.10.1988 р.

90 років від дня народження Романа Миколайовича Федоріва (1930-2001), українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, уродженця с. Братківці Тисменицького району

2 – Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/317 (IV) від 02.12.1949 р.

3 – Міжнародний день людей з інвалідністю. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/47/3 від 14.10.1992 р.

4 – Введення в храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста

145 років від дня народження Райнера Марії Рільке (1875–1926), австрійського письменника

5 – Міжнародний день волонтерів. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/40/212 від 17.12.1985 р.

65 років виповнюється Михайлові Андрусяку (1955), письменнику, журналісту, публіцисту, краєзнавцю, лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка, обласної премії ім. В. Стефаника, автору трилогії «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів», члена Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України, родом із с. Вербівці Городенківського району

6 – День Збройних Сил України. Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3528-ХІІ від 19.10.1993 р.

80 років від дня народження Ірини Калинець (Стасів) (1940), української письменниці, педагога, правозахисниці

7 – 120 років від дня народження Катерини Василівни Білокур (1900—1961), української художниці

8 – 40 років від дня народження Ірени Ігорівни Карпи (1980), української письменниці, співачки

9 – Міжнародний день боротьби з корупцією. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/58/4 від 31.10.2003 р.

10 – День захисту прав людини. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/423(V) від 04.12.1950 р.

120 років від дня народження Яна Бжози (1900-1971), польського письменника і перекладача, який писав про гуцулів

11 – Міжнародний день гір. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/57/245 від 20.12.2002 р.

210 років від дня народження Альфреда де Мюссе (1810—1857), французького письменника

12 – 120-річчя від дня народження Манеса Шпербера (1905-1984), відомого німецького та французького письменника, уродженця  смт Заболотова

13 – День Апостола Андрія Первозванного

300 років від дня народження Карла Гоцці (1720—1806), італійського драматурга і поета

14 – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 945/2006 від 10.10.2006 р.

180 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (1840—1904), українського письменника, режисера, актора, театрального і громадсько-культурного діяча

125 років від дня народження Поля Елюара [справж. – Ежен Еміль Поль Грендель (1895–1952)], французького поета

16 – 245 років від дня народження Джейн Остін (1775–1817), англійської письменниці

250 років від дня народження Бетховена (Людвіг ван Бетховен) (1770—1827), німецького композитора, піаніста, диригента

18 – Міжнародний день мігрантів. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/93 від 04.12.2000 р.

19 – День Святого Миколая-чудотворця

100 років від дня народження Миколи Даниловича Руденка (1920—2004), українського письменника-фантаста, поета, філософа, громадського діяча, засновника української Гельсінської групи, Героя України, лауреата Шевченківської премії

105 років від дня народження Едіт Піаф [справж. – Едіт Джованна Ґассіон (1915–1963)], французької естрадної співачки

22 – День зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці

25 – 125 років від дня народження Григорія Гурійовича Верьовки (1895–1964), українського композитора, хорового диригента і педагога

30 – 155 років від дня народження Джозефа Редьярда Кіплінга (1865–1936), англійського письменника, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1907)

 

СІЧЕНЬ

 

1 – Новорічне свято

– 160 років від дня народження Модеста Петровича Вітошинського
(1856-1901), українського співака

– 125 років від дня народження Василя Ілліча Касіяна (1896-1976), українського графіка

2 – 180 років від дня народження Тадея Розеславовича Рильського (1841-1902), українського культурно-освітнього діяча, етнографа

– 180 років від дня народження Костянтина Петровича Михальчука
(1841-1914), українського мовознавця, етнографа, громадського діяча

– 85 років від дня народження Володимира Івановича Когута (1936-1997), українського хореографа

– 85 років від дня народження Андрія Степановича Крижанівського
(1936-1989), українського письменника

3 – 165 років від дня народження Івана Федоровича Селезньова (1856-1936), українського живописця

4 – 205 років від дня народження Осипа Остаповича Шухевича (1816-1870), українського письменника, перекладача

6 – Святвечір. Багата кутя

– 80 років від дня народження Ганни Танасівни Чубач (1941-2019), української поетеси

7 – Різдво Христове

– 125 років від дня народження Іло (Ілья) Онисимовича Мосашвілі (1896-1954), грузинського письменника

– 115 років від дня народження Антанаса Томасовича Венцлови (1906-1971), литовського письменника

8 – 155 років від дня народження Степана Юліановича Кобилянського
(1866-1940), українського живописця

– 120 років від дня народження Володимира Миколайовича Владка (справж. – Єремченко) (1901-1974), українського письменника-фантаста

12 – 320 років від дня народження Василя Григоровича Григоровича-Барського (1701-1747), українського мандрівника, письменника

– 275 років від дня народження Йогана Генріха Песталоцці (1746-1827), швейцарського педагога

– 145 років від дня народження Джека Лондона (1876-1916), американського письменника

– 85 років від дня народження Раймонда Паулса (1936), латвійського композитора, піаніста і диригента

13 – Щедра кутя. День пам’яті преподобної Меланії

– 425 років від дня народження Яна ван Гойена (1596-1656), голландського живописця

14 – День Святителя Василя Великого

Новий рік за старим стилем

15 – 150 років від дня народження Агатангела Юхимовича (Євтимович) Кримського (1871-1942), українського сходознавця, історика, мовознавця, літературознавця, фольклориста, етнографа, письменника, перекладача, славіста

– 115 років від дня народження Ноте (Натан) Михайловича Лур’є (1906-1987), єврейського письменника

16 – День незалежності Литовської Республіки

17 – 100 років від часу відкриття (1921) Українського Вільного Університету (УВУ), першого вищого навчального закладу і наукової установи української еміграції

18 Хрещенський святвечір. Голодна кутя

– 135 років від дня народження Тараса Володимировича Шухевича
(1886-1951), українського піаніста, музичного редактора

19 – Богоявлення. Хрещення Господнє. Водохреще

– 85 років від дня народження Роллана Петровича Сергієнка (1936), українського кінорежисера

20 Свято Іоанна Хрестителя

– 80 років від дня народження Наталії Василівни Костенко (1941), української літературознавиці

21 100 років від дня народження Анатолія Саркісовича Арутюнянца
(1921-1999), українського графіка

– 100 років від дня народження Олександра Федоровича Музики (1921-2001), українського живописця

– 95 років від дня народження Нінель Федорівни Королевич (1926-2013), українського бібліографа

90 років від дня народження Мар’яна Гнатовича Тарнавського (1931-2006), українського художника по склу

80 років від дня народження Пласідо Домінго (1941), іспанського співака

22 – День Соборності України

– 460 років від дня народження Френсіса Бекона (1561-1626), англійського філософа і державного діяча

24 245 років від дня народження Ернста-Теодора-Амадея Гофмана
(1776-1822), німецького письменника-романтика, музичного критика, диригента, композитора, художника-декоратора

– 80 років від дня народження Юрія Володимировича Покальчука (1941-2008), українського письменника, перекладача, науковця, кандидата філологічних наук, голови міжнародного відділу Спілки письменників України

– 60 років від дня народження Олександра Васильовича Ірванця (1961), українського письменника, перекладача

25 – День мучениці Тетяни. Тетянин день

День студентів

27 Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

– 265 років від дня народження Вольфгана Амадея Моцарта (1756-1791), австрійського композитора

– 185 років від дня народження Леопольда Захер-Мазоха (1836-1895), австрійського письменника

– 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891-1967), українського поета, державного та громадського діяча

28 – 70 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка
(1951-2018), першого космонавта незалежної України

29 День пам’яті Героїв Крут

– 155 років від дня народження Ромена Роллана (1866-1944), французького письменника

 

ЛЮТИЙ

 

1 – 90 років від дня народження Володимира Васильовича Микити (1931), українського живописця

2 – 120 років від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного
(1901-1937), українського письменника

– 80 років від дня народження Олександра Петровича Короля (1941-2018), українського режисера

3 – 90 років від дня народження Валентина Марковича Подольського (1931), українського скульптора

4 – 140 років від дня народження Григорія Миколайовича Беклемішева
(1881-1935), українського піаніста, педагога

95 років від дня народження Галини Никифорівни Кальченко (1926-1975), української скульпторки

– 85 років від дня народження Бориса Миколайовича Мозолевського
(1936-1993), українського археолога, поета, дослідника скіфської старовини

7 – 115 років від дня народження Олега Костянтиновича Антонова (1906-1984), українського авіаконструктора, доктора технічних наук, професора

9 – 580 років від дня народження Алішера Навої (1441-1501), узбецького поета

– 195 років від дня народження Костянтина Олександровича Трутовського (1826-1893), українського живописця і графіка

10 – 55 років від дня народження Сергія Дмитровича Пантюка (1966), українського письменника, журналіста, видавця

12 – 150 років від дня народження Леся Мартовича (справж. –
Олекса Семенович Мартович) (1871-1916), українського письменника, громадського діяча, доктора права

14 День Святого Валентина

Міжнародний день дарування книжок

– 85 років від дня народження Анни Герман (1936-1982), польської естрадної співачки

15 – Стрітення Господнє

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

– 115 років від дня народження Муси Джаліля (1906-1944), татарського поета

18 – 165 років від дня народження Софії Федорівни Русової (1856-1940), української громадської, культурно-освітньої діячки, педагога, однієї з організаторів українського жіночого руху

20День Героїв Небесної Сотні

Всесвітній день соціальної справедливості

21 – Міжнародний день рідної мови

22 – 215 років від дня народження Левка Івановича Боровиковського
(1806-1889), українського поета-романтика

24 – 235 років від дня народження Вільгельма Грімма (1786-1859), німецького філолога, збирача і видавця казок

25 – 180 років від дня народження П’єра Огюста Ренуара (1841-1919), французького художника

– 150 років від дня народження Лесі Українки (справж. – Лариса Петрівна Косач-Квітка) (1871-1913), видатної української поетеси, громадської діячки

26 110 років від дня народження Олега Олександровича Богомольця
(1911-1991), українського патофізіолога

27 – 190 років від дня народження Миколи Миколайовича Ге (1831-1894), українського живописця

28 – 175 років від дня народження Джамбула Джабаєва (1846-1945), казахського поета-акина

– 165 років від дня народження Платона Миколайовича Панченка (1856-1911), українського поета

БЕРЕЗЕНЬ

3 Всесвітній день дикої природи

Всесвітній день письменника

– 265 років від дня народження Вільяма Годвіна (1756-1836), англійського письменника, публіциста, історика, філософа

– 155 років тому (1866) засновано Київську російську публічну бібліотеку. Нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

– 125 років від дня народження Івана Сергійовича Паторжинського
(1896-1960), українського співака, педагога

5 125 років від дня народження Валентини Юхимівни Бжеської (справж.-Бучма) (1896-1977), української актриси

6 – 135 років від дня народження Надії Андріївни Обухової (1886-1961), російської співачки

7 – 120 років від дня народження Семена Дмитровича Скляренка (1901-1962), українського письменника

8 Міжнародний день прав жінок і миру

9 День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, художника, мислителя

– 130 років від дня народження Георгія Івановича Нарбута (1886-1920), українського графіка

10 – 155 років від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1861)

14 – 125 років від дня народження Амвросія Максиміліановича Бучми
(1891-1957), українського актора, режисера театру і кіно, педагога

15Всесвітній День прав споживача

16 140 років від дня народження Григорія Ісааковича Компанійця (1881-1959), українського композитора, диригента, педагога

17 – 165 років від дня народження Михайла Олександровича Врубеля
(1856-1910), визначного майстра живопису, художника. Чимала частина життя і творчості Михайла Врубеля пов’язана з Києвом

19 – 90 років від дня народження Емми Іванівни Андієвської (1931), української письменниці, художниці

21Всесвітній день поезії

Всесвітній день людей з синдромом Дауна

Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації

Міжнародний день Навруз

Міжнародний день лісу

– 115 років від дня народження Самеда Вургуна (справж. – Самед Юсіф огли Векілов) (1906-1956), азербайджанського письменника

22 – Всесвітній день водних ресурсів

День сорока Севастійських мучеників (Сорок мучеників)

23 – Всесвітній день метеорології

25 Міжнародний день пам’яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі

– 305 років від дня народження Олексія Петровича Андропова (1716-1795), видатного живописця, автора розписів Андріївської церкви у Києві

26 – День Національної гвардії України

27 Міжнародний день театру

– 150 років від дня народження Генріха Манна (1871-1950), німецького письменника

28 – 90 років від дня народження Сергія Костянтиновича Кілессо (1931-2012), киянина, українського архітектора і мистецтвознавця, заслуженого архітектора України

29 – 140 років від дня народження Марійки Підгірянки (справж. – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963), української поетеси

30 – День преподобного Олексія (Теплого Олекси)

– 275 років від дня народження Франсіско Хосе де Гойї (1746-1828), іспанського живописця, графіка

31 – 425 років від дня народження Рене Декарта (1596-1650), французького філософа, фізика, математика, фізіолога

– 95 років від дня народження Джона Роберта Фаулза (1926-2005), англійського письменника

 

КВІТЕНЬ

 

1 – День сміху

Міжнародний день птахів

– 135 років від часу відкриття (1886) першої телефонної станції у Києві

2 Міжнародний день дитячої книги

4День створення НАТО (1949)

5 140 років від дня народження Дмитра Миколайовича Ревуцького

(1881-1941), українського композитора, музикознавця, фольклориста, літературознавця

– 115 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна (1906-1989), українського письменника

7 – Благовіщення Пресвятої Богородиці

Всесвітній день здоров’я

– 95 років від дня народження Івана Васильовича Батечка (1926-1981), українського графіка

9 – 200 років від дня народження Шарля П`єра Бодлера (1821-1867), французького поета

11 Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

12 – Міжнародний день польоту людини в космос

День працівників ракетно-космічної галузі України

Всесвітній день авіації і космонавтики

13 – 115 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906-1997) української письменниці, перекладачки

– 115 років від дня народження Самуеля Беккета (1906-1989), ірландського поета, прозаїка, драматурга

14 – 115 років від дня народження Айзіка Шмулевича Губермана (1906-1966), єврейського письменника

– 75 років від дня народження Андрія Володимировича Чебикіна (1946), українського художника-графіка, педагога, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007), Президента Національної академії мистецтв України

15 – 100 років від дня народження Георгія Тимофійовича Берегового

(1921-1995), українського льотчика-космонавта

16 – 180 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської
(1841-1920), українського педагога-просвітителя

18 – Міжнародний день пам’яток і визначних місць

День пам’яток історії та культури України

День довкілля

21 205 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816-1855), англійської письменниці

22 – Всесвітній День Матері-Землі

– 65 років від дня народження Наталії В’ячеславівни Сумської (1956), української актриси

23 – Міжнародний день астрономії

Всесвітній день книги і авторського права

Всеукраїнський день психолога

60 років від дня народженні Андрія Юрійовича Куркова (1961), українського письменника

24 – 150 років від дня народження Любові Борисівни Хавкіної (1871-1949), бібліотекознавця, бібліографа,  заслуженого діяча науки

26Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф

День Чорнобильської трагедії

28 – Всесвітній день охорони праці

Всесвітній день споріднених міст

29 Міжнародний день танцю

 

ТРАВЕНЬ

 

1 День міжнародної солідарності трудящих

2 – Ведикдень

3 – Всесвітній день свободи друку

День Сонця

5 – Міжнародний день боротьби за права інвалідів

– 185 років від дня народження Сидора Івановича Воробкевича (1836-1903), українського композитора і письменника

– 175 років від дня народження Генрика Сенкевича (1846-1916), польського письменника

– 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931-2006), українського співака, педагога

6 – День Великомученика Юрія (Георгія) Побідоносця

– 165 років від дня народження Зігмунда Фрейда (1856-1939), австрійського психіатра, засновника психоаналізу

– 85 років від дня народження Олега Сергійовича Кудряшова (1936-2016), українського флейтиста

7 – 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора (1861-1941), індійського поета, філософа

8Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

День матері

– 115 років від дня народження Роберто Росселіні (1906-1977), італійського кінорежисера

9 – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

– 150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка
(1871-1926), українського фольклориста, етнографа, громадського та літературного діяча, академіка АН УРСР (з 1924)

– 135 років від дня народження Сидора Антоновича Твердохліба (1886-1922), українського поета, перекладача

– 85 років від дня народження Володимира Олексійовича Підпалого
(1936-1973), українського поета, прозаїка, перекладача

10 – 145 років від дня народження Івана Цанкара (1876-1918), словенського письменника

– 60 років від дня народження Івана Антоновича Малковича (1961), українського поета, видавця

12 День медичної сестри

– 85 років від дня народження Івана Степановича Марчука (1936), українського художника

14 – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871-1936), українського письменника і громадського діяча

17 Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства

18 – Міжнародний день музеїв

День памяті жертв депортації кримськотатарського народу (1944)

20 – 60 років тому (1961) заснована Національна премія України імені
Тараса Шевченка (Шевченківська премія) – найвища державна нагорода за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва

21 – День Європи

День науки

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

– 550 років від дня народження Альбрехта Дюррера (1471-1528), німецького живописця, рисувальника, гравера, теоретика мистецтва

22 – 160 років від дня перепоховання (1861) Тараса Григоровича Шевченка, українського поета, художника, мислителя, на Чернечій горі поблизу Канева

24 – День Рівноапостольних Кирила та Мефодія

День слов’янської писемності та культури

– 335 років від дня народження Габріцеля Даніеля Фаренгейта (1686-1736), німецького фізика

– 140 років від дня народження Олександра Олександровича Богомольця (1881-1946), українського патофізіолога

26 85 років від дня народження Віталія Олексійовича Коротича (1936), українського письменника

29-30 – День Києва

31 – 90 років від дня народження Петра Петровича Кононенка (1931), українського літературознавця, критика

 

ЧЕРВЕНЬ

 

1Міжнародний день захисту дітей

Всесвітній день батьків

– 140 років від дня народження Ганни Юхимівни Мещерської (справж. – Пащенко) (1876-1951), української акторки

– 90 років від дня народження Володимира Яковича Бровченка (1931-2013), українського поета

– 85 років від дня народження Петра Федотовича Бондарчука (1936), українського письменника

2 85 років від дня народження Анатолія Івановича Іваницького (1936), українського музикознавця, фольклориста

3 – 115 років від дня народження Костянтина Степановича Козловського
(1906-1975), українського графіка

5 – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

– 80 років від дня народження Барбари Брильської (1941), польської актриси

– 85 років від дня народження Степана Степановича Грищенка (1936), українського співака

6 – День журналіста

– 415 років з дня народження П’єра Корнеля (1606-1684), французького драматурга

7 – 95 років від дня народження Анатолія Дмитровича Базилевича (1926-2005), українського графіка

9Вознесіння Господнє

– 240 років від дня народження Джоржа Стефенсона (Стівенсона) (1781-1848), англійського винахідника, конструктора паровоза

– 95 років від дня народження Олександра Григоровича Данченка (1926-1993), українського графіка

10 – 70 років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра (1951), українського письменника, лауреата Національної премії України імені
Тараса Шевченка (2011)

12 – 85 років від дня народження Євгенії Семенівни Мірошниченко
(1931-2009), української оперної співачки

14 – 210 років від дня народження Гаррієт Бічер-Стоу (1811-1896), американської письменниці, аболіціоністки

15 – 80 років від дня народження Івана Васильовича Миколайчука (1941-1987), кіноактора, сценариста і режисера, заслуженого артиста України

18 – 340 років від дня народження Феофана Прокоповича (1681-1736), українського церковного і громадського діяча, письменника

19 – 155 років від дня народження Федора Даниловича Проценка (1866-1942), українського хормейстера і актора

21 – 205 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816-1855), англійської письменниці

22День скорботи і вшанування памяті жертв війни в Україні

– 80 років від дня віроломного нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок другої світової війни (1941)

23 – 90 років від дня народження Григорія Романовича Кохана (1931-2014), українського кінорежисера

25 – 135 років від дня народження Івана Петровича Крип’якевича (1886-1967), українського історика

– 90 років від дня народження Тетяни Іванівни Нещерет (1931-2007), української актриси, театрознавця, поетеси

– 90 років від дня народження Віталія Макаровича Русанівського (1931-2007), українського мовознавця

27 – 105 років від дня народження Дарії Ємець (1916-2007), української художниці, хореографа

28 – День Конституції України

29 – 125 років від дня народження Івана Васильовича Бойченка (1896-1959), українського графіка

– 95 років від дня народження Ольги Федорівни Рудницької (1926), української актриси

 

Літературно-творче об’єднання “Діалог”

(керівник Бартко Наталія Леонідівна)

Формуванню національно-патріотичних та духовно-моральних якостей  особистості сприяють заняття  у літературно-творчому об’єднанні «Діалог», який працює на базі Вінницького державного центру естетичного виховання учнів ПТНЗ упродовж 10 років. До складу об’єднання входять  8 гуртків любителів книги та клубів бібліотечного активу, що працюють при бібліотеках ЗП (ПТ) О міста: «Джерело», «Книжкова світлиця», «Світогляд», «Калиновий цвіт», «Співбесідник», «Клуб веселих та начитаних»,  «Прометей», «Скарбниця мудрості».

Робота літературно-творчого об’єднання реалізується у різноманітних організаційних формах: уроках державності, літературно-мистецьких вернісажах, бібліотечно-бібліографічних заняттях, уроках мужності, годинах історичної пам’яті, книжково-ілюстративних виставках, літературних аукціонах та інших.

В програмі творчого об’єднання: урок державності «З любов’ю вічною до тебе, Україно!»;  бесіда-реквієм  «Небесна сотня: трагедія і перемога духу»; година духовності «Лише одна на світі Україна»; година народного подвигу  «Між життям і безсмертям – мости»; патріотичний вечір   «Якби не війна» до Дня захисника України; літературно-мистецький вернісаж «М.Леонтович – магія мистецької краси» та інші.