Плануємо роботу бібліотек ЗП(ПТ)О на 2023 рік

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2023 РОКУ

 Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

50 років фільму «В бій ідуть тільки «старики» (1973)

50 років від часу заснування у Києві Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України (1973)

50 років від часу заснування Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України (1973)

50 років від часу заснування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (1973)

75 років від часу заснування Київського національного лінгвістичного університету (початкова назва – Київський державний педагогічний інститут іноземних мов) (1948)

100 років від часу утворення літературної організації «Гарт» (1923)

100 років від часу заснування Кримськотатарського драматичного театру (нині – Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр) (1923)

100 років від часу заснування у Харкові Кабінету науково-судової експертизи (нині – Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України) (1923)

100 років від часу заснування Інституту робітничої медицини (нині – Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань) (1923)

100 років від часу заснування Мелітопольського державного педа­гогічного університету ім. Богдана Хмельницького (1923)

100 років від часу заснування державного підприємства Національний спортивний комплекс «Олімпійський» (1923)

100 років від часу повстання у Лук’янівській в’язниці (1923)

100 років від часу заснування у Празі Українського історично-філологічного товариства (1923)

100 років від часу заснування у Празі Українського високого педаго­гічного інституту ім. М. П. Драгоманова (1923)

100 років від часу початку політики «українізації» – заходів на підтримку розвитку української мови (1923)

125 років від часу започаткування «Літературно-наукового вісника» (1898)

125 років від часу видання першого тому «Історії України-Руси» Михайла Грушевського (1898)

125 років від часу заснування Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» (1898)

125 років від часу заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України (1898)

150 років від часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва – Літературне товариство імені Шевченка) (1873)

150 років від часу утворення Історичного товариства Нестора Літописця (1873)

175 років від часу скасування кріпосного права у Галичині та Закарпатті (1848)

175 років від часу заснування у Львові Головної Руської Ради (1848)

175 років від часу заснування у Львові Галицько-руської матиці – культурно-освітнього товариства (1848)

200 років від часу утворення «Товариства з’єднаних слов’ян» (1823)

225 років від часу видання «Енеїди» Івана Котляревського (1798)

350 років від часу походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл (1673)

375 років від початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького (січень 1648)

375 років від часу укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз (березень 1648)

375 років від часу переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29.04–16.05.1648), Корсунем (25–26.05.1648), Пилявцями (21–23.09.1648)

400 років від часу обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва (1623)

450  років від часу заснування у Львові Іваном Федоровим друкарні (1573)

1125 років від часу першої писемної згадки про м. Галич (898)

II. Видатних особистостей:

120 років від дня народження Юрія Юрійовича Перевузника (1903–1966), громадського та політичного діяча, юриста, учасника боротьби за неза­лежність України у XX ст., міністра внутрішніх справ Карпатської України

130 років від дня народження Олександра Олександровича Севрюка (1893–1941), українського громадського та політичного діяча, дипломата

150 років від дня народження Євгена Григоровича Черняхівського (1873–1938), українського лікаря, хірурга, педагога

150 років від дня народження Сеїтджеліля Хаттатова (1873–1938), кримськотатарського політичного діяча, педагога, просвітителя, одного з організаторів першого Курултаю кримськотатарського народу

200 років від дня народження Ізраїля Марковича Бродського (1823–1888), київського підприємця єврейського походження, засновника «цукрової імперії», мецената

III. Дні пам’яті:

90-ті роковини Голодомору 1932–1933 рр. в Україні (День пам’яті – 25. 11. 2023)

Відомі події світової історії:

75 років від дня прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про геноцид (09. 12. 1948)

75 років від прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини (10. 12. 1948) 

    (Постанова Верховної Ради України № 1982–IX від 17 грудня 2021 року)

 СІЧЕНЬ

 Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

1 січня

Всесвітній день миру або День всесвітніх молитов про мир (Генеральна Асамблея ООН проголосила 17 грудня 1969 р.)

Новий Рік

4 січня

Всесвітній день азбуки Брайля (Резолюція ООН A/RES/73/161 від 17. 12. 2018 р.)

7 січня

Різдво Христове, свято у більше ніж 100 країнах світу

16 січня

Всесвітній день «The Beatles» (World Beatles Day) (Рішення ЮНЕСКО від 2001 р.)

24 січня

ООН Міжнародний день освіти (Резолюція A/RES/73/25 від 03. 12. 2018 р.)

27 січня

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (Резолюція ООН А/RES/60/7 від 01. 11. 2005 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 січня

100 років від дня народження Костянтина Яковича Басенка (1923–1973), українського письменника

110 років від дня народження Леоніда Наумовича Волинського [справж. – Рабинович] (1913–1969), українського художника театру, графіка, письменника

120 років від дня народження Остапа Олександровича Стасіва (1903–1985), кристалофізика, доктора філософії, професора, засновника і директора Інституту кристалофізики у Берліні

160 років від дня народження П’єра де Кубертена (1863–1937), французького громадського діяча, педагога, історика, літератора, ініціатора організації сучасних Олімпійських ігор

3 січня

110 років від дня народження Натана Самійловича Рибака (1913–1978), українського письменника єврейського походження

4 січня

210 років від дня народження Ісаака Пітмана (1813–1897), англійського педагога і винахідника стенографічної системи, названої на його ім’я

380 років від дня народження Ісаака Ньютона (1643–1727), англійського фізика, математика та астронома, одного із засновників класичної фізики

5 січня

110 років від дня народження Василя Олександровича Войцеховича (1913–1987), українського письменника, військового діяча

80 років від дня народження Віктора Миколайовича Гонтарова (1943–2009), українського художника, академіка АМ України, члена Національної спілки художників України, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

130 років від дня народження Володимира Олексійовича Водяницького (1893–1971), українського вченого зоолога-гідробіолога, доктора біологічних наук, професора

6 січня

85 років від дня народження Василя Семеновича Стуса (1938–1985), українського поета, перекладача, публіциста, мислителя, літературознавця, правозахисника, борця за незалежність України у XX ст., лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України

120 років від дня народження Євгенії Олексіївни Петрової (1903–1989), української актриси

7 січня

80 років від дня народження Віктора Петровича Бистрякова (1943), українського художника і педагога, члена Національної спілки художників України, заслуженого діяча мистецтв України

170 років від дня народження Миколи Миколайовича Аркаса (1853–1909), українського композитора, культурно-освітнього і громадського діяча, історика-аматора, мецената

8 січня

130 років від дня народження Володимира Володимировича Грудина (1893–1980), українського композитора, піаніста, педагога

135 років від дня народження Гната Петровича Юри (1888–1966), українського актора, режисера, одного із засновників театру ім. І. Франка, автора праць з театрального мистецтва, перекладача

9 січня

110 років від дня народження Тамари Олександрівни Хитрової (1913–1991), української художниці

10 січня

90 років від дня народження Юрія Романовича Шеляга-Сосонка (1933–2019), українського геоботаніка, академіка НАН України, доктора біологічних наук, професора, засновника геоботанічної школи

120 років від дня народження Василя Левковича Плюща (1903–1976), українського лікаря-фтизіатра, історіографа української медицини

11 січня

110 років від дня народження Василя Степановича Кука (1913–2007), українського діяча визвольно-революційного руху 1930–1950 рр.8

110 років від дня народження Михайла Олександровича Лошкарьова (1913–1986), українського хіміка

12 січня

День Українського Політв’язня (до Статті 2 загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року; з ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 року почав відзначатися День українського політв’язня) 150 років від дня народження Василя Григоровича Кричевського (1873–1952), українського художника, архітектора, графіка

13 січня

100 років від дня народження Олени Михайлівни Лук’янової (1923–2014), української вченої у галузі педіатрії

170 років від дня народження Василя Петровича Горленка (1853–1907), українського письменника, мистецтвознавця, фольклориста, етнографа, літературного критика, мецената

14 січня

90 років від дня народження Наталії Михайлівни Наум (1933–2004), української актриси, лавреатки Державної премії України імені Олександра Довженка

130 років від дня народження Сергія Миколайовича Сергєєва [справж. – Саркіс Вартанезов] (1893–1962), українського балетмейстера родом з Тбілісі

140 років від дня народження Всеволода Миколайовича Петріва (1883–1948), українського військового і громадського діяча, автора праць з української воєнної історії, педагога

160 років від дня народження Павла Олексійовича Кошиця [справж. – Порай-Кошиць] (1863–1904), українського оперного та камерного співака, педагога

15 січня

110 років від дня народження Мемета Севдіяра [справж. – Муєдінов (Муєдін)] (1913–1999), кримськотатарського письменника, журналіста, громадського діяча

120 років від дня народження Юлія Сергійовича Мейтуса (1903–1997), українського композитора, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

17 січня

100 років від дня народження Мирослава Олександровича Мороза (1923–2006), українського бібліографа, літературознавця, етнографа, фольклориста

21 січня

110 років від дня народження Григорія Антоновича Нудьги (1913–1994), українського письменника, фольклориста, літературознавця, історика

22 січня

День Соборності України (Указ Президента України № 871/2014 від 13.11.2014 р.) 90 років від дня народження Івана Романовича Могитича (1933–2006), українського архітектора, інженера-будівельника

90 років від дня народження Анатолія Юрійовича Мокренка (1933–2020), українського оперного співака, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, одного з фундаторів Товариства української мови імені Тараса Шевченка

23 січня

100 років від дня народження Віктора Петровича Шестопалова (1923–1999), українського фізика, академіка НАН України

140 років від дня народження Михайла Іванович Донця (1883–1941), українського співака

240 років від дня народження Стендаля (Анрі-Марі Бейль) (1783–1842), французького письменника

24 січня

90 років від дня народження Євгена Михайловича Дударя (1933), українського письменника-сатирика, артиста розмовного жанру, публіциста

160 років від дня народження Остапа Йосиповича Нижанківського (1863–1919), українського композитора, хорового диригента, музичного та громадського діяча 25

130 років від дня народження Ореста Леонтійовича Кузьми (1893–1968), українського перекладача, педагога, культурного діяча, журналіста

140 років від дня народження Івана Олександровича Багенського (1883–1967), українського архітектора, педагога

280 років від дня народження Фрідріха Генріха Якобі (1743–1819), німецького філософа-ідеаліста, письменника, президента Баварської академії наук

29 січня

День пам’яті героїв Крут (Указ Президента України № 15/2007 від 15.01.2007 р.)

140 років від дня народження Михайла Михайловича Струкова (1883–1973), американського авіаконструктора українського походження

200 років від дня народження Антонія Якси-Марцінковського [псевдонім – Антоній Новосельський] (1823–1880), польського та українського літературного критика, письменника, етнографа, фольклориста

31 січня

90 років від дня народження Михайла Ілліча Барського (1933–2012), українського режисера, драматурга, заслуженого діяча мистецтв України, народного артиста України

 ЛЮТИЙ

 Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

 11 лютого

Міжнародний день жінок і дівчат у науці (Резолюція ООН A/RES/70/212 від 22. 12. 2015 р.)

14 лютого

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) (Це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 р. американкоюЕммі Бродмур)

20 лютого

Всесвітній день соціальної справедливості (Рішення ООН A/RES/62/10 від 18. 12. 2007 р.)

21 лютого

Міжнародний день рідної мови (Проголошено на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 лютого

70 років від дня народження Павла Ананійовича Дворського (1953), українського співака, композитора, народного артиста України, лавреата премій і фестивалів, дипломанта міжнародного фестивалю сучасної пісні «Шлягер року»

150 років від дня народження Леоніда Миколайовича Яснопольського (1873–1957), українського економіста, фахівця у галузі політичної економії, бюджетного права, статистики й економіки вугільної промисловості

2 лютого

100 років від дня народження Івана Федосійовича Дзюбана (1923–2009), українського живописця і графіка

110 років від дня народження Семена Павловича Тутученка (1913–1994), українського архітектора

110 років від дня народження Тараса Михайловича Микиши (1913–1958), українського піаніста-віртуоза, композитора, педагога, лавреата Міжнародного конкурсу піаністів імені Ференца Ліста у Будапешті, конкурсу співу і фортепіано Віденської музичної академії та конкурсу фірми «Безендорфер» у Відні (нагороджений престижним роялем)

160 років від дня народження Тимотея (Тимофія) Гнатовича Бордуляка (1863–1936), українського письменника, священика, перекладача, освітнього діяча

3 лютого

80 років від дня народження Миколи Петрович Будника (1953–2001), українського кобзаря, майстра музичних інструментів

90 років від дня народження Романа Мироновича Корогодського (1933–2005), українського кінознавця, літературознавця, культуролога, мистецтвознавця, учасника руху шістдесятників

110 років від дня народження Володимира Леонтійовича Гливенка (1903–1990), українського графіка

110 років від дня народження Євгена Йосиповича Єніна (1913–1994), українського диригента

4 лютого

150 років від дня народження Тимофія Олексійовича Сафонова (1873–1930), українського художника, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча

6 лютого

140 років від дня народження Дмитра Павловича Григоровича (1883–1938), українського авіаконструктора, творця першого гідроплану та першого у світі морського торпедоносця

7 лютого

120 років від дня народження Василя Михайловича Лева (1903–1991), українського літературознавця, мовознавця

8 лютого

110 років від дня народження Федора Даниловича Овчаренка (1913–1996), українського вченого у галузі колодної хімії, організатора Інституту біоколоїдної хімії НАН України

9 лютого

100 років від дня народження Брендана Біена (1923–1964), ірландського письменника, журналіста

10 лютого

110 років від дня народження Георгія Володимировича Логвиновича (1913–2002), українського вченого у галузі гідромеханіки, винахідника унікальних ракет для підводних човнів

130 років від дня народження Порфирія Андрійовича Силенко-Кравця (1893–1977), українського військового діяча, підполковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX ст.

250 років від дня народження Василя Назаровича Каразіна (1773–1842), українського вченого, винахідника, освітнього і громадського діяча, публіциста

11 лютого

100 років від дня народження Дмитра Григоровича Затули (1923–1987), українського вченого в галузі онкології та мікробіології

150 років від дня народження Семена Марковича Прохорова (1873–1948), українського художника, педагога

13 лютого

90 років від дня народження Лева Олексійовича Перфілова (1933–2000), українського актора театру та кіно

120 років від дня народження Жоржа Сіменона (1903–1989), франко­мовного письменника бельгійського походження, одного з представників детективного жанру в літературі

130 років від дня народження Петра Костьовича Волинського (1893–1982), українського літературознавця і педагога, дослідника історії української літератури

180 років від дня народження Миколи Андрійовича Вербицького (1843–1909), українського письменника, журналіста, педагога, громадського діяча

14 лютого

День святого Валентина

15 лютого

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України № 180/2004 від 11. 02. 2004 р.)

80 років від дня народження Анатолія Іларіоновича Колісниченка (1943–2015), українського письменника, літературознавця, члена Національної спілки письменників України

70 років від дня народження Анатолія Георгійовича Хостікоєва (1953), українського актора театру і кіно, імпресаріо, л

16 лютого

День єднання (Указ Президента України №53/2022 від 14. 02. 2022 р.)

210 років від дня народження Семена Степановича Гулака-Артемовського (1813–1873), українського оперного співака, композитора, актора, драматурга, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм»

17 лютого

80 років від дня народження Раїси Степанівни Недашківської (1943), української актриси театру і кіно

18 лютого

90 років від дня народження Тетяни Кузьмівни Мірошниченко (1933–2009), української актриси, громадської діячки

90 років від дня народження Йоко Оно Леннон (1933), японської авангардної художниці, музикантки й мисткині

19 лютого

550 років від дня народження Миколая Коперника (1473–1543), польського астронома, математика, фізика

20 лютого

День Героїв Небесної Сотні (Указ Президента України № 69 від 11. 02. 2015 р.)

21 лютого

130 років від дня народження Андреса Торреса Сеговії (1893–1987), іспанського гітариста, педагогаавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

23 лютого

120 років від дня народження Юліуса Фучіка (1903–1943), чеського письменника, критика, публіциста

24 лютого

560 років від дня народження Джованні Піко делла Мірандола (1463–1494), італійського мислителя, філософа, письменника

25 лютого

80 років від дня народження Джорджа Гаррісона (1943–2001), британського рок-музиканта, співака, автора пісень, гітариста групи «The Beatles»

150 років від дня народження Енріко Карузо (1873–1921), італійського співака, тенора

26 лютого

90 років від дня народження Любомира Гузара (1933–2017), українського релігійного діяча, патріарха-предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, священика, єпископа, кардинала, Верховного архієпископа Львівського, Києво-Галицького, архієпископа-емерита

27 лютого

100 років від дня народження Наталії Василівни Слободян (1923–2013), української балерини, артистки, балетного педагога

110 років від дня народження Ірвіна Шоу (1913–1984), американського письменника, кіносценариста

130 років від дня народження Валентина Дмитровича Отамановського (1893–1964), українського бібліографа, історика, краєзнавця, громадського і політичного діяча

28 лютого

160 років від дня народження Романа Михайловича Орженцького (1863–1923), українського економіста, статистика

490 років від дня народження Мішеля де Монтеня (1533–1592), французького філософа, письменника, родоначальника

БЕРЕЗЕНЬ

 Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

 3 березня

Всесвітній день дикої природи (Резолюція ООН A/RES/68/205 від 20. 12. 2013 р.)

8 березня

Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир (Резолюція ООН A/RES/32/142 від 16. 12. 1977 р.)

20 березня

Міжнародний день щастя (Резолюція ООН A/RES/66/281 від 28. 06. 2012 р.)

21 березня

Всесвітній день поезії (Ініціатива ЮНЕСКО, ухвалена на 30-й сесії 1999 р.)

Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації (Рішення ООН A/RES/2142 (XXI) від 26. 10. 1966 р.)

Міжнародний день лісів або Всесвітній день захисту лісів (Резолюція ООН A/RES/67/200 від 21. 12. 2012 р.)

22 березня

Всесвітній (міжнародний) день водних ресурсів (Резолюція ООН № А/ RES/47/193 від 22. 02. 1993 р.)

24 березня

Всесвітній і Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз (Ініціатива ВООЗ, запроваджена у 1993 р.; Указ Президента України № 290 від. 22. 03. 2002 р.)

27 березня

Міжнародний день театру (Рішення на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 березня

140 років від дня народження Григорія Григоровича Гануляка (1883–1945), українського письменника, видавця із Лемківщини

160 років від дня народження Олексія Михайловича Гуляєва (1863–1923), українського юриста, правознавця, академіка НАН України

2 березня

90 років від дня народження Олексія Феодосійовича Гуляницького (1933–2021), українського диригента, народного артиста України

180 років від дня народження Льва Степановича Мацієвича (1843–1915), українського літературознавця, джерелознавця, історика, бібліофіла

3 березня

120 років від дня народження Ганни Костянтинівни Драган (1903–1986), української народної співачки

200 років від дня народження Костянтина Дмитровича Ушинського (1823–1870), українського педагога, реформатора шкільної освіти

4 березня

80 років від дня народження Миколи Степановича Литвина (1943–2020), українського письменника, кобзаря, журналіста, композитора, члена Національної Спілки письменників України, Національної Спілки журналістів України, заслуженого діяча мистецтв України

100 років від дня народження Ганни Василівни Холопцевої (1923), української художниці декоративного мистецтва, реставраторки, членкині Національної спілки художників України

5 березня

80 років від дня народження Григорія Дмитровича Клочека (1943), українського вченого літературознавця, організатора освіти

90 років від дня народження Павла Степановича Кислого (1933–2019), українського громадського та політичного діяча, вченого, матеріалознавця, академіка НАН України

120 років від дня народження Наталі Львівни Забіли (1903–1985), української письменниці, поетеси, перекладачки і популяризаторки в Україні дитячої літератури інших народів

7 березня

160 років із дня народження Івана Митрофановича Луценка (1863–1919), українського лікаря, військового, громадського та політичного діяча

8 березня

100 років від дня народження Олександри Миколаївни Фоменко (1923–2008), української співачки, народної артистки України

9 березня

80 років від дня народження Боббі Фішера (1943–2008), аме­риканського шахіста, гросмейстера, одинадцятого чемпіона світу з шахів (1972–1975)

90 років від дня народження Владилена Григоровича Грицюка (1933–2004), українського оперного співака, народного артиста України

100 років від дня народження Миколи Яковича Олійника (1923–1997), українського письменника

100 років від дня народження Алли Петрівни Коваль (1923–2009), української мовознавиці

170 років від дня народження Григорія Івановича Цеглинського (1853–1912), українського письменника, педагога, критика, громадського та культурно-освітнього діяча

10 березня

70 років від дня народження Тараса Гаринальдовича Петриненка (1953), українського музиканта, співака, композитора, поета

100 років від дня народження Адама Захаровича Каца (1923–1984), українського художника, заслуженого діяча мистецтв України

11 березня

160 років від дня народження Володимира Іполитовича Липського (1863–1937), українського вченого, ботаніка, природознавця, фахівця з ботанічної географії та створення ботанічних садів, громадського діяча, академіка, члена та президента Всеукраїнської академії наук

12 березня

120 років від дня народження Михайла Івановича Рощиб’юка (1903–1972), українського майстра художньої кераміки

160 років від дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863–1945), українського вченого-енциклопедиста, природознавця, мінералога, геохіміка, організатора та першого президента Української академії наук, засновника Національної бібліотеки України

410 років від дня народження Андре Ленотра (1613–1700), французького архітектора, майстра ландшафтного дизайну, автора садів і парків Версаля

13 березня

140 років від дня народження Антона Калениковича Скороходька (1883–1954), українського вченого у галузі зоогігієни, лікаря, ветеринара

290 років від дня народження Джозефа Прістлі (1733–1804), англійського філософа, матеріаліста, громадського діяча, хіміка, що відкрив кисень та вуглекислий газ

14 березня

80 років від дня народження Людмили Володимирівни Юрченко (1943), української оперної співачки, лавреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка

110 років від дня народження Василя Григоровича Томашевського (1913–2002), українського архітектора, художника, скульптора, мецената (Канада), почесного професора Української академії мистецтв в Канаді

17 березня

120 років від дня народження Юрія Петровича Дольд-Михайлика (1903–1966), українського письменника, критика, публіциста

140 років від дня народження Павла Олександровича Богацького (1883–1962), українського журналіста, літературознавця, письменника, бібліографа, громадського і політичного діяча

19 березня

90 років від дня народження Філіпа Рота (1933–2018), американського письменника

100 років від дня народження Олексія Антоновича Гайдучені (1923), українського архітектора

210 років від дня народження Девіда (Давід) Лівінгстон (1813–1873), шотландського місіонера і знаменитого дослідника Африки

  21 березня

150 років від дня народження Якова Григоровича Гандзюка (1873–1918), українського військового діяча, генерал-майора, отамана бригади армії УНР

23 березня

60 років від дня народження Олексія Володимировича Богдановича (1963), українського актора театру і кіно, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного артиста України

100 років від дня народження Віктора Васильовича Цвєткова (1923–2007), вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України, члена-кореспондента НАН України

120 років від дня народження Галини Львівни Петрашевич (1903–1999), української скульпторки, народної художниці України, одної із засновниць Спілки художників України

180 років від дня народження Юліана Андрійовича Целевича (1843–1892), українського вченого, історика, педагога, громадського і культурного діяча

25 березня

90 років від дня народження Володимира Івановича Сингаївського (1933–2007), українського художника, члена Спілки художників України, заслуженого діяча мистецтв України

110 років від дня народження Василя Павловича Козаченка (1913– 1995), українського письменника, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

26 березня

50 років від дня народження Лоуренса Едварда «Ларрі» Пейджа (1973), американського дослідника інтернет-технологій, розробника пошукової системи і співзасновника компаній «Google», Alphabet та інших

28 березня

160 років від дня народження Олексія Львовича Суходольського (1863–1936), українського актора, режисера, драматурга

30 березня

100 років від дня народження Анатолія Олексійовича Слісаренка (1923–1997), українського кінорежисера, кінодраматурга, заслуженого діяча мистецтв України

170 років від дня народження Вінсента Ван Гога (1853–1890), голландського художника

230 років від дня народження Йоана-Баптиста Антоновича Шімзера (1793–1856), українського скульптора

31 березня

100 років від дня народження Михайла Яковича Сегая (1923–2013), українського юриста, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії правових наук України, криміналіста

150 років від дня народження Миколи Івановича Міхновського (1873–1924), громадського діяча, адвоката, публіциста, першого ідеолога українського націоналізму, ідеолога самостійницької течії в українському русі початку ХХ ст.

КВІТЕНЬ

Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

1 квітня

Міжнародний день птахів (у 1906 р. підписано Міжнародну конвен­цію про охорону птахів)

2 квітня

Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму (Рішення ООН A/RES/62/139 від 21. 12. 2008 р.)

Міжнародний день дитячої книги (Ініціатива Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 1967 р.)

6 квітня

Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку (Резолюція ООН No A/ RES/67/296 від 23. 08. 2013 р.)

7 квітня

Всесвітній день здоров’я. Відзначається щорічно в день, коли було створено Всесвітню організацію охорони здоров’я (Статут ВООЗ № 995_599 прийнятий 22.07.1946, набрав чинності WHA /A.2/ Res.35 07. 04. 1948, відзначають з 1950 р.)

12 квітня

Міжнародний день польоту людини в космос (Резолюція ООН А/ RES/65/271 від 07. 04. 2011 р.)

18 квітня

Міжнародний день пам’яток і визначних місць (Рішення про відзначення дати було прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 р.)

21 квітня

Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності (Резолюція ООН А/RES/71/284 від 27. 04. 2017 р.)

22 квітня

Міжнародний день Землі (Рішення ООН A/RES/63/278 від 22. 04. 2009 р.)

23 квітня

Всесвітній день книги і авторського права (Резолюція ЮНЕСКО No 3.18 від 15. 11. 1995 р.)

26 квітня

Міжнародний день пам’яті Чорнобильської трагедії (Резолюція ООН A/RES/71/125 від 08. 12. 2016 р.). В Україні – День Чорнобильської трагедії (Указ Президії Верховної Ради УРСР No 8985-XI від 29. 03. 1990 р.)

Міжнародний день інтелектуальної власності (Рішення Генеральної асамблеї Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), ухваленого у вересні 2000 р.)

28 квітня

Всесвітній день охорони праці (Ініціатива Міжнародної організації праці з 2003 р.; Указ Президента України № 685/2006 від 18.08.2006)

30 квітня

Міжнародний день джазу (Ініціатива ЮНЕСКО, з 2012)

Всесвітній день споріднених міст (Рішення Всесвітньої федерації споріднених міст (ВФСМ) у Франції 1957 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

 1 квітня

День сміху (День усіх дурнів)

90 років від дня народження Олекси Васильовича Мишанича (1933–2004), українського науковця, літературознавця, фольклориста, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

100 років від дня народження Костянтина Костянтиновича Трофимовича (1923–1993), українського вченого-славіста, професора Львівського університету, журналіста

2 квітня

100 років від дня народження Любослава Гуцалюка (1923–2003), українського художника-експрісіоніста (США)

100 років від дня народження Олексія Олександровича Широкова (1923–1985), українського художника

140 років від дня народження Олекси Васильовича Грищенка (1883–1977),

українського художника, мистецтвознавця

170 років від дня народження Михайла Григоровича Артинова (1853–1913), українського архітектора

3 квітня

120 років від дня народження Лесі Верховинки [справж. – Ярослава Миколаївна Кучковська] (1903–1936), української письменниці, поетеси, драматурга

230 років від дня народження Вашингтона Ірвінга (1783–1859), американського письменника, історика, біографа, есеїста

4 квітня

70 років від дня народження Квітослави-Орисі Цісик (1953–1998), американської оперної співачки (сопрано) українського походження, популярної виконавиці рекламних джинґлів для ТВ і радіо у США, оперної і блюзової співачки, виконавиці українських народних і популярних пісень

6 квітня

150 років від дня народження Бориса Володимировича Підгорецького (1873–1919), українського композитора, етнографа, музичного критика, педагога

7 квітня

130 років від дня народження Василя Степановича Василька [справж. – Міляєв] (1893–1972), українського режисера, актора, педагога, театрознавця, фундатор музею театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві

130 років від дня народження Романа Павловича Рубінгера (1893–1964), українського скрипаля, педагога

8 квітня

70 років від дня народження Віктора Євстахійовича Камінського (1953), українського композитора, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

120 років від дня народження Бориса Йосиповича Тенети (справж. – Гурій) (1903–1935), українського письменника, представника «Розстріляного відродження»

150 років від дня народження Амброзія Юліановича Нижанківського (1873–1943), українського актора, театрального балетмейстера

10 квітня

90 років від дня народження Віктора Семеновича Близнеця (1933–1981), українського письменника

11 квітня

70 років від дня народження Сера Ендрю Джона Вайлса (1953), британського математика, лавреата Абелівської премії

13 квітня

100 років від дня народження Віталія Павловича Деркача (1923–2012), українського вченого в галузі кібернетики, педагога

280 років від дня народження Томаса Джефферсона (1743–1826), американського державного діяча, 3-го президента США, філософа, юриста, одного з авторів Декларації незалежності США (1776)

14 квітня

90 років від дня народження Олександра Григоровича Костюка (1933–2000), українського мистецтвознавця, академіка НАН України

100 років від дня народження Лідії Мефодіївни Митяєвої (1923–1996), української художниці по склу та фарфору

15 квітня

День довкілля (Указ Президента України № 855/98 від 6.08.1998 р.)

100 років від дня народження Григорія Гордійовича Шишка (1923–1994), українського художника

180 років від дня народження Генрі Джеймса (1843–1916), американського письменника

16 квітня

160 років від дня народження Фрідриха Едуардовича Фальц-Фейна (1863–1920), українського вченого у галузях акліматизації, тваринництва, рослинництва, заповідної справи, природокористування, засновника біосферного заповідника «Асканія-Нова»

18 квітня

День пам’яток історії та культури (Указ Президента України №1062/99 від 23. 08. 1999 р.)

120 років від дня народження Надії Калістратівни Титаренко (1903–1976), української актриси

19 квітня

110 років від дня народження Івана Васильовича Степанюка (1903–1934), українського письменника

160 років від дня народження Фелікса Михайловича Блуменфельда (1863–1931), піаніста, диригента, композитора

20 квітня

100 років від дня народження Адольфа Марковича Константинопольського (1923–1993), українського художника, педагога

120 років від дня народження Ґео Шкурупія (справж. – Георгій (Юрій) Шкурупія) (1903–1937), українського письменника, кіносценариста, журналіста

21 квітня

110 років від дня народження Василя Івановича Агібалова (1913–2002), українського скульптора, педагога, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

22 квітня

90 років від дня народження Анатолія Андрійовича Малярова (1933), українського телережисера, письменника

200 років від дня народження Василя Степановича Ільницького (1823–1895), українського письменника, історика, педагога, культурного діяча

23 квітня

100 років від дня народження Василя Сидоровича Земляка [справж. – Вацик] (1923–1977), українського прозаїка, кінодраматурга, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

24 квітня

220 років від дня народження Олександра Васильовича Духновича (1803–1865), українського письменника, педагога, священника, діяча культури та освіти

25 квітня

120 років від дня народження Семена Андрійовича Барзиловича (1903–1958), українського архітектора, педагога

28 квітня

90 років від дня народження Івана Григоровича Аполлонова (1933–2018), українського художника по склу

29 квітня

90 років від дня народження Віктора Андрійовича Корольчука (1933–2015), українського художника, члена Спілки художників України

30 квітня

140 років від дня народження Ярослава Матея Франтишека Гашека (1883–1923), чеського письменника-сатирика

140 років від дня народження Василя Юрійовича Чаговця (1873–1941), українського фізіолога, одного з основоположників електрофізіології

 ТРАВЕНЬ

 Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

1 травня

Міжнародний день праці – свято відзначається в 143 країнах світу

3 травня

Всесвітній день свободи преси (Резолюція ООН № 199/54 від 20. 12. 1993 р.)

День Сонця (Ініціатива Європейського відділення Міжнародного товариства сонячної енергії МТСЕ (ISES-Europe) 1994 р.).

4 травня

День боротьби з цькуванням – U.N. Anti-Bullying Day (Рекомендації ООН 2012 р. через загрозу епідемії залякування і цькування у школах). У цей день в навчальних закладах рекомендується проводити кампанії – «Година проти ненависті»

8 травня

День пам’яті та примирення (Резолюція ООН № А/RES/59/26 від 22.11. 2004 р.)

14 травня

День Матері – міжнародне та локальне свято у 85 країнах світу. В Україні – відзначається в другу неділю травня (Указ Президента України № 489/99 від 10. 05. 1999 р.)

15 травня

Міжнародний день сім’ї (Рішення ООН A/RES/47/237 від 20. 09. 1993 р.)

17 квітня

Всесвітній день інформаційної спільноти (Резолюція ООН A/RES/60/252 від 27. 03. 2006 р.)

20 травня

День Європи – міжнародне і локальне свято ( відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом, в Україні – третя субота травня (Указ Президента України № 339/2003 від 19. 04. 2003 р.)

21 травня

Міжнародний день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку (Резолюція ООН № 57/249 від 20. 12. 2002 р.)

24 травня

День слов’янської писемності і культури – день вшанування творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія (Указ Президента України

№ 1096/2004 від 17. 09. 2004 р.)

29 травня

Міжнародний день миротворців ООН (Рішення ООН A/RES/57/129 від 11. 12. 2002 р.)

31 травня

Всесвітній день без тютюну (Резолюція ВООЗ № 42/19 у 1987 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 травня

130 років від дня народження Федора Івановича Гнідого (1893–1980), українського майстра художньої кераміки

230 років від дня народження Пилипа Кулика (1793–1863), українського математика, фізика, укладача таблиць першочисел та таблиці розкладу чисел

2 травня

100 років від дня народження Оскара Григоровича Хавкіна (1923–1985), українського архітектора

3 травня

90 років від дня народження Вадима Григоровича Манжелія (1933–2013), українського вченого в галузі експериментальної фізики, академіка НАН України

120 років від дня народження Олександра Васильовича Попова (1903–1962), українського селекціонера, одного з вчених, які вивели однонасінну форму цукрових буряків і довели її до виробничого використання

4 травня

140 років від дня народження Миколи Андрійовича Малька (1883–1961), українського диригента, педагога, автора підручника з диригування

5 травня

110 років від дня народження Євгена Ореста Садовського (1913–2014), українського актора, хормейстера, педагога (українська діаспора)

210 років від дня народження Сьорена Обю К’єркегора (1813–1855), датського філософа, теолога, письменника основоположника екзистенціалізму

6 травня

160 років від дня народження Володимира Івановича Сокальського (1863– 1919), українського композитора, музичного критика, піаніста та диригента

7 травня

110 років від дня народження Ірини Остапівни Гоменюк (1913–1989), української майстрині народного декоративного розпису

190 років від дня народження Йоганнеса Брамса (1833–1897), німецького композитора, піаніста і диригента

8 травня

90 років від дня народження Михайла Сауловича Туровського (1933), українського графіка (українська діаспора)

9 травня

90 років від дня народження Романа Васильовича Андріяшика (1933–2000), українського письменника, журналіста, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

250 років від дня народження Жана Шарля Леонара Сімонда де Сісмонді (1773–1842), швейцарського економіста, історика, одного з основоположників політичної економії

10 травня

100 років від дня народження Петра Павловича Кузьменка (1923–1998), українського фізика, автора праць в галузі електропереносу, термопереносу в твердих і рідких металах, атомного та спінового впорядкування

11 травня

110 років від дня народження Андрія Борисовича Сєвєрного (1913–1987), українського астрофізика

12 травня

220 років від дня народження Юстуса фон Лібіха (1803–1873), німецького хіміка, засновника сучасної органічної хімії

14 травня

100 років від дня народження Сурена Варткесовича Шахбазяна (1923–1989), українського оператора, режисера

110 років від дня народження Ігоря  Костецького  [справж.  – Ігор В’ячеславович Мерзляков] (1913–1983), українського драма- турга, історика літератури, перекладача, засновника Мистецького українського руху

15 травня

150 років від дня народження Павла Петровича Скоропадського (1873–1945), останнього гетьмана України, державного, військового, політичного, громадського та видатного діяча українського національного відродження початку XX ст., одного з організаторів Української народної громади, яка відстоювала ідею сильної влади

250 років від дня народження Івана Андрійовича Лаврівського (1773–1846), українського священника, мовознавця, історика, педагога, діяча освіти

18 травня

150 років від дня народження Костянтина Андріановича Мацієвича (1873–1942), визначного українського державного, громадського та політичного діяча, вченого, дипломата

150 років від дня народження Миколи Андріяновича Прахова (1873–1957), українського художника, мистецтвознавця

19 травня

150 років від дня народження Володимира Олександровича Плотнікова (1873–1947), дослідника електрохімії неводних середовищ, академіка НАН України

21 травня

День захисту від безробіття (Закон України № 5067 від 05. 07. 2012 р.) День вишиванки

22 травня

210 років від дня народження Вільгельма Ріхарда Вагнера (1813–1883), німецького композитора, диригента, музичного теоретика

50 років від дня народження Руслани (Лижичко Руслани Степанівни) (1973), української співачки, переможниці конкурсу «Євробачення – 2004»,

«Таврійські ігри», громадської діячки

27 травня

130 років від дня народження Бекіра Чобан-заде (1893–1937), кримськотатар- ськоговченого-тюрколога України та Туреччини, письменника, літературознавця

29 травня

150 років від дня народження Костянтина Максимовича Зіньківського (1873–1959), українського поета, перекладача, педагога

 ЧЕРВЕНЬ

 Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

1 червня

Всесвітній день батьків (Резолюція ООН A/RES/66/292від 17. 10. 2012 р.)

Міжнародний день захисту дітей (Указ Президента України № 568/98 від 30. 05. 1998 р.)

5 червня

Всесвітній день охорони довкілля (Резолюція ООН A/RES/2994 від 15. 12. 1972 р.)

12 червня

Всесвітній день боротьби з дитячою працею (Конвенція МОП № 182 від 17. 06. 1999 р.; Закон України № 2022 від 5. 10. 2000 р.)

14 червня

Всесвітній день донора крові  (Резолюція  ВООЗ  WHA58.13 від 23. 05. 2005 р.)

20 червня

Всесвітній день біженців (Резолюція ООН A/RES/55/76 від 2001 р.)

26 червня

Міжнародний день боротьби зі зловживання наркотиками та їх незаконним обігом (Резолюція ООН A/RES/42/112 від 7. 12. 1987 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 червня

90 років від дня народження Віталія Федоровича Макухіна (1933), українського архітектора, письменника

130 років від дня народження Вінцаса Міколайтіса-Путінаса (1893–1967), литовського письменника, літературознавця, перекладача

2 червня

280 років від дня народження Алессандро Калиостро [справж. – Джузеппе Бальзамо] (1743–1795), італійського містика, алхіміка, авантюриста

3 червня

160 років від дня народження Євгена Омеляновича Петрушевича (1863–1940), українського громадсько-політичного діяча, правника, доктора цивільного і церковного права

4 червня

160 років від дня народження Владислава Владиславовича Городецького (1863–1930), українського та польського архітектора, підприємця, мецената, поляка за походженням, автора будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві, прозваний «київським Гауді»

5 червня

300 років від дня народження Адама Сміта (1723–1790), шотландського економіста, філософа, засновника сучасної економічної теорії

140 років від дня народження Джона Мейнарда Кейнса (1883–1946), англійського економіста, одного із  засновників  макроекономіки як науки

6 червня

120 років від дня народження Арама Ілліча Хачатуряна (1903–1978), вірменського композитора, диригента, педагога, громадського діяча

7 червня

100 років від дня народження Миколи Андрійовича Гірника (1923–1981), українського поета

120 років від дня народження Івана Андріановича Багмута (1903–1975), українського письменника

170 років від дня народження Олександра Пилиповича Мишуги (1853–1922), українського співака, вокального педагога, мецената

8 червня

120 років від дня народження Володимира Дмитровича Фатальчука (1903–1981), українського графіка, ілюстратора

150 років від дня народження Василя Григоровича Девдюка (1873–1951), українського майстра художньої обробки дерева і металу

10 червня

100 років від дня народження Леоніда Андрійовича Литвиненка (1923–2006), українського актора

120 років від дня народження Микити Михейовича Шумила (1903–1982), українського письменника, перекладача

11 червня

70 років від дня народження Віталія Васильовича Білоножка (1953), українського співака, народного артиста України

450 років від дня народження Бенджаміна Джонсона (1573–1637), англійського драматурга, поета

12 червня

100 років від дня народження Григорія Йосиповича Кіпніса (1923–1995), українського письменника, журналіста, перекладача

13 червня

60 років від дня народження Валентини Анатоліївни Степової (1963), української оперної співачки, народної артистки України

110 років від дня народження Анатолія Хомича Іллічевського (1913–1992), українського літературознавця, бібліографа, перекладача

160 років від дня народження Марії Миколаївни Грінченко (1863–1928), української письменниці, перекладачки, педагогині, громадської діячки

250 років від дня народження Томаса Юнга (1773–1829), англійського вченого, фізика, астронома, лікаря, одного із засновників хвильової теорії світла

14 червня

100 років від дня народження Анатолія Івановича Щербака (1923–1988), українського кінознавця, сценариста

16 червня

710 років від дня народження Джованні Бокаччо (1313–1375), італійського письменника, представника епохи Відродження

19 червня

400 років від дня народження Блеза Паскаля (1623–1662), французького філософа, письменника, фізика, математика

20 червня

100 років від дня народження Дмитра Григоровича Соснового (1923–1995), українського архітектора, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

21 червня

90 років від дня народження Бориса Наумовича Гінзбурга (1933–1963), українського графіка, майстра гравюри та книжкової графіки, ілюстратора творів Т. Шевченка, Лесі Українки

140 років від дня народження Романа Андріяновича Леонтовича (1883–1954), українського письменника

22 червня

90 років від дня народження Миколи Миколайовича Новикова (1933–2007), українського вченого, фізика, винахідника, раціоналізатора

100 років від дня народження Анатолія Георгійовича Решетникова (1923–2018), українського актора, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

24 червня

110 років від дня народження Василя Сергійовича Будника (1913–2007), українського вченого в галузі механіки та ракетобудування

25 червня

День молодіжних та дитячих громадських організацій (Указ Президента України № 599/2008 від 27. 06. 2008 р.; зі змінами № 600/2011 від 24. 05. 2011 р.)

120 років від дня народження Джорджа Орвелла (Еріка Артура Блера) (1903–1950), британського письменника, публіциста

27 червня

190 років від дня народження Владислава Івановича Заремби (1833–1902), українського композитора, піаніста, педагога

28 червня

День Конституції України (Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року)

130 років від дня народження Юхима Ісайовича Білостоцького (1893–1961), українського скульптора

30 червня

160 років від дня народження Миколи Миколайовича Сахно-Устимовича (1863–1919), українського політичного та громадського діяча

 ЛИПЕНЬ

 Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

 11 липня

Всесвітній день народонаселення (Резолюція ООН A/RES/45/216 від 1989 р.)

15 липня

Міжнародний день навичок молоді (Резолюція ООН A/RES/69/145 від 18. 12. 2014 р.)

30 липня

Міжнародний   день   дружби   (Резолюція   ООН    A/RES/65/275 від 27. 04. 2011 р.)

Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми (Резолюція ООН A/ RES/68/192 від 18. 12. 2013 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 липня

День архітектури України (Указ Президента України № 456/95 від 17. 06. 1995 р.)

150 років від дня народження Володимира Михайловича Шемета (1873–1933), громадського та політичного діяча, співзасновника Української народної партії

3 липня

140 років від дня народження Франца Кафки (1883–1924), представника празької групи німецьких письменників

4 липня

100 років від дня народження Альбіна Станіславовича Гавдзинського (1923–2014), українського живописця, майстра жанрового живопису і портрета 160 років від дня народження Юліана Івановича Панькевича (1863–1933),

українського живописця, графіка, літератора, громадського діяча

5 липня

220 років від дня народження Джорджа Генрі Борроу (1803–1881), англійського письменника, перекладача, лінгвіста

6 липня

100 років від дня народження Давида Зельмановича Шостака (1923–2010), українського живописця, заслуженого художника України

7 липня

100 років тому (1923) у Празі було засновано Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова заходами Українського Громадського Комітету при фінансовій допомозі чехословацького уряду як дворічну школу учителів для нижчих шкіл і позашкільної освіти, який мав відділи: літературно-історичний, математично-природничий та музично-педагогічний

8 липня

Український день родини (Указ Президента України № 1209/2011 від 30. 12. 2011 р.)

85 років від дня народження Леся Степановича Танюка (1938–2016), українського режисера, театрознавця, перекладача, громадського діяча

10 липня

100 років від дня народження Олександра Васильовича Байдукова (1923–2005), українського художника, майстра пейзажу, заслуженого художника України

12 липня

210 років від дня народження Клода Бернара (1813–1878), французького науковця, лікаря-фізіолога, дослідника процесів внутрішньої секреції, засновника ендокринології

14 липня

80 років від дня народження Івана Івановича Пухового (1943), українського вченого в галузі енергетики та теплофізики, винахідника, педагога

120 років від дня народження Ірвінга Стоуна (1903–1989), американського письменника, одного із засновників жанру біографічного роману про видатних історичних особистостей

230 років від дня народження Джорджа Гріна (1793–1841), англійського математика, фізика

16 липня

90 років від дня народження Бориса Тарасовича Білинського (1933), українського медика, вченого, педагога, автора першого підручника з онкології українською мовою, члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академіка Академії вищої школи України, члена Нью- Йоркської академії наук, члена Європейської організації дослідження раку, Європейського товариства мамологів

110 років від дня народження Анатолія Петровича Пелещука (1913–2010), фундатора київської терапевтичної школи другої половини ХХ ст.

130 років від дня народження Данила Порфировича Демуцького (1893–1954), українського кінооператора, оператора-постановника

300 років від дня народження Джошуа Рейнольдса (1723–1792), англійського художника, теоретика живопису, першого президента Королівської академії мистецтв в Лондоні, ініціатора перших публічних художніх виставок

17 липня

120 років від дня народження Богдана Володимировича Шемета (1903–1992), громадського та політичного діяча, діяча української еміграції

130 років від дня народження Бориса Миколайовича Раєвського (1893–1974), українського та німецького біофізика, вченого

130 років від дня народження Леоніда Вітовича Болобана [справж. – Серговський] (1893–1979), українського драматурга, актора, режиссера

18 липня

170 років від дня народження Гендріка Антона Лоренца (1853–1928), нідерландського фізика

24 липня

150 років від дня народження Івана Матвійовича Стешенка [літ. псевдоніми Ів. Сердешний, Ів. Січовик, Ів. Сепура, Світленко] (1873–1918), українського громадського та політичного діяча, педагога, літературоз- навця, письменника

25 липня

100 років від дня народження Олександра Олексійовича Ясникова (1923–1999), українського вченого в області хімії природних сполук, члена-кореспондента НАН України

26 липня

110 років від дня народження Олега Володимировича Килимника (1913–2001), українського критика, літературознавця

120 років від дня народження Володимира Андрійовича Ройтера (1903–1973), українського вченого в галузі фізичної хімії, спеціаліста з теорії розчинів та теорії каталізу, освітнього діяча

250 років від дня народження Іллі Федоровича Тимківського (1773–1853), українського правознавця, мовознавця, освітнього діяча та педагога, одного з організаторів Харківського університету

27 липня

170 років від дня народження Володимира Галактіоновича Короленка (1853–1921), українського письменника польського походження, журналіста, публіциста, громадського діяча

28 липня

День хрещення Київської Русі – України (Указ Президента України № 668/2008 від 25. 07. 2008 р.)

День Української Державності (Указ Президента України № 423/2021 від 24. 08. 2021 р.)

100 років від дня народження Оксани Аркадіївни Грудзинської (1923), української художниці декоративного і монументального мистецтва, заслуженої художниці України

30 липня

160 років від дня народження Генрі Форда (1863–1947), американського промисловця, власника заводів з виробництва автомобілів по всьому світу, винахідника, автора 161 патенту США, засновника компанії Ford Motor Company

 31 липня

50 років від дня народження Живосила Лютича [справж. Василь Іванович Лютий] (1973), українського бандуриста, рок-музиканта, композитора, народознавця, лавреата Міжнародних та Всеукраїнських музичних конкурсів та фестивалів

280 років від дня народження Семена Івановича Гамалії (1743–1822), українського філософа, поета, перекладача, освітнього діяча доби Гетьманщини

СЕРПЕНЬ

Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

9 серпня

Міжнародний день корінних народів світу (Резолюція ООН А/ RES/49/214 від 1994 р.)

12 серпня

Міжнародний   день   молоді   (Резолюція    ООН    А/RES/54/120 від 17. 12. 1999 р.)

День молоді (Указ Президента України № 333/2021 від 28. 07. 2021)

19 серпня

Всесвітній день гуманітарної допомоги (Резолюція ООН А/RES/63/139 від 2008 р.)

29 серпня

Міжнародний день дій проти ядерних випробувань (Резолюція ООН А/RES/64/35 від 02. 12. 2009 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 серпня

120 років від дня народження Григорія Йосиповича Майфета (1903–1975), українського літературознавця, критика, перекладача, дослідника проблем перекладознавства

3 серпня

100 років від дня народження Леоніда Сергійовича Братченка (1923–2004), українського художника театру, народного художника України

190 років від дня народження Омеляна Михайловича Огоновського (1833–1894), українського вченого-філолога, літературо- знавця, педагога, громадського діяча, члена-кореспондента Польської академії знань

5 серпня

90 років від дня народження Василя Яковича Чебаника (1933), українського художника у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, інтролігації, інтерпретатора образів літературної класики, виконавця абетки Рутенія та церемоніального примірника Конституції України у ВРУ, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

120 років від дня народження Бориса Романовича Гмирі (1903–1969), українського оперного та камерного співака

130 років від дня народження Віри Василівни Холодної (1893–1919), української кіноакторки епохи німого кіно

6 серпня

День Повітряних Збройних Сил України (Указ Президента України

№ 579/2007 від 27. 06. 2007 р.)

50 років від дня народження Віри Фарміги (1973), американської акторки українського походження

110 років від дня народження Бориса Спиридоновича Буряка (1913–1993), українського письменника, літературознавця, кінознавця

7 серпня

140 років від дня народження Миколи Григоровича Левитського (1883–1939), українського громадського та політичного діяча, дипломата, правознавця

8 серпня

190 років від дня народження Омеляна Михайловича Огоновського (1833–1894), українського вченого, мовознавця, письменника, педагога, етнографа, громадського діяча

9 серпня

60 років від дня народження Вітні Г’юстон (1963–2012), американської співачки, актриси, моделі, авторки пісень

110 років від дня народження Георгія Сергійовича Панька (1913–1977), українського архітектора, заслуженого архітектора України

200 років від дня народження Олександра Олександровича Навроцького (1823–1892), українського громадсько-політичного і культурного діяча, поета, перекладача, члена Кирило-Мефодіївського братства

10 серпня

130 років від дня народження Євгена Олексійовича Шилова (1893–1970), українського вченого, хіміка-органіка

210 років від дня народження Якова Петровича де Бальмена (1813–1845), українського художника-аматора, офіцера, літератора

12 серпня

110 років від дня народження Євгена Васильовича Дзиндри (1913–1983), українського скульптора, викладача, громадського діяча, творця кам’яних левів, встановлених у м. Львові біля Ратуші

120 років від дня народження Дмитра Миколайовича Наслєдова (1903–1975), українського вченого, фізика

13 серпня

250 років від дня народження Юрія Федоровича Лисянського (1773–1837), українського військового мореплавця, нащадка старшинського козацького роду, перекладача, підприємця, колекціонера, гідрографа, засновника наукової океанографії

14 серпня

40 років від дня народження Міли Куніс (1983), американської акторки, моделі, телепродюсерки родом з України

150 років від дня народження Івана Миколайовича Боберського (1873–1947), українського педагога, публіциста, фундатора, теоретика і практика української національної фізичної культури

16 серпня

90 років від дня народження Анатолія Тимофійовича Авдієвського (1933–2016), українського хорового диригента, композитора, педагога, керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г. Г. Верьовки, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

18 серпня

90 років від дня народження Белли Андріївни Руденко (1933–2021), української оперної співачки

100 років від дня народження Андрія Андрійовича Сербутовського (1923–2006), українського живописця, члена Національної спілки художників України

19 серпня

130 років від дня народження Дометія Гурійовича Євтушенка (1893–1983), українського співака, вокального педагога, заслуженого діяча мистецтв України 140 років від дня народження Коко Шанель [справж. Габріель Бонер Шанель] (1883–1971), французької кутюр’єрки, засновниці власного Будинку моди в Парижі, новаторки синтезованого парфуму Chanel № 5

20 серпня

90 років від дня народження Івана Михайловича Самотоса (1933–2016), українського скульптора, народного художника України

21 серпня

70 років від дня народження Дмитра Дмитровича Креміня (1953–2019), українського поета, публіциста, перекладача, педагога, заслуженого діяча мистецтв України, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

23 серпня

День Державного Прапора України (Указ Президента України

№ 987/2004 від 23. 08. 2004 р., зі змінами № 602/2009 від 07. 08. 2009 р.)

24 серпня

День Незалежності України (Постанова Верховної Ради України

№ 2143-XII від 20. 02. 1992 р.)

100 років від дня народження Віктора Михайловича Глушкова (1923–1982), українського вченого-кібернетика, математика, засновника Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України

150 років від дня народження Фотія Степановича Красицького (1873–1944), українського живописця, графіка, педагога

26 серпня

40 років від дня народження Антона Андрійовича Кушніра (1983), українського письменника, перекладача, журналіста, лавреата премії

«Коронація слова»

120 років від дня народження Іполита Андрониковича Лазарчука (1903–1979), українського художника кіно, одного з основоположників мультиплікації, заслуженого діяча мистецтв України

280 років від дня народження Антуана Лорана Лавуазьє (1743–1794), французького науковця, хіміка, одного із засновників сучасної хімії

27 серпня

40 років від дня народження Джамали (Джамаладінової Сусани Алімівни) (1983), української співачки та акторки кримськотатарського походження, авторки пісень, народної артистки України

120 років від дня народження Григорія Леонідовича Лужницького (1903–1990), українського письменника, драматурга, публіциста, літературознавця, перекладача, театрознавця

28 серпня

80 років від дня народження Романа Георгійовича Майбороди (1943–2018), оперного співака, педагога, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

100 років від дня народження Якима Прохоровича Запаска (1923–2007), українського вченого і педагога, організатора науки й мистецької освіти, книгознавця, мистецтвознавця

110 років від дня народження Віри Іларіонівни Свєнціцької (1913–1991), української мистецтвознавиці

160 років від дня народження Володимира Фердинандовича Кміцикевича (1863–1942), українського філолога, перекладача, лексикографа, педагога

29 серпня

140 років від дня народження Дмитра Івановича Донцова (1883–1973), українського літературного критика, публіциста, філософа, політичного діяча

30 серпня

80 років від дня народження Роберта Денніса Крамба (1943), американського художника-ілюстратора, карикатуриста, засновника андеграундного комікс-руху

120 років від дня народження Олександра Самсоновича Мусійка (1903–1980), українського вченого-селекціонера, аграрія

31 серпня

130 років від дня народження Нестора Остаповича Нижанківського (1893–1940), українського композитора, піаніста, музичного критика

140 років від дня народження Осипа Тадейовича Назарука (1883–1940), українського письменника, журналіста, громадського та політичного діяча

ВЕРЕСЕНЬ

Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

5 вересня

Міжнародний день благодійності (Резолюція ООН A/RES/67/105 від 17.12. 2012 р.). В Україні «День благодійності» відзначають у другу неділю грудня (Указ Президента України № 1220/2007 від 13. 12. 2007 р.)

7 вересня

Міжнародний день чистого повітря та блакитного неба (Резолюція ООН A/74/381 від 19. 12. 2019 р.)

8 вересня

Міжнародний день письменності (грамотності) (Резолюція ЮНЕСКО

№ 1.141 від 1966 р.)

10 вересня

Всесвітній день запобігання самогубствам (суїциду). Проводиться за ініціативи Міжнародної асоціації із запобігання самогубствам (МАПС) й активної підтримки ВООЗ та під патронажем ООН

15 вересня

Міжнародний день демократії (Резолюція   ООН   A/RES/62/7 від 08. 11. 2007 р.).

16 вересня

Міжнародний день охорони озонового шару (Резолюція ООН A/ RES/49/114 від 1994 р.).

21 вересня

Міжнародний день миру (Резолюція ООН 55/282 від 7. 09. 2001 р.)

26 вересня

Європейський день мов (Ініціатива Ради Європи з 2001 р.)

27 вересня

Всесвітній день туризму (Резолюція Всесвітньої туристичної організації 1979 р.)

28 вересня

Міжнародний день загального доступу до інформації (Резолюція ООН A/RES/74/5 від 2019 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 вересня

День знань (Затверджений Верховною Радою СРСР 1 вересня 1984 р.)

2 вересня

100 років від дня народження Володимира Григоровича Грипича (1923–2005), українського актора, режисера, народного артиста України

5 вересня

100 років від дня народження Григорія Пилиповича Бойка [псевдонім – Грицько Бойко] (1923–1978), українського письменника, поета, перекладача 140 років від дня народження Євгена Форостини (1883–1951), українського

педагога, музичного діяча, фольклориста, диригента, композитора

6 вересня

110 років від дня народження Миколи Костянтиновича Шила (1913–1982), українського архітектора, заслуженого архітектора України

120 років від дня народження Петра Івановича Тищенка (1903–1967), українського кобзаря

160 років від дня народження Дмитра Олександровича Граве (1863–1939), українського математика, педагога

8 вересня

100 років від дня народження Расула Хіамзатова [Расула Гамзатовича Гамзатова] (1923–2003), аварського поета, письменника, публіциста, перекладача, громадсько-політичного діяча

10 вересня

120 років від дня народження Яреми Йосиповича Стадника (1903–1946), українського актора, співака, режисера

140 років від дня народження Дмитра Івановича Донцова (1883–1973), українського політичного діяча, журналіста, літратурного критика, теоретика українського націоналізму

11 вересня

80 років (1943) від дня заснування українського професійного хорового колективу – Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки

13 вересня

150 років від дня народження Дениса Яковича Лукіяновича [псевдо- німи – Л. Журбенко, Ів. Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик] (1873–1965), українського письменника, літературознавця, педагога

15 вересня

410 років від дня народження Франсуа де Ларошфуко (1613–1680), французького письменника, філософа-мораліста

16 вересня

120 років від дня народження Петра Григоровича Борзяка (1903–2000), українського фізика, засновника наукової школи у галузі фізичної електроніки

17 вересня

170 років від дня народження Михайла Івановича Павлика (1853–1915), українського письменника, публіциста, громадського діяча

18 вересня

День Батька. В Україні відзначається в третю неділю червня (Указ Президента України № 274/2019 від 18. 05. 2019 р.)

19 вересня

110 років від дня народження Федора Опанасовича Самусєва (1913–1985), українського художника

20 вересня

100 років від дня народження Олександра Олександровича Сизоненка (1923–2018), українського письменника, прозаїка, публіциста, есеїста, кіносценариста

21 вересня

170 років від дня народження Хейке Камерлінга-Оннеса (1853–1926), нідерландського фізика, хіміка, лавреата Нобелівської премії (1913), одного із засновників фізики низьких температур

23 вересня

80 років від дня народження Хуліо Іглесіаса [справж. – Хуліо Хосе Іглесіас де ла Куєва] (1943), іспанського (галісійського) естрадного співака, автора пісень, композитора, екс-футболіста

120 років від дня народження Олександра Георгійовича Івченка (1903–1968), українського авіаконструктора, керівника розробки поршневих, пізніше газотурбінних двигунів для багатьох типів літаків

25 вересня

110 років від дня народження Михайла Семеновича Улановського (1913–1991), українського художника, відомого як головного художника театру ім. Лесі Українки

180 років від дня народження Тома Коллінза [справж. –Джозефа Ферфіа] (1843–1912), австралійського письменника

26 вересня

130 років від дня народження Микити Павловича Годованця (1893–1974), українського поета-байкаря

28 вересня

100 років від дня народження Ростислава Феодосійовича Самбука (1923–1996), українського письменника, журналіста, сценариста

220 років від дня народження Проспера Меріме (1803–1870), французького письменника, перекладача, історика, етнографа, археолога

29 вересня

110 років від дня народження Стенлі Ерл Крамера (1913–2001), американського кінорежисера, продюсера фільмів про расизм, військові злочини нацистів, соціальну справедливість та ядерну катастрофу

110 років від дня народження Теодора Дмитровича Микитина (1913–1995), українського письменника, бібліографа

320 років від дня народження Франсуа Буше (1703–1770), французького живописця, гравера

30 вересня

Всеукраїнський день бібліотек (Указ Президента України № 471/98 від 14. 05. 1998 р.)

100 років від дня народження Олександра Миколайовича Алимова (1923), українського вченого в галузі економіки, заслуженого діяча науки і техніки України, лавреата Державної премії України в галузі науки і техніки 110 років від дня народження Льва Івановича Антропова (1913–1994),

українського вченого-хіміка

ЖОВТЕНЬ

Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

1 жовтня

Міжнародний день музики. Засновано ІМС – Міжнародною музичною радою (Резолюція ІМС при ЮНЕСКО від 1973 р.)

2 жовтня

Міжнародний день боротьби проти насилля (Резолюція ООН A/ RES/61/271 від 15. 06. 2007 р.)

5 жовтня

Всесвітній День вчителя. Відзначається щорічно в ознаменування річниці підписання Рекомендації ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці щодо становища вчителів (UNESCOPRESSE, vol.4, no.17, p.9).

24 жовтня

День Організації Об’єднаних Націй (Резолюція ООН A/RES/2782(XXVI) від 06. 12. 1971 р.)

Всесвітній день інформації про розвитку (Резолюція ООН A/RES/3038 (ХХVІІ) від 19. 12. 1972 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 жовтня

День працівників освіти (офіційно), або День учителя (Указ Президента України № 513/94 від 11. 09. 1994 р.)

110 рокiв вiд дня народження Андре Фужерона (1913–1998), французького живописця, графіка

120 років від дня народження Володимира Самійловича Горовиця (1903–1989), українського та американського піаніста-віртуоза XX ст.

2 жовтня

80 рокiв вiд дня народження Богдана Михайловича Стельмаха (1943), українського драматурга, поета, перекладача, автора українських пісень

140 років від дня народження Михайла Івановича Жука (1883–1964), українського художника, графіка, письменника, педагога, члена Спілки художників України

3 жовтня

100 рокiв вiд дня народження Iгоря Микитовича Сєдака (1923–2009), українського архітектора, науковця

5 жовтня

140 років від дня народження Петра Федоровича Болбочана (1883–1919), українського військового діяча

150 рокiв вiд дня народження Михайла Юрійовича Яцкiва (1873–1961), українського письменника

310 років від дня народження Дені Дідро (1713–1784), французького філософа, енциклопедиста епохи Просвітництва

6 жовтня

100 років від дня народження Антона Аполлінарійовича Комарницького (1923–1995), українського кіносценариста, журналіста, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

7 жовтня

120 рокiв вiд дня народження Вадима Євгеновича Лашкарьова (1903–1974), українського вченого-фiзика

10 жовтня

90 рокiв вiд дня народження Анатолія Корнійовича Шидловського (1933), українського вченого в галузi електротехнiки та електроенергетики 210 років вiд дня народження Джузеппе Вердi [справж. – Джузеппе- Фортуніно-Франческо Верді] (1813–1901), iталiйського композитора, диригента

11 жовтня

140 рокiв вiд дня народження Михайла Федоровича Бринського (1883–1957), українського скульптора

12 жовтня

120 років від дня народження Якова Васильовича Майстренка (1903–1987), українського драматурга, перекладача

13 жовтня

100 рокiв вiд дня народження Михайла Івановича Сiкорського (1923–2011), українського історика, краєзнавця, Героя України

14 жовтня

День захисника України (Указ Президента України № 806 від 14. 10. 2014 р.)

День Українського козацтва (Указ Президента України 966/99 від 7. 09. 1999 р.)

80 років від дня народження Раїси Опанасівни Кириченко (1943–2005), української співачки, членкині Комітету Національних премій України імені Тараса Шевченка, Героя України

90 років від дня народження Ганни Іванівни Сумської (1933-2022), української актриси, Заслуженої артистки України, лавреатки Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать»

140 рокiв вiд дня народження Івана Івановича Кревецького (1883–1940), українського iсторика, бiблiографа, журналiста, громадського діяча

17 жовтня

100 рокiв вiд дня народження Володимира Федоровича Уткiна (1923–2000), вченого у галузi ракетобудування, академіка НАН України

19 жовтня

110 рокiв вiд дня народження Степана Калиновича Ярового (1913–1988), українського живописця, пейзажиста

20 жовтня

140 рокiв вiд дня народження Якова Степановича Степового [справж. – Якименко] (1883–1921), українського композитора, публіциста, музичного критика, педагога

21 жовтня

190 рокiв вiд дня народження Альфреда Бернгарда Нобеля (1833–1896), шведського iнженера-хiмiка, пiдприємця, винахідника, благодійника

22 жовтня

110 рокiв вiд дня народження Василя Івановича Свиди (1913–1989), українського скульптора, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

120 рокiв вiд дня народження Олександра Федоровича Макарченка (1903–1979), українського нейрофiзiолога організатора і першого директора Львівського медичного інституту

23 жовтня

130 рокiв вiд дня народження Пилипа Омеляновича Козицького (1893–1960), українського композитора, педагога, музикознавця, громадського дiяча

140 років від дня народження Якова Самійловича Магазинера (1883–1941), українського скрипаля, педагога

24 жовтня

200 рокiв вiд дня народження Глафіри Іванівни Псьол [в заміжжі – Дунiна-Борковська] (1823–1886), української художницi

27 жовтня

140 років від дня народження Терентія Савича Кореня (1883–1931), українського спортсмена, важкоатлета, чемпіона з класичної боротьби та змагань із підняття ваги

ЛИСТОПАД

Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

6 листопада

Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середо- вища під час війни та збройних конфліктів (Резолюція ООН A/RES/56/4 від 05. 11. 2001 р.)

10 листопада

Всесвітній день молоді – неофіційне міжнародне свято молоді, відзначається під егідою Всесвітньої федерації демократичної молоді (ВФДМ), яка веде боротьбу за мир, права молоді, незалежність народів, інтернаціональне згуртування молоді проти колоніалізму, неоколоніалізму, фашизму та расизму (Ініціатива ВДВФ з 1945 р.)

16 листопада

Міжнародний день толерантності (Резолюція ООНA/RES/51/95 від 12. 12. 1996 р.)

20 листопада

Всесвітній день дитини (Резолюція ООН A/RES/836/(IX) від 14. 12. 1954 р.)

25 листопада

Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками (Резолюція ООН A/RES/54/134 від 17. 12. 1999 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

2 листопада

140 рокiв вiд дня народження Лева Михайловича Ро (1883–1957), українського ботаніка, плодовода-селекцiонера

4 листопада

150 рокiв вiд дня народження Джорджа Едварда Мура (1873–1958), англійського філософа, засновника неореалізму та «лінгвістичної» гілки англійської філософії

5 листопада

110 рокiв вiд дня народження Вiв’єн Лi (1913–1967), англiйської акторки 200 рокiв вiд дня народження Якова Iвановича Щоголева [Щоголів]

(1823–1898), українського поета

7 листопада

110 років від дня народження Альбера Камю (1913–1960), французького письменника, філософа, лавреата Нобелівської премії з літератури

8 листопада

80 рокiв вiд дня народження Дмитра Григоровича Стецька (1943–2017), українського живописця, скульптора

140 рокiв вiд дня народження Остапа Луцького [псевдо – О. Люнатик, Немирич] (1883–1941), українського військового, політичного і громадського діяча, кооператора, публіциста, поета, літературного критика, перекладача

9 листопада

День української писемності та мови (Указ Президента України № 1241/97 від 06. 11. 1997 р.)

10 листопада

90 рокiв вiд дня народження Параски Петрівни Хоми (1933–2016), української майстрині декоративного розпису, членкині Національної спілки художників України, лавреатки Всеукраїнської премії імені Катерини Білокур, заслуженої майстрині народної творчості України

150 рокiв вiд дня народження Володимира Павловича Пещанського (1873–1926), українського архiтектора, реставратора, мистецтвознавця, педагога

530 рокiв вiд дня народження Парацельса [справж. – Філіпп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм] (1493–1541), швейцарського лікаря епохи Відродження, астролога, астронома, фармацевта, філософа, натураліста, письменника, хіміка

540 рокiв вiд дня народження Мартiна Лютера (1483–1546), німецького релігійного діяча

11 листопада

100 рокiв вiд дня народження Iсаака Михайловича Трахтенберга (1923), українського вченого в галузi медицини

100 рокiв вiд дня народження Миколи Павловича Бездiльного (1923–1980), українського графiка, маляра, живописця, музиканта, композитора

13 листопада

80 років від дня народження Мустафи Джемілєва (1943), політичного та громадського діяча України кримськотатарського походження, одного із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисника, учасника дисидентського руху

110 рокiв вiд дня народження Германа Леонтійовича Жуковського (1913–1976), українського композитора, піаніста, диригента

14 листопада

80 рокiв вiд дня народження Ніли Валеріївни Крюкової (1943–2018), української акторки, лавреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України

80 рокiв вiд дня народження Раїси Опанасівни Кириченко (1943–2005), української спiвачки, членкині Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України

17 листопада

День студента (Указ Президента України № 659/99 від 16. 06. 1999 р.)

19 листопада

180 рокiв вiд дня народження Рiхарда Авенарiуса (1843–1896), німецько-швейцарського філософа, засновника емпіріокритицизму, письменника

110 рокiв вiд дня народження Германа Васильовича Троїцького (1913–1992), українського біохіміка, засновника Кримської біохімічної школи, лавреата премії імені О. В. Палладіна АН України

20 листопада

110 років від дня народження Анатолія Олександровича Козлова (1913–1979), українського графіка, члена Спілки художників України

21 листопада

День Гідності та Свободи (Указ Президента України № 872/2014 від 13. 11. 2014 р.)

80 рокiв вiд дня народження Михайла Васильовича Голубовича (1943), українського актора театру і кіно, театрального діяча, народного артиста України

22 листопада

120 рокiв вiд дня народження Олександра Максимовича Бойченка (1903–1950), українського письменника, громадського та політичного діяча

23 листопада

80 років від дня народження Юрія Даниловича Барзашвілі (1943–2008), українського художника монументально-декоративного мистецтва

110 років від дня народження Галини Якимівни Христич (1913–1976), української кінооператорки документального кіно, кіносценаристки

140 рокiв вiд дня народження Миколи Федоровича Яшека (1883–1966), українського бібліографа, літературознавця

25 листопада

День пам’яті жертв голодоморів (Указ Президента України № 13110/ 98 від 26. 11. 1998 р. зі змінами, № 431/2007 від 21. 05. 2007 р.)

100 рокiв вiд дня народження Миколи Вірного [справж. – Микола Олександрович Француженко] (1923–2007), українського радіожурналіста, актора, режисера, диктора, письменника, редактора

27 листопада

90 рокiв вiд дня народження Михайла Гиряка (1933–2007), науковця, публіциста, збирача і дослідника українського фольклору в Словаччині

160 років від дня народження Ольги Юліанівни Кобилянської (1863–1942), української модерністської письменниці, ранньої учасниці жіночого руху на Буковині, майстрині драматичної повісті та оповідань на теми утиску українського жіноцтва, кризового становища села

28 листопада

80 рокiв вiд дня народження Олександра Сергійовича Сафонова (1943), старшого диктора Українського телебачення Державної телерадіомовної компанії України, заслуженого артиста України, народного артиста України 120 рокiв вiд дня народження Олексія Олексійовича Панкратьєва (1903–1983), українського кiнооператора, інженера комбінованих кінозйомок

 29 листопада

200 років від дня народження Матвія Терентійовича Номиса [справж. – Симонов] (1823–1901), українського етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця

30 листопада

110 рокiв вiд дня народження Григорія Прокоповича Донця (1913–1985), українського поета, літературного критика, перекладача

120 рокiв вiд дня народження Георгія Олександровича Авенарiуса (1903–1958), українського кiнознавця

У цьому місяці виповнилося

110 років від часу заснування (1913) Київської консерваторії (нині – Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського)

 ГРУДЕНЬ

Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята

1 грудня

Всесвітній день боротьби зі Снідом (Резолюція ООН А/RES/43/15 від 27. 10. 1988 р.)

3 грудня

Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями (Резолюцією ООН A/RES/47/3 від 14. 10. 1992 р.)

5 грудня

Міжнародний день волонтера (Резолюцією ООН A/RES/40/212 від 17. 12. 1985 р.)

9 грудня

Міжнародний день боротьби з корупцією (Резолюцією ООН A/RES/58/4 від 31. 10. 2003 р.)

10 грудня

Міжнародний день прав людини (Резолюцією ООН A/RES/423/(V) від 04.12.1950 р.)

27 грудня

Міжнародний день протиепідемічної готовності запроваджений через пандемію COVID-19 (Резолюція ООН A/RES/75/27 від 07. 12. 2020 р.)

Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати

1 грудня

80 років від дня народження Богдана Михайловича Гавриліва (1943–2020), українського історика, краєзнавця

80 років від дня народження Галини Миколаївни Швецової-Водки (1943), українського науковця з питань документознавства, книгознавства, бібліографознавства, педагога

110 років від дня народження Платона Микитовича Воронька (1913–1988), українського письменника, поета, публіциста

110 років вiд дня народження Георгія Іларіоновича Майбороди (1913–1992), українського композитора, педагога, громадського діяча

2 грудня

90 рокiв вiд дня народження Олександра Теодоровича Грицака (1933–2001), українського хорового диригента, педагога

150 рокiв вiд дня народження Омеляна Антоновича Терлецького (1873–1958), українського історика, педагога, громадського діяча

170 років вiд дня народження Григорія Костянтиновича Ходоровського [справж. – Мороз-Ходоровський] (1853–1927), українського пiанiста, композитора, педагога

4 грудня

60 років від дня народження Сергія Никаноровича Бубки (1963), українського легкоатлета (стрибки із жердиною), чемпіона Європи та світу, 35-разового світового рекордсмена, олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту, доктор наук з фізичного виховання і спорту, Героя України

150 рокiв вiд дня народження Михайла Михайловича Могилянського (1873–1942), українського письменника, критика, лiтературознавця, перекладача

200 рокiв вiд дня народження Iвана Миколайовича Гушалевича (1823–1903), українського поета, письменника, драматурга, педагога, політичного діяча, журналіста, видавця та греко-католицького священика

5 грудня

100 років від дня народження Олександра Івановича Бугайова (1923–2009), українського педагога, вченого, засновника концепції шкільної фізичної освіти

6 грудня

День Збройних Сил України (Постанова Верховної Ради України

№ 3528-ХІІ від 19. 10. 1993 р.)

120 рокiв вiд дня народження Миколи Філаретовича Колесси (1903–2006), українського композитора, диригента, педагога

130 років від дня народження Миколи Аверкійовича Битинського [псевд. – М. Оверкович] (1893–1972), українського геральдиста, фалериста, поета, прозаїка, публіциста, вексилолога, мистецтвознавця, дослідника і розробника емблематики та уніформології

330 рокiв вiд дня народження Миколи Даниловича Ханенка (1693–1760), політичного та державного дiяча Гетьманщини, дипломата, мемуариста

9 грудня

160 рокiв вiд дня народження Бориса Дмитровича Грiнченка (1863–1910), українського письменника, педагога, критика, мовознавця, освітнього і громадського діяча, укладача чотиритомного тлумачного «Словника української мови», одного з організаторів і керівників товариства «Просвіта»

11 грудня

110 рокiв вiд дня народження Жана Маре (1913–1998), французького кiноактора, письменника, художника, скульптора

180 рокiв вiд дня народження Роберта Коха (1843–1910), нiмецького мікробіолога, одиного з основоположників сучасної бактеріології і епідеміології 220 рокiв вiд дня народження Гектора Берлiоза (1803–1869), французького

композитора, диригента, музичного критика

13 грудня

110 рокiв вiд дня народження Андрія Петровича Носачова (1913–1990), українського актора театру

130 років від дня народження Миколи Хвильового [справж. – Фітільов Микола Григорович] (1893–1933), українського прозаїка, поета, публіциста, одного з основоположників пореволюційної української прози

19 грудня

110 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова (1913–2002), українського лікаря, ученого в галузі медицини та біокібернетики, громадського діяча, академіка Національної академії наук України та Академії медичних наук України

22 грудня

190 років від дня народження Марко Вовчок (Марії Олександрівни Вілінської) (1833–1907), української письменниці, перекладачки

23 грудня

150 рокiв від часу заснування (1873) у Львові літературного товариства імені Т. Г. Шевченка, а з 1892 року – Наукового товариства iмені Тараса Шевченка

29 грудня

80 рокiв вiд дня народження Василя Iвановича Фещенка (1943), українського скульптора, члена Спілки художників України

130 років від дня народження Роберта Антоновича Лісовського (1893–1982), українського художника-графіка, послідовника Михайла Бойчука і Георгія Нарбута, автора численних робіт зі станкової та книжкової графіки, декоративно-ужиткового мистецтва

 

23 листопада, 2 грудня 2022 року відбулась Щорічна конференція ВГО Українська бібліотечна Асоціація на тему: «Українська бібліотечна асоціація – стійкість для майбутнього» у змішаному форматі (наживо у Києві та онлайн на платформі ZOOM).

До участі у онлайн трансляції за попередньою реєстрацією долучилась Наталія Бартко, методист бібліотечно-бібліографічного напряму Вінницького державного центру естетичного виховання учнів ПТНЗ, член ВГО Українська бібліотечна асоціація.

 

День української писемності та мови

Свято було встановлено указом Президента в 1997 році на 9 листопада. Дата свята обрана невипадково. Церковне свято 9 грудня присвячене українському літописцю Нестору. 

Цікаві факти про українську мову

• У сучасній українській мові налічується понад 250 тисяч слів.
• Українська мова має найбільше спільної лексики з білоруською, польською та сербською мовами. З російською мовою українська має лише 62% спільних слів. Також у російської та української мови багато фонетичних відмінностей. За вимовою українська найближча до чеської та словацької.
• Перші слова українською були записані на листі в 448 р н.е. візантійським істориком Пріском Панікійським. Він записав слова “мед” і “страва”.
• Деякі лінгвісти зараховують українську до найдавніших зі слов’янських мов. За деякими версіями, українська сформувалася приблизно в 9-4 тисячолітті до н.е. а російська мова походить від церковного варіанту української мови.
• Іменники в українській мають цілих 7 відмінків – це рекорд для слов’янських мов. На відміну від споріднених мов, у нас також є кличний відмінок.
• В українській мові виділяється три форми майбутнього часу у дієслів – проста (“я піду”), складна (” я йтиму”) і складена (“я буду йти”).
• В українській мові майже будь-який іменник має зменшувально-пестливу форму (наприклад, “вороги” – “вороженьки”).
• У сучасній нормі правопису в українській мові дозволено вживати фемінітиви до професій і родів занять. Це не вважається мовною помилкою.
• Найчастіша перша буква в словах в українській мові – буква”П”. Найменше слів починається на букву ” Ф “(не враховуючи букву “И” і м’який знак).
• Перший український буквар вийшов у Львові в 1574 році. До наших часів зберігся лише один зразок з цієї партії. Зараз він зберігається в бібліотеці Гарварду.
• Українська мова багата на синоніми. У слова “горизонт” 12 синонімів, а у слова “бити” – цілих 45.
• В українській мові немає дуже грубих матюків. Матюки багато українців запозичують з російської.

 

 

Щорічно 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Бібліотека – це справжня скарбниця, яка зберігає пам’ять і мудрість народу. В Україні налічується понад 40 тисяч бібліотек, в яких працює близько 53 тисяч бібліотекарів.

Це свято було засноване указом президента в 1998 році. Відзначають його як бібліотекарі, так і звичайні відвідувачі бібліотек.

Вітаю з Всеукраїнським днем бібліотек! Бажаю, щоб кожен день приходили нові читачі і черпали знання в ваших стінах. Нехай полиці заповнять нові книги, а бібліотека буде тим місцем, куди хочеться прийти, де завжди цікаво і захоплююче!

 

Календар знаменних та пам’ятних дат

на 2022-2023 навчальний рік

Вересень 2022

2 вересня, п’ятниця – День закінчення Другої світової війни

3 вересня, субота – День пам’яті в Тунісі (рух за незалежність); День пам’яті ветеранів торгового флоту в Канаді

4 вересня, неділя – Над будинком Верховної Ради України у 1991 було піднято жовто-блакитний прапор

9 вересня, п’ятниця – День пам’яті жертв Голокосту і злочинів на расовому ґрунті в Словаччині

10 вересня, субота – Національний день Гібралтару (британська заморська територія на південному краю Піренейського півострова відзначає день в пам’ять про перший референдумі за суверенітет в 1967)

11 вересня, неділя – День пам’яті жертв фашизму; Національний день Пакистану (в пам’ять про Мухаммад Алі Джина – мусульманського політика, який шанується в Пакистані в якості батька-засновника національної державності. Він народився 25 грудня 1876 в Карачі, помер 11 вересня 1948); Національний день Каталонії (в пам’ять про річницю закінчення облоги Барселони в 1714 році); День патріота і Національний день пам’яті в США (September 11, Patriot Day – в пам’ять про загиблих в результаті терактів в 2001 році в Нью-Йорку і Вашингтоні); День річниці військового перевороту 1973 року і День пам’яті Сальвадора Альєнде в Чилі

12 вересня, понеділок – День пам’яті масової страти солдатів батальйону Святого Патрика в Мексиці

13 вересня, вівторок – День пам’яті дітей-героїв, полеглих в битві при Чапультепек в 1847 році в Мексиці (в пам’ять про 6 молодих мексиканських курсантів, які загинули в битві 13 вересня 1847 року під час мексикансько-американської війни); Початок тижня пам’яті Революції Фарропілья в Бразилії (Це подія, яка розгорнулася на півдні Бразильської імперії в 1835-1845 роках. Підсумком десятирічної війни стало підписання “Акту умиротворення”, який став результатом досягнутого між повстанцями і урядом компромісу)

15 вересня, четвер – День пам’яті Битви за Британію в Великобританії (1940)

16 вересня, п’ятниця – Крик Долорес або Національний день пам’яті долоресского призову до революції в Мексиці (дата проголошення незалежності Мексики від Іспанії в 1810 році)

17 вересня, субота – День пам’яті голландської повітряно-десантної операції або операції «Маркет Гарден» в Нідерландах (Operation Market Garden – наймасштабніша спільна повітряно-десантна операція військ союзників під час Другої світової війни, яка була проведена в період з 17 вересня по 25 вересня 1944 року на території Нідерландів. У цей день в країні влаштовуються барвисті аеромобільні та парашутні шоу); День сибіряка в Польщі (Термін «сибіряк» вперше був застосований до поляків, відправлених до Сибіру після листопадового повстання 1830-1831 років і січневого повстання 1863-1864 років. День сибіряка присвячений пам’яті початку радянського вторгнення в Польщу в 1939 році і подальшої депортації в Сибір понад 300 000 польських громадян. Нагадаємо, що в 1932 році Польща і СРСР підписали Радянсько-Польський пакт про ненапад, який СРСР без офіційного оголошення війни порушив 17 вересня 1939 року)

18 вересня, неділя – День пам’яті загиблих мотоциклістів; Національне свято або Dieciocho в Чилі (День пам’яті першого уряду Чилі 1810 роки); День пам’яті військовополонених і зниклих без вести в штаті Вісконсін, США; Пост Гедалії в Ізраїлі (Дата на 2023 рік. צוֹם גְּדַלְיָה – день жалоби і посту, що відзначається 3-го тішрея, на наступний день після Рош Ха-Шана в пам’ять про вбивство Гедалії бен Ахикама – останнього намісника Іудеї, призначеного вавилонянами після руйнування Першого храму)

19 вересня, понеділок – День пам’яті першої словацького національної ради в Словаччині (або День першого публічного виступу Словацької національної ради)

21 вересня, середа – День пам’яті Декларації про воєнний стан на Філіппінах

22 вересня, четвер – День партизанської слави України

23 вересня, п’ятниця – Грито де Ларес в Пуерто-Ріко (день пам’яті повстання 1868 року в місті Ларес – Grito de Lares); День пам’яті жертв Голокосту в Литві (День пам’яті жертв геноциду євреїв Литви в пам’ять про початок ліквідації Вільнюського гетто 23 вересня 1943 року)

24 вересня, субота – День Принца Махідола в Таїланді (в пам’ять про принца Махідола, який шанується в Таїланді як батько сучасної тайської медицини. Він був батьком короля Таїланду Бхуміболу Адульядея)

28 вересня, середа – День пам’яті референдуму в Гвінеї (В 1958 році майже все населення Гвінеї висловилося на референдумі проти нової французької конституції і за вихід країни з Французького Співтовариства. В результаті 2 жовтня 1958 року Гвінея здобула незалежність); День «Пам’ятай мене» (дата на 2023 рік. Проводять в четвертий четвер вересня)

29 вересня, четвер – День пам’яті трагедії Бабиного Яру

30 вересня, п’ятниця – День помаранчевої сорочки в Канаді (в пам’ять про геноцид корінного населення)

Жовтень 2022

1 жовтня, субота – День Захисту або День святості Панча Сили в Індонезії (Pancasila Sanctity Day – в пам’ять про путч прокомуністичних офіцерів індонезійських національних збройних сил 30 вересня 1965 року, який зазнав провалу того ж дня. Але їм вдалося викрасти, а потім вбити шістьох полководців, тіла яких були скинуті в яму Лубанг Буяй. Зараз на цьому місці встановлено пам’ятник Панцасіла-Шакті, а в пам’ять цих мучеників проводяться щорічні церемонії. Панча Сила – п’ять принципів, що лежать в основі індонезійської моделі побудови суспільства «справедливості і процвітання »: віра в єдиного Бога; справедлива і цивілізована гуманність; єдність країни; демократія, яку направляють розумною політикою консультацій і представництва, здійснення соціальної справедливості для всього народу Індонезії)

6 жовтня, четвер – День пам’яті і національної жалоби в Туркменістані (день, присвячений пам’яті загиблих туркменів в Ашхабадському землетрусі 1995 року і в Геоктепинській битві, що відбувалася в 1880-1881 роках – це була військова операція російської армії з підкорення племен текинцев, що жили в Туркменії); День пам’яті жертв битви на Дуклінському перевалі у 1944 році в Словаччині (більш ніж 70 000 жертв з обох сторін за п’ятдесят днів); День пам’яті жертв державного тероризму на Кубі

9 жовтня, неділя – Національний день пам’яті жертв Голокосту в Румунії

10 жовтня, понеділок – Подвійний Десятиденний День в Китайській Республіці (Double Ten Day – Національний День Китайської Республіки в пам’ять про початок повстання Учана в 1911 році. Вважається, що воно призвело до створення Китайської Республіки в 1912 році); День незалежності Куби від Іспанії і День пам’яті початку десятирічної війни в 1868 році

13 жовтня, четвер – День пам’яті наслідного принца Луї Рвагасоре в Бурунді (він народився 10 січня 1932 року, помер 13 жовтня 1961 року і був Бурундійським королем, а потім і прем’єр-міністром, якому було доручено підготувати країну до незалежності)

14 жовтня, п’ятниця – День Ньєрере в Танзанії (В пам’ять про Джуліуса Камбараге Ньєрере – політичного діяча Африки в період деколонізації. Він був першим президентом Танзанії в 1962-1964 роках)

15 жовтня, субота – День пам’яті Короля Отця в Камбоджі; День пам’яті про втрату дитини під час вагітності або новонародженого (відзначається в Огайо, США, в Канаді, Великобританії та Італії); День пам’яті дітей, які померли немовлятами і ненародженими

16 жовтня, неділя – День пам’яті Ліакат Алі Хана в Пакистані (пакистанський державний діяч, перший прем’єр-міністр Пакистану)

17 жовтня, понеділок – День пам’яті Жан-Жака Дессаліна на Гаїті (Він народився 20 вересня 1758 в Гвінеї, дата і місце вбивства – 17 жовтень 1806 року в Порт-о-Пренс, Республіка Гаїті. Жан-Жак Дессалін виступив засновником незалежної гаїтянського держави і був першим правителем і національним героєм Гаїті)

18 жовтня, вівторок – Україна увійшла до Ради Європи

21 жовтня, п’ятниця – День пам’яті полеглих поліцейських в Індії; День Ндадайе в Бурунді (в пам’ять про Мельхіора Ндадайе, політичного діяча Бурунді, який був першим демократично обраним президентом і першим представником народності хуту на цій посаді); День пам’яті Трафальгарської битви в Великобританії

23 жовтня, неділя – День пам’яті короля Рами V або Чулалонгкорна в Таїланді; День пам’яті паризького мирного договору в Камбоджі

25 жовтня, вівторок – День ретроцесії на Тайвані (в пам’ять про повернення Японією острова Тайвань Китаю в 1945 році)

27 жовтня, четвер – Всесвітній день аудіовізуальної спадщини; День пам’яті Черновської трагедії в Словаччині (Ця трагедія сталася в Csernova 27 жовтня 1907 року. 15 осіб було вбито, а багато хто був поранений після того, як жандарми стали стріляти в людей, що зібралися для освячення місцевої католицької церкви); День пам’яті Іцхака Рабина (Дата на 2023 рік. Неофіційне свято, яке проводиться в Хешван 12, день його загибелі. Іцхак Рабін – יצחק רבין – ізраїльський політичний і військовий діяч. Шостий і одинадцятий прем’єр-міністр Ізраїлю. Лауреат Нобелівської премії миру. Він загинув 4 листопада 1995 року у Тель-Авіві, Ізраїль, від рук екстреміста)

28 жовтня, п’ятниця – День визволення України від фашистських загарбників; День Охі в Греції (державне свято в Греції і на Кіпрі в пам’ять про відхилення ультиматуму, пред’явленого фашистською Італією грецькому прем’єр-міністру Іоаннісу Метаксасу 28 жовтня 1940 року)

29 жовтня, субота – День Кіра Великого в Ірані (Неофіційна пам’ятна дата. Кир Великий – цар Персії і засновник імперії Ахеменідів)

31 жовтня, понеділок – День пам’яті Домініка Коллінза (Католицька традиція в Ірландії. Домінік Коллінз народився в 1566 році, був ірландським єзуїтом, колишнім армійцем, який помер за свою католицьку віру 31 жовтня 1602 року)

Листопад 2022

15 листопада, вівторок – День пам’яті Рафаїла Каліновського в Польщі (Рафаїл Каліновський народився 1 вересня 1835 в Вільно. Був польським інженером, вчителем, повстанцем і ченцем ордена босих кармелітів. У 1860-1863 роках служив інженером в Брестській фортеці. Зарахований до католицьких святих. Помер у 1907 році)

18 листопада, п’ятниця – День пам’яті жертв Вуковарської різанини 1991 року в Хорватії

20 листопада, неділя – Всесвітній день пам’яті жертв дорожніх аварій; День пам’яті весілля Єлизавети II і офіційний день національного прапора в Великобританії; День пам’яті мученика Едмунда, короля Англії (870 рік)

21 листопада, понеділок – День пам’яті Генеральної рамкової угоди в Республіці Сербській

23 листопада, середа – День пам’яті мученика Костянтина, князя Грузинського (842 рік. Його чесноти, благочестя, любов до бідних і співчуття зробили його одним з найвідоміших людей Грузії)

24 листопада, четвер – День пам’яті мучеництва гуру Тег Бахадура в Індії; День пам’яті Революції 1965 року в Заїрі; День пам’яті початку II республіки в Демократичній Республіці Конго

25 листопада, п’ятниця – День пам’яті короля Ваджіравуда в Таїланді

26 листопада, субота – День пам’яті жертв голодомору

27 листопада, неділя – День пам’яті Мааверара відзначає тамільський народ на Шрі-Ланці

30 листопада, середа – День пам’яті в Об’єднаних Арабських Еміратах; День пам’яті вигнання євреїв з арабських країн та Ірану в Ізраїлі (יום לציון היציאה והגירוש של היהודים מארצות ערב ומאיראן); День Бен-Гуріона в Ізраїлі (Дата на 2022 рік. יום בן-גוריון – національне свято, яке щороку відзначається 6 числа місяця Кіслев, в пам’ять про лідера і першого прем’єр-міністра Ізраїлю Девіда Бен-Гуріона); День пам’яті всіх жертв хімічної війни (Рішення прийнято на Конференції держав-учасниць Організації із заборони хімічної зброї, 30 листопада – 4 грудня 2015 року, OPCW C-20/DEC.10 від 09/12/2015)

Грудень 2022

1 грудня, четвер – День пам’яті скасування військових дій в Коста-Ріці (1 грудня 1948 року президент Коста-Ріки Хосе Фігуерес Феррер скасував військові дії після перемоги в громадянській війні)

5 грудня, понеділок – Національний день поминання у Франції (в пам’ять про загиблих під час війни в Алжирі, боях в Марокко і Тунісі)

6 грудня, вівторок – Національний день пам’яті і дії по боротьбі з насильством щодо жінок в Канаді

7 грудня, середа – День пам’яті трагедії Спітака в Вірменії; День пам’яті жертв атаки на Перл-Харбор в США (роки Другої світової війни)

9 грудня, п’ятниця – Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів

13 грудня, вівторок – День пам’яті жертв воєнного стану в Польщі (Dzień Pamięci Ofiar Stanu Wojennego відзначають з 2002 року)

14 грудня, середа – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

15 грудня, четвер – День пам’яті жертв «Грецької операції» НКВС (Відзначається греками по всьому світу в пам’ять про масові репресії проти грецького етнічної меншини в республіках СРСР. Вони тривали з 15 грудня 1937 року до березня 1938 року. В ході репресій за фальшивими звинуваченнями в шпигунстві або контрреволюційної діяльності було заарештовано понад 20 000 греків. З них 93% були розстріляні)

17 грудня, субота – Національний день вінків в США (дата на 2022 рік. Проводиться в суботу в середині грудня)

20 грудня, вівторок – День Бо Аунг Чжо в М’янмі (відзначається в пам’ять про першого студента-лідера, який загинув в боротьбі за незалежність М’янми в 1938 році)

21 грудня, середа – День пам’яті першого Президента в Туркменістані (Ніязов Сапармурат Атаєвич)

28 грудня, середа – День пам’яті короля Таксіна в Таїланді; День пам’яті жертв депортації калмицького народу в Калмикії

Січень 2023

2 січня, понеділок – День в’язня; День родоводу на Гаїті (відзначається пам’ять предків і близьких, які померли, борючись за свободу); День Берхтольда (Швейцарія, Ліхтенштейн і Ельзас. Відзначається з 14 століття, за однією версією в пам’ять про благословенного Берхтольда з абатства Енгельберг, за іншою теорією, тому що назву пов’язують з дієсловом «берхтен», що означає «ходити, просити про їжу»)

3 січня, вівторок – Десяте тевета в Ізраїлі (дата на 2023 рік)

4 січня, середа – День пам’яті полеглих проти колоніальних репресій в Анголі

6 січня, п’ятниця – День Пате-Лао в Лаосі (в пам’ять про перемогу військово-політичної сили Патет Лао над королівським військом)

9 січня, понеділок – Національний день мучеників в Панамі (Martyrs’ Day встановлено на згадку про події 1964 року, коли кілька панамських юнаків намагалися підняти панамський прапор в контрольованій США зоні Панамського каналу. Це призвело до збройного конфлікту між військовими США та панамськими цивільними особами)

12 січня, четвер – День пам’яті в Туркменістані (День жалоби в честь загиблих 12 січня 1881 року туркмен від рук російських загарбників в битві при фортеці Геок-Тепе, поблизу Ашхабада)

13 січня, п’ятниця – День пам’яті Стівена Фостера в США (американський композитор, поет і співак, р. 4 липня 1826 розум. 13 січня 1864. Багато його творів залишаються популярними вже більше 150 років)

15 січня, неділя – Океанський день в Індонезії (Ocean Duty Day – індонезійці відзначають заслуги, пам’ять і жертви тих, хто брав участь або загинув в різних битвах на морі. Дата приурочена ко дню битви в Арафурському морі, яка відбулася в 1962 році)

18 січня, середа – День пам’яті Маргарити Угорської (християнська католицька традиція. Вона була дочкою угорського короля Бели IV, матір’ю грецької принцеси Марії Ласкаріной, дочки візантійського імператора Нікеї)

20 січня, п’ятниця – День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні

22 січня, неділя – День Соборності (день Злуки)

27 січня, п’ятниця – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту; День пам’яті жертв Голокосту в Великобританії; День пам’яті в Італії

28 січня, субота – День пам’яті Гавриїла Лесновского в Болгарії (він був щирим християнином, засновником Лісновського монастиря поблизу міста Кратова. Помер в XI столітті)

29 січня, неділя – День пам’яті Героїв Крут

Лютий 2023

1 лютого, середа – День пам’яті в Угорщині

3 лютого, п’ятниця – День чотирьох капеланів в США (день присвячений пам’яті чотирьох капеланів Армії США, які віддали свої життя заради порятунку екіпажу і пасажирів судна «Дорчестер», також вважається Святковим днем єпископської церквою)

10 лютого, п’ятниця – Національний день пам’яті вигнанців з Істрії і Далматії і жертв Фойбе в Італії

12 лютого, неділя – День Червоної Руки (відзначається на рівні ООН з 2002 року як день пам’яті дітей-солдатів, яких втягують в участь у війнах і збройних конфліктах); День пам’яті в Таджикистані (на згадку про загиблих під час масових заворушень в Душанбе 12-14 лютого 1990 року)

15 лютого, середа – День пам’яті воїнів – інтернаціоналістів; День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів в Білорусі; День пам’яті Сьюзен Б. Ентоні в США (Сьюзен була американської активісткою і борцем за громадянські права жінок. Їй вдалося зіграти в XIX столітті одну з ключових ролей в суфражістскому русі США)

19 лютого, неділя – День пам’яті Шиваджи Джайант в штаті Махараштра, Індія (національний герой Індії народився 19 лютого 1630, помер 3 квітня 1680)

20 лютого, понеділок – День Героїв Небесної Сотні

21 лютого, вівторок – День пам’яті іноземних учасників французького Опору, які загинули під час війни (Франція)

22 лютого, середа – Міжнародний день підтримки жертв злочинів

24 лютого, п’ятниця – Початок війни Росії проти України

25 лютого, субота – Перший офіційний Державний герб України; День пам’яті жертв комуністичних диктатур в Угорщині; День пам’яті трагедії радянської окупації в Грузії (дата 1921 року – вторгнення Червоної Армії в Тбілісі під час Радянсько-грузинської війни)

26 лютого, неділя – День пам’яті жертв Ходжалинської різанини в Азербайджані (масове вбивство жителів азербайджанського міста Ходжали вірменськими збройними формуваннями, яке в ряді джерел характеризується як найбільше і жорстоке кровопролиття за час Карабахської війни)

28 лютого, вівторок – День пам’яті про мир на Тайвані (Peace Memorial Day – в честь пам’яті всім людям, які були вбиті гоміньдановськимі збройними силами 27 лютого 1947 року)

Березень 2023

1 березня, середа – День пам’яті на Маршаллових островах; Національний день пам’яті «знедолених солдат» в Польщі

8 березня, середа – День пам’яті про полеглих у Ліберії

9 березня, четвер – День народження Тараса Шевченка

10 березня, п’ятниця – День пам’яті жертв Голокосту в Болгарії

11 березня, субота – День пам’яті Мошвешве в Лесото (відзначається на честь засновника країни Мошвешве I, помер 11 березня 1870 року. Нагадаємо, що Королівство Мошвешве стало ядром сучасного Лесото)

16 березня, четвер – День пам’яті легіонерів в Латвії

17 березня, п’ятниця – Створено Українську Центральну Раду, 1917

18 березня, субота – День пам’яті битви при Галліполі в Туреччині

20 березня, понеділок – День пам’яті Кутберта Ліндісфарнского (в англіканській Церкві єпископ Хексема 684-685 рр. і Ліндісфарна 685-687 рр.)

21 березня, вівторок – День пам’яті Беніто Хуареса і Свято Патріотизму в Мексиці (Беніто Пабло Хуарес Гарсія, який народився 21 березня 1806, мексиканський політичний і державний діяч, національний герой. Fiestas Patrias – фраза, що позначає «Патріотичні свята» або «Національні свята»); День пам’яті жертв італійської мафії

24 березня, п’ятниця – День пам’яті про правду і справедливість в Аргентині

25 березня, субота – Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі

29 березня, середа – День пам’яті героїв на Мадагаскарі (встановлений в пам’ять збройного повстання малагасийского народу проти французьких колонізаторів в 1947 році. Повстання було придушене в 1948 році)

31 березня, п’ятниця – День пам’яті короля Нангклао в Таїланді; День пам’яті геноциду в Азербайджані

Квітень 2023

1 квітня, субота – Національне свято Кіпру (дата початку національної визвольної боротьби проти англійських колонізаторів, відзначається в пам’ять про події 1955 роки)

2 квітня, неділя – День Одіші (Odisha Day в Одіші, Індія, в пам’ять про формування штату як окремої провінції 1 квітня 1936 року. Нагадаємо, що політична ідентичність регіону була повністю втрачена в 1568)

4 квітня, вівторок – День створення НАТО

5 квітня, середа – Перша конституція

7 квітня, п’ятниця – Міжнародний день пам’яті про геноцид в Руанді; День пам’яті Шейха Абейда Амані Карум в Танзанії (Абейд Амані Карум народився 4 серпня 1905 року і помер 7 квітня 1972 року. Був першим президентом Занзібару після подій 1964 року); День національного трауру в Руанді (в пам’ять про геноцид)

9 квітня, неділя – День пам’яті німецького вторгнення в Данії; Національний день пам’яті про битву при Вімі Рідж в Канаді (Vimy Ridge Day – в пам’ять про канадців, які переможно билися в битві при Вімі-Рідж на півночі Франції під час Першої світової війни); День пам’яті мучеників в Тунісі

10 квітня, понеділок – Міжнародний день руху Опору (в пам’ять і честь усіх, хто протистоял фашизму на окупованих територіях за часів Другої світової війни); День пам’яті комодора Перрі в США (Меттью Келбрейт Перрі – 10 квітеня 1794 – 4 березня 1858 – військовий і політичний діяч США, офіцер і комодор Військово-морських сил США. Очолюване комодором Перрі з’єднання військових кораблів стало вагомим чинником в перемовинах і подальшому підписанні договору про торгівлю між Японією і США)

11 квітня, вівторок – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

13 квітня, четвер – День пам’яті трагедії Катині в Польщі; День пам’яті несправедливо переслідуваних в судовому порядку людей в Словаччині (це символічна подія бере свій початок з комуністичного минулого країни, коли в ніч з 13 на 14 квітня 1950, яка також відома як варварська ніч, співробітники державної поліції увірвалися в будинок і заарештували 56 чоловіків за надуманими підозрами)

14 квітня, п’ятниця – День пам’яті жертв геноциду Анфаль проти курдів в Іракському Курдистані (Анфаль – кодова назва програми по боротьбі з курдським населенням Північного Іраку, реалізована в Іраку з 1987 по 1989 рік. За різними оцінками було вбито від 50 000 до 182 000 курдів); День пам’яті Другої Республіки в Іспанії (друга іспанська республіка існувала з 1931 по 1939 рік і мала демократичний уряд)

15 квітня, субота – День пам’яті лих в Хіллсборо (Ліверпуль, Англія) – 15 квітень 1989 року в Хіллсборо (Шеффілд, Англія) в результаті заворушень, що виникли в півфіналі Кубка Англії між Liverpool і Nottingham Forest, загинули 96 осіб і 766 отримали травми (це найгірша катастрофа в британській спортивної історії)

16 квітня, неділя – День пам’яті жертв Голокосту в Угорщині; День пам’яті про хімічну атаку на Балісан і Шейх-Васан в Іракському Курдистані

18 квітня, вівторок – День пам’яток історії та культури; Міжнародний день пам’яток та історичних місць; День пам’яті полеглих у битві при Дюббель в Данії (зіткнення 7-18 квітня 1864 року, між датськими і пруськими військами при підході останніх до міста Сеннерборг); Національний день пам’яті і жалоби в Ізраїлі або День Катастрофи (дата на 2023 рік. Йом ха-Шоа – יום השואה – Yom HaShoah відзначається двадцять сьомого числа місяця нісана за єврейським календарем. День, в який по всьому світу згадуються євреї, які стали жертвами нацизму під час Другої світової війни)

19 квітня, середа – День пам’яті жертв Голокосту в Польщі

21 квітня, п’ятниця – День пам’яті героїчної оборони Веракрус в Мексиці; День Ікбала в Пакистані (в пам’ять про смерть поета в 1938 р. Він був президентом Мусульманської ліги Мухаммеда Ікбала і вважається там духовним батьком Пакистану)

22 квітня, субота – День пам’яті жертв Голокосту в Сербії

23 квітня, неділя – День пам’яті полеглих у битві Хонджома і Маніпурі в англо-маніпурскій війні (Індія, 1891)

24 квітня, понеділок – День пам’яті полеглих у битві при Капензі в Канаді, Австралії і Новій Зеландії (битва при Капензі проходила 22-25 квітня 1951 року, також відома як битва за Цзяпін, велася під час Корейської війни між силами Організації Об’єднаних Націй, в першу чергу Австралією, Канадою, Новою Зеландією – і китайською комуністичною народною армією); День пам’яті жертв геноциду вірмен за часів Османської імперії; Йом Ха-Зікарон або День пам’яті полеглих у війнах Ізраїлю і жертв терору в Ізраїлі (дата на 2023 рік. Відзначається 4 іяра за єврейським календарем з вечора до вечора наступного дня, назва свята на івриті – יוֹם הַזִּכָּרוֹן)

25 квітня, вівторок – День звільнення від фашизму і День пам’яті євангеліста Марка в Італії; День пам’яті абата монастиря лобі – Ерміна в Бельгії (він був відомий своєю християнської мудрістю і святістю. Помер в 737 році, а місцевість Лоб зараз є якоюсь комуною в Валлонії. Вона розташована в провінції Ено, округ Тюен і належить Французькому мовною спільноті Бельгії)

26 квітня, середа – Міжнародний день пам’яті Чорнобиля; Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу)

28 квітня, п’ятниця – Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці (Міжнародний день пам’яті трудящих)

29 квітня, субота – День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї; День Сева або Сева-но хі в Японії (昭和の日 відзначається в Японії в пам’ять про дату народження імператора Сєви або Хірохіто, імператора до і після Другої світової війни. Традиційно починається святковий період Золотого тижня – час туристичних поїздок і сімейного відпочинку)

Травень 2023

4 травня, четвер – Міжнародний день пожежників; День Кассінгі в Намібії (національний пам’ятний день Намібії в пам’ять про вбитих в 1978 році в Кассінге на півдні Анголи – близько 600 чоловік); День Дейва Брубека в США (Девід Уоррен Брубек, 6 грудня 1920 року – 5 грудня 2012 року, – був американським джазовим піаністом і композитором, який вважається одним з найвидатніших представників класичного джазу. В Сполучених Штатах 4 травня неофіційно відзначається як «День Дейва Брубека» . у форматі, найбільш часто використовується в США, 4 травня пишуть як «5/4», в пам’ять про його «Take Five», найвідомішого записа Брубека); День пам’яті Мілана Ростислава Штефаника в Словаччині (Мілан Ростислав Штефаник 21 липня 1880 – 4 травня 1919 року, був словацьким політиком, дипломатом і астрономом. Під час Першої світової війни він служив одночасно генералом у французькій армії і військовим міністром Чехословаччини); День пам’яті мучеників і постраждалих в Афганістані

5 травня, п’ятниця – День звільнення в Данії (в честь подій 1945 року, багато данців в пам’ять ставлять свічки у своїх вікнах)

8 травня, понеділок – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні; День пам’яті та примирення в Україні; Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День розгрому нацизму і пам’яті жертв Другої світової війни в Латвії

9 травня, вівторок – День пам’яті Гельголандской битви в Данії (одна з битв війни 1864 року зі Пруссією і Австрією за переділ кордонів Шлезвига); Другий день пам’яті і примирення (ООН: Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни відзначаються щорічно згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї № A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 року); День пам’яті загубленого носка

10 травня, середа – День пам’яті Конфедерації в Південній Кароліні, США

12 травня, п’ятниця – День пам’яті Жуани Португальської (вона народилася 20 березня 1439 року в Алмаді, Португалія. Була королевою-консорт Кастилії і Леона, а в Португалії за католицькою традицією вшановується як свята)

14 травня, неділя – Тамароба або День пам’яті цариці Тамари в Грузії (день став національним святом Грузії в 1917 році); День пам’яті українців, які рятували євреїв

15 травня, понеділок – День пам’яті офіцерів миру в США; День пам’яті святого царя Бориса I в Болгарії (в роки його правління населення Болгарії навернулося в християнську віру); День Накба в державі Палестина (Nakba Day – день пам’яті про палестинських біженців)

16 травня, вівторок – День пам’яті жертв масових поховань в Іраку (вшановується пам’ять жертв режиму Саддама Хусейна. Перші масові поховання, що містять останки численних жертв періоду 1983 – 1991 років, стали знаходити після падіння режиму, з травня 2003 року. Кількість тіл, знайдених в могилах – понад 300 000 )

18 травня, четвер – День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу; День пам’яті Малліваїккал на Шрі-Ланці (в пам’ять тих, хто загинув на заключних етапах громадянської війни, яка закінчилася в 2009 році. День названий на честь Mullivaikkal – села на північно-східному узбережжі Шрі-Ланки)

19 травня, п’ятниця – День пам’яті жертв геноциду в Греції (офіційна пам’ятна дата з 1994 року, присвячена пам’яті жертв понтійського геноциду з боку турків. Геноцид понтійських греків – один з найпохмуріших моментів в грецькій історії, навмисне фізичне знищення корінного грецького населення історичного Понта, здійснене урядом младотурків і продовжене кемалістами в період 1914-1923 років в Османській імперії. Було знищено 326-382 тис. мирних жителів)

20 травня, субота – День пам’яті або День праведного гніву в Камбоджі (відзначається з 1984 року. День в пам’ять жертв геноциду, який здійснював режим «червоних кхмерів» в період з 1975 по 1979 рік. Початок масових вбивств в Демократичній Кампучії – 20 травня 1976 року. Це була також дата, коли червоні кхмери розпочали примусову колективізацію в південному Такео в 1973 році)

21 травня, неділя – День пам’яті жертв політичних репресій; День пам’яті померлих від СНІДу; День пам’яті жертв геноциду черкеського народу або День пам’яті жертв Кавказької війни (в 1990 році дата 21 травня стала Днем національної жалоби черкеського народу. У 1763-1864 роках черкеси боролися проти російської окупації. 21 травня (2 червня) 1864 року російський цар Олександр II заявив, що війна закінчилася і прийняв рішення про депортацію і вигнання всього черкеського народу за відмову від звернення з ісламу в християнство. Більше 1,5 мільйонів черкесів були вигнані, це 90% від загальної чисельності населення в той час. Сьогодні близько 2-4 мільйонів черкесів живуть за межами своєї батьківщини в більш ніж 40 країнах світу); День патріотів і військових в Угорщині (відзначається з 1992 року, є пам’ятною датою і вважається також професійним святом угорських сил оборони. Дата Дня патріотів і військових встановлена в річницю закінчення облоги Буди, яка тривала з 4 по 21 травня 1849 року. Облога Буди проходила в рамках весняної кампанії під час угорської революції 1848-1849 років. Битва закінчилася перемогою угорських військ)

23 травня, вівторок – День Героїв в Україні (в 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку 23 травня відзначати День пам’яті тих, хто боровся за свободу України. Дата була приурочена до сумного дня – 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Також було згадано , що саме в травні пішли з життя «кращі сини України XX століття» – Микола Міхновський, Симон Петлюра); День студента в Мексиці (дата встановлена в пам’ять про жертв жорстокого побиття студентів Національного університету в Мехіко [UNAM] поліцією на марші протесту в 1929 році)

24 травня, середа – День пам’яті Любірі в Королівстві Буганда (Любірі або Палац Менго є королівським атрибутом Кабаки або короля Буганди. Розташований в Менго, передмісті Кампали, столиці Уганди. Він був зруйнований в травні 1966 року в битві при Менго-Хіллі, на останніх етапах боротьби між Мутеса II і Мілтоном Оботе за владу)

25 травня, четвер – День звільнення в Лівані (день пам’яті дати 2000 року, коли ізраїльська армія покинула територію в Південному Лівані, поклавши край конфлікту 1985-2000 років в Південному Лівані); Національний день пам’яті зниклих без вісті дітей в США

26 травня, п’ятниця – Національний день вибачень в Австралії (National Sorry Day вперше був відзначений в країні 26 травня з 1998 року. Встановлений в пам’ять про жорстоке поводження з корінним населенням країни)

29 травня, понеділок – День Рату Сір Лала Сукуна на Фіджі (дата на 2023 рік. Відзначається в останній травневий понеділок. Свято в пам’ять останнього короля Фіджі)

30 травня, вівторок – День пам’яті жертв терористичної атаки в аеропорту Лод в Пуерто-Ріко (атака в аеропорту Лод, в Тель-Авіві, Ізраїль, була здійснена 30 травня 1972 роки трьома членами ліворадикальної організації «Червона армія Японії» за вказівкою керівництва Народного фронту звільнення Палестини, 26 осіб загинули і 80 отримали поранення. Найбільше постраждалих було серед пуерторіканських паломників. Дата стала офіційним пам’ятним днем у Пуерто-Ріко)

31 травня, середа – День пам’яті жертв політичних репресій і голоду в Казахстані (встановлена Указом Президента Республіки №3443 від 5 квітня 1997 року)

Червень 2023

2 червня, п’ятниця – День Христо Ботева в Болгарії (дата пам’яті борців, полеглих за свободу країни в боротьбі проти османських поневолювачів)

3 червня, субота – День Мабо в Австралії (Mabo Day – дата, коли корінні жителі Австралії вшановують пам’ять борця за їх права та національного героя Едді Мабо. Він в 1992 році добився від влади країни визнання, що корінне населення має права на землю на материку); День пам’яті конфедератів в Кентуккі, Луїзіані і Теннессі (США)

4 червня, неділя – День народження Карла Густава, День пам’яті Еміля Маннергейма і День прапора фінських сил оборони в Фінляндії; Міжнародний день пам’яті трагедії в ході протестів на площі Тяньаньмень 1989 роки (число убитих владою Китаю власних громадян, присутніх в очікуванні демократичних перетворень, оцінювалося по-різному: від 180 до 10 454 осіб); День пам’яті перевороту 1979 року у Гані; День пам’яті дітей, загиблих в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України

5 червня, понеділок – День пам’яті Єфросинії Полоцької в Білорусі (Єфросинія Полоцька була дочкою вітебського князя Святослава Всеславича, онукою Всеслава Брячиславича, черницею і просвітительницею періоду Полоцького князівства)

6 червня, вівторок – День пам’яті в Південній Кореї (в пам’ять про загиблих в Корейській війні 1950-1953 рр.); День пам’яті про Нормандську висадку союзних експедиційних сил (D-Day – операція Нептун, частина операції «Оверлорд» 1944 року)

7 червня, середа – День пам’яті битви за Аріку в регіоні Аріка і Парінакота, Чилі; День пам’яті мучеників на Мальті; День скасування Союзу в Норвегії (Union Dissolution Day – неофіційний свято, відзначається в пам’ять про заяву норвезького парламенту у 1905 році про завершення союзу зі Швецією, який існував з 1814 року)

8 червня, четвер – День Баунті на острові Норфолк (Для острова Норфолк – Bounty Day є національним святом, яке відзначається щорічно 8 червня в пам’ять про прибуття остров’ян Піткерн в 1856 році. Нагадаємо, що до цієї події острів використовувався тільки як виправна колонія, але королева Вікторія це змінила)

11 червня, неділя – Бразильський день пам’яті полеглих воїнів військово-морського флоту; День Девіса в Кейп-Бретон, Новії Шотландії та Канаді (це День пам’яті загиблих шахтарів)

13 червня, вівторок – День визволення Маріуполя від російських окупантів; День пам’яті полеглих міста Сулейманія і День мучеників в Іракському Курдистані; Всесвітній день пам’яті домашніх тварин (дата на 2023 рік. Проводять у другий вівторок червня)

14 червня, середа – День свободи Балтії або День Балтійської свободи в США (дата пам’яті початку радянських депортацій з Прибалтики. Термін «Baltic Freedom Day» вперше згадується в прокламації Рональда Рейгана №4948 від 14 червня 1982 року, яка посилається на радянсько-нацистський пакт Молотова-Ріббентропа, який призвів до масової депортації народів з Естонії, Латвії та Литви); День жалоби і пам’яті в Естонії (Leinapäev або Mourning and Commemoration Day); День пам’яті жертв радянських репресій в Вірменії

17 червня, субота – День пам’яті про трагедію окупації Латвійської Республіки (національний день пам’яті про радянську окупацію Латвії в 1940 році)

18 червня, неділя – День евакуації в Єгипті (це пам’ятна дата на честь дня, коли останній британський солдат покинув територію Єгипту в 1956 році)

19 червня, понеділок – День Незалежної Угорщини (Був оголошений офіційним днем пам’яті в 2001 році. Дата відзначає кінець радянської окупації, згадують мучеників угорської революції 1956 року)

20 червня, вівторок – День пам’яті жертв втечі і вигнання у Німеччині (з 2015 року)

22 червня, четвер – День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні; День всенародної пам’яті жертв Великої Вітчизняної війни в Білорусі

23 червня, п’ятниця – Національний день пам’яті жертв тероризму в Канаді

25 червня, неділя – День пам’яті трагедії початку Корейської війни в Республіці Корея

27 червня, вівторок – День пам’яті жертв комуністичного режиму в Чехії

28 червня, середа – День пам’яті Познані в Польщі (Національний день пам’яті Познанського червня 1956 року – повстання проти комуністичного режиму); День Південної Кароліни в США (день пам’яті битви на острові Саллівана 28 червня 1776 року)

29 червня, четвер – День пам’яті Винної битви (Венесуела, Колумбія, Коста-Ріка, Мальта, Перу, Рим Італія, Сан-Паулу, Чилі, Іспанія)

 

24 серпня  Україна відзначає День Незалежності. Це знакове свято, яке українці вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді. Саме цього дня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України.

Історія свята

1. Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.

2. Рішення про проголошення незалежності не було простою забаганкою політиків. Його ухвалювали за допомогою всенародного референдуму, на який винесли лише одне запитання – «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку. Найбільша підтримка була в Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

3. 24 серпня 1991-го скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».

4. За незалежність України проголосували 346 депутатів, і навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію і ввести власну валюту.

5. Одразу після завершення позачергового засідання, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях.

6. Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт», бо слово закон здавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. А, наприклад, універсал – пов’язували з Петлюрою, це могло відлякати комуністів.

На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишають написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні – будьмо».

7. В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.

8. Прапор піднято на офіційному флагштоку біля київської міськради. Це вперше з червня 1920 року український прапор замайорів над Києвом. 24 липня жовто-блакитні стяги заповнили весь Хрещатик.

9. Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28 січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня.

Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть. Значення синього і жовтого кольорів на прапорі традиційно теж трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку. Також синій і жовтий ‒ це вогонь і вода, чоловіче й жіноче єство. І все ж, головна ідея синьо-жовтого ‒ це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

10. 24 серпня 1994-го в Києві на Хрещатику відбувся перший військовий парад, присвячений дню проголошення Незалежності України.

11. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

12. Першою українську незалежність визнала Польща.

13. Як відзначається День Незалежності України? У це важливе державне свято по всій Україні відбуваються святкові ходи, військові марші, паради, концерти, до знакових пам’яток покладають квіти. Відзначають День Незалежності і за кордоном – різноманітними акціями, мітингами, флешмобами, концертами та іншими заходами.

Найспівучіша нація найбільшої за площею держави Європи

14. Україна – найбільша за площею держава Європи.

15. Українська мова у 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі визнана як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу, і посіла друге місце після італійської.

16. Українців визнано найспівучішою нацією, яка створила найбільшу кількість народних пісень ‒ близько 200 тис. Жодна нація не має такої кількості пісень, які створив український народ самостійно. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень світу. У фонді України перебуває 15,5 тис. пісень. На другому місці ‒ з кількістю 6 тис. народних пісень ‒ Італія.

17. Національну валюту України – гривню – введено в обіг 2 вересня 1996 року.

18. Українська Конституція – одна з найдавніших у Європі. Правда, мова не про сучасний варіант основного закону, а про Конституцію Пилипа Орлика, проголошену ще у 1710-му.

19. Україна добровільно відмовилась від ядерної зброї, арсенал якої був третім за величиною у світі, та передала усі боєголовки і ракети РФ. Українські політики одразу зробили державу беззахисною. В обмін отримали гроші й офіційні гарантії безпеки від ядерних держав – зокрема Росії, з якою нині триває війна. Ось так гарантія безпеки та цілісності кордонів України обернулись агресією однієї країни і бездіяльністю іншої.

20. Першим вищим навчальним закладом у Східній Європі стала Острозька академія. 1576 року її заснував князь Острозький Костянтин-Василь.

Збройні Сили України є найбільшою і єдиною армією в Європі, що веде реальні бойові дії

21. День Збройних Сил в Україні відзначають 6 грудня. Саме цього дня 1991 року Верховна Рада ухвалила закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України». У залі парламенту зачитано і текст Військової присяги.

22. Українська армія має найвищий рівень довіри населення з-поміж усіх державних інституцій.

23. У ЗСУ служить такий же відсоток жінок, що і в арміях НАТО. Нині у війську близько 32 000 жінок, що становить 15,6% від загальної кількості військовиків. Це один із найвищих показників у співвідношенні до загальної чисельності Збройних Сил порівняно з іншими арміями світу. Українським жінкам дозволено служити на більшості військових посад у ЗСУ: є танкистки, артилеристки, командири рот, взводів тощо.

24. Українська армія – лідер серед країн Балтійсько-чорноморського регіону за кількістю проведення на власній території та участі підрозділів у міжнародних військових навчаннях.

25. У рейтингу країн-миротворців Україна обігнала США. Наша держава посідає 44 місце за кількістю миротворців серед 124 держав. США – на 74 місці. Понад 45 тис. військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях і місіях у різних регіонах планети: на Балканах, у Африці, Південній Америці, країнах Чорноморського регіону тощо. Участь України в миротворчих операціях розпочалася із затвердження Верховною Радою Постанови від 3 липня 1992 р. «Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії». Український миротворчий батальйон сформовано всього за 24 дні. 15 липня 1992-го два літаки з передовою групою батальйону на борту вилетіли в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 військовослужбовці. Після приземлення в Сараєві наші миротворці практично одразу опинилися в епіцентрі бойових дій. Життя на службі миру віддали 55 українських воїнів.

26. З початку російсько-української війни звання Герой України отримав 41 військовослужбовець (22 із них ‒ посмертно), а після повномасштабного вторгнення – 157 (станом на 14 липня 2022 року).

27. Як знак народної довіри та визнання бойових заслуг наших воїнів, в Україні у 2015 році засновано неурядову відзнаку-орден «Народний Герой України».

28. За кількістю резервістів Україна посідає дев’яте місце у світі. Кількість осіб, що за першим сигналом має влитися до лав ЗС України станом на березень 2021 року – понад 230 тис. Переважна більшість з них – люди з бойовим досвідом участі у відбитті російської агресії. Потужніший військовий резерв мають лише КНДР, Південна Корея, В’єтнам, Індія, Росія, Тайвань, Бразилія і Куба.

29. Одна з найновіших посад у ЗСУ ‒ військові капелани. З травня 2017 року в усіх бойових частинах і підрозділах ЗСУ з’явилася посада військових капеланів. У бойових бригадах, залежно від їх чисельності, працює від двох до чотирьох таких священників. У період з 2014‒2018 роки, під час війни на Сході у Збройних силах України на волонтерських засадах пройшли ротацію майже 5 тис. священнослужителів. 22 січня 2021 року зареєстровано законопроєкт «Про Службу військового капеланства».

30. Збройні Сили України ‒ найбільша та єдина армія в Європі, яка веде справжні бойові дії.

 

Інформаційний дайджест “День Української Державності”

 

Витоки Основного закону, на думку багатьох істориків, сягають ще часів Ярослава Мудрого, коли з’явилася збірка законів Київської Русі, в основу якої було покладено давньоруське звичаєве право. Даний збірник законів охоплював ХІ століття та був одним із перших літописних кодексів судових законів Русі, що об’єднував процеси судочинства, цивільного та кримінального права ХІ століття.

Наступним кроком варто відзначити Договір-Конституцію Пилипа Орлика, яка є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією – однією з перших європейських конституцій нового часу.

Так, даний Договір гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов’язки усіх членів Війська – був укладений у квітні 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер. У Конституції була «наскрізна» ідея державної незалежності народу Русі – з демократичною формою правління та убезпеченням від зазіхань з боку Московської держави на, власне, руські землі. Але даний документ не набув чинності через те, що був написаний в умовах вигнання.

Вже через століття було намагання створити нову Конституцію. Мова йде про 1918 рік, коли основний закон УНР, який називався «Статут про державний устрій, права і вільності УНР», було прийнято Центральною Радою 29 квітня 1918 року. В документі проголошувались державна незалежність і територіальна цілісність України, демократичні свободи та рівність прав громадян. Планувалось, що Республіка буде із Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою, але без посади президента.

Українська Народна Республіка, за документом, проголошувалась самостійною, суверенною, незалежною державою, територія якої повинна бути неподільною, а суверенне право повинно було належати народу. Конституція УНР не була реалізована, через припинення роботи Центральної Ради.

Процес підготовки сьогоднішньої Конституції України розпочався ще у 1990 році – за часів Української РСР. Протягом 6 років, поки він тривав, було запропоновано 15 її проєктів – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Всі вони різнилися. Комуністи, наприклад, пропонували зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права президента та увійти в новий Союз.

Крим міг би позбутися статусу автономії, якби була прийнята редакція Конгресу українських націоналістів. Найжвавіші дискусії точилися навколо питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Республіки Крим та російської мови. 15 травня 1991 року Концепція Основного Закону була викладена офіційно.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі наш народ підтримав Акт про незалежність України і стало зрозуміло, що на політичній мапі постає суверенна держава, якій конче потрібна нова Конституція. Народні депутати у липні 1992 року ухвалили рішення про винесення на всенародне обговорення проєкту Конституції, а газета «Голос України» опублікувала її проєкт. Але ця пропозиція не знайшла підтримки народних депутатів. Врешті решт у червні 1996 року робота вийшла на фінішну пряму: 19 червня законопроєкт нової Конституції вже розглядався у другому читанні. Але досить мляво, через що Президент України Леонід Кучма оголосив всеукраїнський референдум, на який збирався винести цей документ. схвалений Конституційною комісією ще 20 березня, але не ухвалений парламентом.

Зрештою, 28 червня 1996 року після майже 24 годин безперервної праці Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. За основний закон проголосувало 315 депутатів, 36 – проти, 12 утримались і 30 депутатів взагалі не голосували. Президент України Леонід Кучма не був присутній на доленосному засіданні парламенту, однак за кілька хвилин до остаточного прийняття депутатами Конституції прийшов до сесійної зали. Його прибуття народні депутати привітали оплесками. Леонід Кучма у своєму короткому виступі назвав прийняття Конституції історичною подією. Після безсонної ночі нардепам влаштували скромний банкет з цукерками та шампанським.

У Конституції України визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України.

 

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

 

9 березня відзначається день народження Великого Кобзаря, генія українського нараду – Тараса Шевченка

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його слова, в кожному живе його дух і кожен бачить у ньому щось своє.

 

Презентація “Цікаві факти про Тараса Шевченка”

 

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ

2022 року

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

Відомих подій в Україні:

1025 років народного самоврядування в Україні – першої літописної згадки про проведення віча у Київській Русі (997);

950 років із часу укладання Правди Ярославичів – зводу давньоруських законів (1072);

925 років із часу проведення Любецького з’їзду князів (1097);

925 років із часу першої писемної згадки про місто Теребовлю (1097);

925 років із часу першої писемної згадки про місто Турійськ (1097);

925 років із часу першої писемної згадки про місто Буськ (1097);

875 років із часу першої писемної згадки про місто Черкаси (1147);

875 років із часу першої писемної згадки про місто Ніжин (1147);

700 років із часу першої писемної згадки про місто Мізоч (1322);

625 років із часу першої писемної згадки про місто Сколе (1397);

625 років із часу першої писемної згадки про місто Бучач (1397);

575 років із часу заснування міста Рахова (1447);

525 років із часу надання місту Луцьку магдебурзького права (1497);

500 років із часу заснування міста Чорткова (1522);

475 років із часу надання місту Берестечку магдебурзького права (1547);

450 років із часу створення реєстрового козацтва (1572);

400 років із часу надання місту Лисянці магдебурзького права (1622);

300 років із часу обрання Павла Полуботка наказним гетьманом Лівобережної України (1722);

140 років із часу заснування першого професійного українського театру; (1882);

125 років із часу випуску перших паровозів в Україні на Харківському паровозобудівному заводі (нині – державне підприємство “Завод ім. В.О. Малишева”) (1897);

100 років із часу заснування Української господарської академії у Подєбрадах (1922);

100 років із часу заснування Криворізького національного університету (1922);

100 років із часу заснування Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова (1922);

100 років із часу заснування державного підприємства “Науково-виробниче підприємство “Видавництво “Наукова думка” НАН України” (1922);

100 років із часу заснування Книжкової палати України імені Івана Федорова (1922);

100 років із часу заснування Національного музею “Київська картинна галерея” (1922);

100 років із часу заснування Всеукраїнського фотокіноуправління (1922);

100 років із часу відкриття пам’ятника Григорію Сковороді у місті Лохвиці (1922);

100 років із часу заснування Кролевецької фабрики художнього ткацтва (1922);

100 років із часу заснування Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Феофіла Яновського Національної академії медичних наук України (1922);

100 років із часу утворення літературної організації “Плуг” (1922);

100 років із часу заснування у Харкові Українського державного інституту охорони материнства і дитинства (нині – Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України) (1922);

100 років із часу виходу юридичного журналу “Право України” (1922);

100 років із часу заснування Лесем Курбасом театру “Березіль” (нині – Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка) (1922);

100 років із часу заснування Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (1922);

100 років із часу заснування Поліського національного університету (1922);

100 років із часу заснування Дніпровського державного аграрно-економічного університету (1922);

80 років із часу створення Української Повстанської Армії (1942);

75 років із часу заснування Інституту електродинаміки Національної академії наук України (1947);

75 років із часу заснування Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (1947);

50 років із часу заснування Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України (1972);

50 років із часу заснування у Харкові Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України (1972);

50 років із часу відкриття пам’ятника Григорію Сковороді у селищі міського типу Чорнухи Лубенського району Полтавської області (1972);

50 років фільму “Пропала грамота” (1972);

50 років із часу створення державної установи “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова” Національної академії медичних наук України (1972);

50 років із часу заснування Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України (1972);

30 років із дня затвердження Верховною Радою України Державного Гімну України – національного гімну на музику Михайла Вербицького (15.01.1992);

30 років із дня затвердження Верховною Радою України Державного Прапора України – національного прапора, що складається з двох смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору (28.01.1992);

30 років із дня затвердження Верховною Радою України малого Державного Герба України – тризуба, який є знаком Княжої Держави Володимира Великого (19.02.1992);

30 років із дня заснування Національної академії педагогічних наук України (04.03.1992);

30 років із часу проведення у Києві I Всесвітнього форуму українців (21-24.08.1992);

25 років із часу польоту у космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка (19.11-05.12.1997).

Видатних особистостей:

625 років із часу народження Хаджи I Ґірея (Гаджи I Ґерая) (1397-1466), засновника Кримського ханства;

510 років із часу народження Девлета Ґерая I (1512-1577), державного діяча, кримського хана;

290 років із часу народження Опанаса Лобисевича (1732-1805), письменника, одного з піонерів українського літературного відродження;

250 років із часу народження Халіма Ґерая (1772-1823), принца з династії Ґераїв, кримськотатарського хроніста, історика та поета;

250 років із часу народження раббі Нахмана з міста Брацлава (1772-1810), засновника брацлавського хасидизму;

210 років із часу народження Федора Бодянського (1812-1873), філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника;

180 років із часу народження Анастасія Зайкевича (1842-1931), вченого, агронома, фізіолога рослин;

150 років із часу народження Іллі Смоленського (1872-1933), історика, лідера одеської української “Громади”;

140 років із часу народження Миколи Шемета (1882-1917), громадського та політичного діяча, журналіста;

140 років із часу народження Андрія Желехівського (1882-1943), фізика, педагога;

130 років із часу народження Сергія Яворського (1892-1923), військового діяча, учасника антибільшовицького повстанського руху в Україні, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

120 років із часу народження Михайла Колодзінського (1902-1939), військового та політичного діяча, полковника, начальника Генерального штабу Карпатської Січі, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

110 років із часу народження Івана Самійленка (1912-2006), громадського та державного діяча, вченого, голови Уряду УНР в екзилі;

100 років із часу народження Федора Воробця (1922-1959), учасника антинацистського Руху Опору та боротьби за незалежність України у XX столітті;

100 років із часу народження Володимира Величка (1922-1944), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

2 січня – 130 років із дня народження Ярослава Пастернака (1892-1969), археолога, професора Українського вільного університету;

3 січня – 80 років із дня народження Анатолія Погрібного (1942-2007), літературознавця, письменника, публіциста, громадського та політичного діяча;

5 січня – 130 років із дня народження Федора Бєлянкіна (1892-1972), вченого-матеріалознавця, механіка;

5 січня – 90 років із дня народження Віктора Шкуріна (1932-2020), кінорежисера-документаліста;

9 січня – 90 років із дня народження Володимира Доліна (1932-2004), вченого, ентомолога;

10 січня – 100 років із дня народження Миколи Жужоми (1922-1981), військового діяча;

10 січня – 90 років із дня народження Дмитра Нікітчина (1932-2007), вченого, аграрія;

12 січня – 190 років із дня народження Єлизавети Милорадович (1832-1890), громадської діячки, меценатки;

13 січня – 180 років із дня народження Василя Мови (Лиманського) (1842-1891), поета, драматурга, перекладача;

14 січня – 140 років із дня народження Івана Огієнка (митрополита Іларіона) (1882-1972), церковного, громадського та політичного діяча, історика церкви, мовознавця, лексикографа, педагога;

14 січня – 130 років із дня народження Василя Помагайби (1892-1972), педагога;

17 січня – 100 років із дня народження Степана Вайди (1922-1945), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

18 січня – 140 років із дня народження Олександри Екстер (1882-1949), художниці, сценографки, педагогині;

18 січня – 140 років із дня народження Богдана Комарова (1882-1975), бібліографа, публіциста, лексикографа, природознавця;

18 січня – 110 років із дня народження Володимира Войтенка (1912-1978), кінооператора;

18 січня – 100 років із дня народження Валентина Потураєва (1922-2003), вченого у галузях гірничої механіки, динаміки важких машин, вібраційної техніки, прикладної механіки гуми, академіка;

19 січня – 110 років із дня народження Ярослава Стецька (1912-1986), державного та політичного діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

19 січня – 110 років із дня народження Тимофія Левчука (1912-1998), кінорежисера;

20 січня – 180 років із дня народження Володимира Орловського (1842-1914), художника-пейзажиста;

21 січня – 140 років із дня народження Григорія Золотова (1882-1960), художника, графіка;

22 січня – 80 років із дня народження Олександра Коросташова (1942-2021), аграрія, Героя України;

23 січня – 120 років із дня народження Павла Усенка (1902-1975), поета, журналіста;

23 січня – 50 років із дня народження Олександра Подригуна (1972-2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

25 січня – 170 років із дня народження Василя Данилевського (1852-1939), вченого, фізіолога, лікаря, академіка;

26 січня – 80 років із дня народження Валерія Кухаря (1942-2017), вченого-біохіміка, академіка Національної академії наук України, засновника і директора Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України;

27 січня – 180 років із дня народження Архипа Куїнджі (1842-1910), художника-пейзажиста, педагога;

27 січня – 100 років із дня народження Павла Копніна (1922-1971), вченого, філософа, академіка;

30 січня – 150 років із дня народження Гліба Котельникова (1872-1944), винахідника, творця першого у світі авіаційного ранцевого парашута;

30 січня – 130 років із дня народження Григорія Іваниці (1892-1938), педагога, філолога, репресованого;

1 лютого – 120 років із дня народження Оксани Лятуринської (1902-1970), поетеси, художниці, громадської діячки;

1 лютого – 120 років із дня народження Костянтина Виноградова (1902-1989), вченого-гідробіолога, засновника Інституту морської біології Національної академії наук України, репресованого;

1 лютого – 100 років із дня народження Марії Байди (1922-2002), військової діячки, учасниці вигнання нацистів із території України;

2 лютого – 210 років із дня народження Євгена Гребінки (1812-1848), письменника, педагога, видавця, громадського діяча;

2 лютого – 100 років із дня народження Павла Наніїва (1922-2001), письменника, журналіста, публіциста;

4 лютого – 60 років із дня народження Василя Аксенина (1962-2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

8 лютого – 200 років із дня народження Опанаса Марковича (Маркевича) (1822-1867), фольклориста, етнографа, громадського діяча, члена Кирило-Мефодіївського товариства;

12 лютого – 140 років із дня народження Євгена Мєшковського (1882-1920), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

12 лютого – 130 років із дня народження Григорія Бондаренка (1892-1969), художника, графіка;

13 лютого – 130 років із дня народження Марії Литвиненко-Вольгемут (1892-1966), співачки, педагогині;

18 лютого – 70 років із дня народження Джеймса-Ернеста Мейса (1952-2004), історика, політолога, громадського діяча, дослідника Голодомору 1932-1933 років в Україні;

19 лютого – 170 років із дня народження Катерини Скаржинської (1852-1932), меценатки, фундаторки першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України, громадської діячки;

24 лютого – 180 років із дня народження Юліана Романчука (1842-1932), громадського та політичного діяча, науковця, педагога;

25 лютого – 120 років із дня народження Олекси Повстенка (1902-1973), архітектора, історика мистецтва;

28 лютого – 100 років із дня народження Михайла Лиховида (1922-1944), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

2 березня – 140 років із дня народження Архипа Тесленка (1882-1911), письменника, етнографа, публіциста;

3 березня – 160 років із дня народження Олексія Бекетова (1862-1941), архітектора, педагога;

3 березня – 110 років із дня народження Льва Ребета (1912-1957), політичного діяча, публіциста;

3 березня – 100 років із дня народження Василя Бея (1922-1952), учасника антинацистського Руху Опору, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

5 березня – 100 років із дня народження Василя Петрова (1922-2003), військового діяча;

6 березня – 130 років із дня народження Івана Чмоли (1892-1941), військового діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті, репресованого;

6 березня – 130 років із дня народження Юрія Полянського (1892-1975), геолога, географа, археолога;

7 березня – 140 років із дня народження Григорія Коссака (1882-1939), військового діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті, репресованого;

7 березня – 90 років із дня народження Володимира Дахна (1932-2006), художника та режисера анімаційних фільмів;

11 березня – 100 років із дня народження Бориса Яровинського (1922-2000), композитора, артиста;

13 березня – 130 років із дня народження Євгена Терлецького (1892-1938), державного та громадського діяча, репресованого;

13 березня – 110 років із дня народження Ігоря Юскевіча (Юшкевича) (1912-1994), артиста балету, педагога;

14 березня – 150 років із дня народження Олекси Новаківського (1872-1935), художника, педагога;

14 березня – 100 років із дня народження Бориса Остапенка (1922-2006), лісовода, типолога, еколога, педагога;

16 березня – 140 років із дня народження Христини Алчевської (1882-1931), письменниці, перекладачки, педагогині;

18 березня – 90 років із дня народження Анатолія Непокупного (1932-2006), поета, перекладача;

21 березня – 160 років із дня народження Миколи Пимоненка (1862-1912), художника, педагога;

22 березня – 180 років із дня народження Миколи Лисенка (1842-1912), композитора, педагога, хорового диригента, етнографа, громадського діяча;

22 березня – 150 років із дня народження Володимира Поспєлова (1872-1949), вченого, ентомолога, академіка;

25 березня – 100 років із дня народження Марфи Тимченко (1922-2009), художниці, майстрині петриківського розпису;

28 березня – 110 років із дня народження Олекси Гірника (1912-1978), правозахисника, політв’язня радянського режиму, Героя України;

30 березня – 130 років із дня народження Стефана Банаха (1892-1945), вченого, математика, одного із засновників сучасного функціонального аналізу;

2 квітня – 100 років із дня народження Ісака Двохбабного (1922-1943), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

2 квітня – 90 років із дня народження Миколи Кучера (1932-1999), письменника, політв’язня радянського режиму;

5 квітня – 140 років із дня народження Юрія Свірського (1882-1959), військового діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

5 квітня – 90 років із дня народження Анатолія Підгорного (1932-1996), вченого у галузі енергетичного машинобудування та водневої енергетики, академіка Національної академії наук України;

6 квітня – 80 років із дня народження Зиновія-Богдана Антківа (1942-2009), хорового диригента;

8 квітня – 140 років із дня народження Дмитра Дорошенка (1882-1951), державного, громадського та політичного діяча, історика, педагога;

9 квітня – 140 років із дня народження Вадима Модзалевського (1882-1920), історика, архівіста, археографа;

9 квітня – 100 років із дня народження Олексія Горобця (1922-1961), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

10 квітня – 90 років із дня народження Миколи Новікова (1932-2017), вченого-матеріалознавця, академіка Національної академії наук України;

10 квітня – 80 років із дня народження Шакіра Селіма (1942-2008), кримськотатарського поета, перекладача, публіциста;

11 квітня – 140 років із дня народження Володимира Янченка (1882-невідомо), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

13 квітня – 100 років із дня народження Миколи Воронцова (1922-1943), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

15 квітня – 90 років із дня народження Віталія Дончика (1932-2017), вченого, літературознавця, громадського та політичного діяча, академіка Національної академії наук України;

16 квітня – 140 років із дня народження Юрія Глушка (1882-1942) громадського та політичного діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

17 квітня – 150 років із дня народження Павла Ріттера (1872-1939), літературознавця, мовознавця-санскритолога, перекладача, одного з перших українських індологів;

17 квітня – 140 років із дня народження В’ячеслава Липинського (1882-1931), історика, соціолога, державного та політичного діяча, публіциста, теоретика українського консерватизму, основоположника державницького напряму історіографії та політології, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

21 квітня – 140 років із дня народження Бориса Грекова (1882-1953), історика, громадського діяча, академіка;

23 квітня – 100 років із дня народження Василя Бондаренка (1922-2001), військового діяча, військового льотчика, учасника вигнання нацистів із території України;

24 квітня – 150 років із дня народження Юрія Кміта (1872-1946), письменника, літературознавця, етнографа, діалектолога, священника;

26 квітня – 170 років із дня народження Йосипа Тимченка (1852-1924), механіка-винахідника у галузі кіно;

26 квітня – 100 років із дня народження Георгія Максимовича (1922-2007), вченого у галузі фізико-хімічної механіки матеріалів;

28 квітня – 200 років із дня народження Юрія Шкрібляка (1822-1884), різьбяра, основоположника гуцульського різьблення по дереву;

5 травня – 110 років із дня народження Володимира Дальського (справжнє прізвище – Нестеренко) (1912-1998), актора театру та кіно;

6 травня – 100 років із дня народження Миколи Андрійка (1922-2008), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

13 травня – 100 років із дня народження Івана Запісочного (1922-2001), вченого, фізика;

16 травня – 40 років із дня народження Руслана Батира (1982-2015), військовослужбовця, учасника антитерористичної операції;

17 травня – 100 років із дня народження Анатолія Дімарова (справжнє прізвище – Гарасюта) (1922-2014), письменника, громадського діяча;

20 травня – 100 років із дня народження Івана Чендея (1922-2005), письменника, кіносценариста, громадського діяча;

20 травня – 80 років із дня народження Петра Скунця (1942-2007), поета, фольклориста, краєзнавця, громадського діяча;

24 травня – 140 років із дня народження Кирила Стеценка (1882-1922), композитора, хорового диригента, священника, громадського діяча;

24 травня – 110 років із дня народження Михайла Стельмаха (1912-1983), письменника, фольклориста, педагога, громадського діяча;

28 травня – 110 років із дня народження Федора Медведєва (1912-1977), мовознавця;

29 травня – 120 років із дня народження Йосипа Каракіса (1902-1988), архітектора, містобудівника, художника, педагога;

30 травня – 150 років із дня народження Костянтини Малицької (1872-1947), письменниці, педагогині, перекладачки;

1 червня – 120 років із дня народження Зої Гайдай (1902-1965), оперної та камерної співачки, педагогині;

6 червня – 110 років із дня народження Марії Підтиченко (1912-1991), вченої, педагогині;

6 червня – 100 років із дня народження Володимира Лебедєва (1922-2008), вченого-матеріалознавця, дослідника зварювання живих тканин, академіка Національної академії наук України;

8 червня – 260 років із дня народження Івана (Іринея) Фальковського (Фальківського) (1762-1823), вченого, математика, астронома, географа, правознавця, філософа, письменника, педагога, ректора Києво-Могилянської Академії, єпископа;

8 червня – 140 років із дня народження Микити Шаповала (1882-1932), громадського та політичного діяча, соціолога, публіциста;

12 червня – 140 років із дня народження Василя Хрущова (1882-1941), вченого, електротехніка, електроенергетика, академіка;

13 червня – 210 років із часу народження Ізмаїла Срезневського (1812-1880), філолога, педагога, письменника, етнографа;

15 червня – 120 років із дня народження Наталії Лівицької-Холодної (1902-2005), письменниці, перекладачки;

15 червня – 120 років із дня народження В’ячеслава Сенютовича-Бережного (1902-1992), історика-геральдиста, генеалога;

17 червня – 140 років із дня народження Ігоря Стравінського (1882-1971), композитора, диригента;

17 червня – 110 років із дня народження Митрофана Пасічника (1912-1996), вченого, фізика, академіка;

18 червня – 130 років із дня народження Юрія Меженка (1892-1969), бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, літературного і театрального критика;

20 червня – 80 років із дня народження Петра Черемського (1942-2006), громадського діяча, фізика;

22 червня – 140 років із дня народження Миколи Холодного (1882-1953), вченого, ботаніка, фізіолога, мікробіолога, еколога, академіка;

23 червня – 140 років із дня народження Зенона Кузелі (1882-1952), фольклориста, етнографа, бібліографа, мовознавця, видавця;

25 червня – 130 років із дня народження Арсена Річинського (1892-1956), громадського та політичного діяча, релігієзнавця, лікаря, композитора, фотографа, краєзнавця;

28 червня – 110 років із дня народження Володимира Максименка (1912-1994), актора;

30 червня – 130 років із дня народження Дмитра Віленського (1892-1960), вченого у галузі ґрунтознавства та геоботаніки;

3 липня – 90 років із дня народження Вадима Іллєнка (1932-2015), кінорежисера, кінооператора, сценариста, педагога;

3 липня – 60 років із дня народження Богдана Ільківа (1962-2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

9 липня – 140 років із дня народження Михайла Слабченка (1882-1952), історика, правознавця, економіста;

10 липня – 150 років із дня народження Володимира Генбачіва (1872-1957), військового діяча;

12 липня – 130 років із дня народження Бруно Шульца (1892-1942), письменника, художника;

12 липня – 120 років із дня народження Михайла Сидоренка (1902-1989), вченого у галузі садівництва, селекціонера;

12 липня – 110 років із дня народження Шаміля Алядіна (1912-1996), кримськотатарського письменника, поета, громадського діяча;

13 липня – 140 років із дня народження Романа Цегельського (1882-1956), фізика, педагога, громадського діяча;

14 липня – 150 років із дня народження Льва Бачинського (1872-1930), державного, громадського та політичного діяча, правознавця;

15 липня – 130 років із дня народження Володимира Кабачка (1892-1957), бандуриста;

15 липня – 130 років із дня народження Мілени Рудницької (Лисяк-Рудницької) (1892-1976), громадської та політичної діячки, журналістки, письменниці, педагогині, голови центральної управи Союзу Українок;

16 липня – 130 років із дня народження Бориса Пилипенка (1892-1937), етнографа, мистецтвознавця, художника;

19 липня – 170 років із дня народження Володимира Науменка (1852-1919), педагога, філолога, громадського діяча, журналіста;

21 липня – 140 років із дня народження Давида Бурлюка (1882-1967), художника-футуриста, поета, літературного і художнього критика, видавця;

21 липня – 140 років із дня народження Михайла Слабченка (1882-1952), історика, правознавця, академіка;

24 липня – 110 років із дня народження Степана Радіона (1912-2007), журналіста, письменника, бібліографа;

30 липня – 150 років із дня народження Олексія Кримова (1872-1954), лікаря-хірурга;

4 серпня – 130 років із дня народження Йосипа Гермайзе (1892-1958), громадського діяча, історика, літературознавця, археографа, педагога;

7 серпня – 180 років із дня народження Миколи Бенардоса (1842-1905), винахідника, творця дугового електрозварювання;

9 серпня – 170 років із дня народження Варвари Ханенко (1852-1922), меценатки, колекціонерки творів мистецтва, музейної діячки;

9 серпня – 130 років із дня народження Сави Чавдарова (1892-1962), вченого, педагога;

10 серпня – 160 років із дня народження Петра Сльозкіна (1862-1927), вченого, аграрія;

10 серпня – 70 років із дня народження Олександра Астаф’єва (1952-2020), літературознавця, письменника, перекладача, критика, педагога;

13 серпня – 100 років із дня народження Леоніда Лимана (1922-2003), письменника, публіциста;

14 серпня – 60 років із часу народження Олеся Ульяненка (справжні ім’я та прізвище – Олександр Ульянов) (1962-2010), письменника, громадського діяча;

15 серпня – 150 років із дня народження Степана Сірополка (1872-1959), громадського діяча, педагога, публіциста, бібліотекознавця;

15 серпня – 80 років із дня народження Валерії Заклунної-Мироненко (1942-2016), актриси театру і кіно, громадської діячки, Героя України;

16 серпня – 170 років із дня народження Миколи Дашкевича (1852-1908), літературознавця, історика, фольклориста;

16 серпня – 120 років із дня народження Диомида Рижикова (1902-1976), вченого, аграрія;

17 серпня – 140 років із дня народження Івана Кобилка (1882-1951), військового і громадського діяча, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

19 серпня – 120 років із дня народження Олеся (Олександра) Донченка (1902-1954), письменника, казкаря;

19 серпня – 120 років із дня народження Івана Теслі (1902-1996), географа, педагога, діяча культури;

22 серпня – 120 років із дня народження Юрія Клеопова (1902-1943), вченого, ботаніка, фітогенетика, флориста, автора теорії про походження та розвиток генетичних комплексів рослинного світу;

22 серпня – 100 років із дня народження Григорія Атаманчука (1922-1994), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

23 серпня – 150 років із дня народження Мар’яна Перетятковича (1872-1916), архітектора, педагога;

23 серпня – 90 років із дня народження Давида Черкаського (1932-2018), режисера-аніматора, художника;

26 серпня – 120 років із дня народження В’ячеслава Савицького (1902-1965), біолога, селекціонера, педагога;

27 серпня – 120 років із дня народження Юрія Яновського (1902-1954), письменника, журналіста, кіносценариста;

30 серпня – 100 років із дня народження Павла Глазового (1922-2004), поета, гумориста, сатирика;

31 серпня – 190 років із дня народження Агапія Гончаренка (1832-1916), громадського та церковного діяча, публіциста;

1 вересня – 190 років із дня народження Олександра Поля (1832-1890), громадського діяча, археолога, краєзнавця, мецената;

1 вересня – 140 років із дня народження Дмитра Рожанського (1882-1936), вченого, фізика;

2 вересня – 180 років із дня народження Климентія Ганкевича (1842-1924), мовознавця, педагога, дослідника наголосів і народної етимології в українській мові;

3 вересня – 130 років із дня народження Миколи Ковалевського (1892-1957), державного та політичного діяча, кооператора, публіциста;

5 вересня – 120 років із дня народження Бориса Варшавського (1902-1996), вченого, аграрія, педагога;

8 вересня – 100 років із дня народження Наталії Меклін (1922-2005), військової діячки, військової льотчиці, учасниці вигнання нацистів із території України;

9 вересня – 130 років із дня народження Сергія Смеречинського (1892-1954), філолога, поета, педагога, архівіста, бібліографа;

9 вересня – 110 років із дня народження Федора Маківчука (1912-1988), письменника, сатирика, гумориста, головного редактора журналу “Перець”;

12 вересня – 120 років із дня народження Олександра Чекмарьова (1902-1975), вченого у галузі металургії, академіка;

20 вересня – 130 років із дня народження Михайла Новицького (1892-1964), шевченкознавця, редактора та видавця творів Тараса Шевченка;

21 вересня – 190 років із дня народження Петра Ніщинського (1832-1896), композитора, хорового диригента, поета, перекладача, педагога;

23 вересня – 150 років із дня народження Соломії Крушельницької (1872-1952), оперної співачки, громадської діячки, педагогині;

25 вересня – 90 років із дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), оперного співака, громадського діяча, Героя України;

26 вересня – 190 років із дня народження Петра Сокальського (1832-1887), композитора, громадського діяча, журналіста;

27 вересня – 150 років із дня народження Григорія Світлицького (1872-1948), художника, педагога;

27 вересня – 130 років із дня народження Дмитра Андрієвського (1892-1976), громадського та політичного діяча, публіциста;

27 вересня – 130 років із дня народження Миколи Надемського (1892-1937), актора, театрального режисера, репресованого;

2 жовтня – 180 років із дня народження Ярослава (Павла) Нємеца (1842-1898), вченого, помолога, громадського діяча;

3 жовтня – 170 років із дня народження Киріака Костанді (1852-1921), художника, педагога, академіка;

4 жовтня – 120 років із дня народження Oлeкcaндра Бельгарда (1902-1992), вчeнoгo, eкoлогa, гeoбoтaнiкa, фахівця зі степового лісорозведення;

5 жовтня – 140 років із дня народження Михайла Гаврилка (1882-1920), військового діяча, скульптора;

6 жовтня – 140 років із дня народження Кароля Шимановського (1882-1937), композитора, педагога, піаніста;

6 жовтня – 130 років із дня народження Якова Дзябенка (1892-1959), військового та громадського діяча;

7 жовтня – 140 років із дня народження Миколи Галагана (1882-1955), державного, громадського та політичного діяча, дипломата, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

7 жовтня – 90 років із дня народження Маргарити Кринициної (1932-2005), кіноактриси;

8 жовтня – 180 років із дня народження Івана Нечипоренка (1842-1910), педагога, освітнього діяча;

10 жовтня – 150 років із дня народження Миколи Грунського (1872-1951), вченого, мовознавця, літературознавця;

10 жовтня – 130 років із дня народження Михайла Кравчука (1892-1942), вченого, математика, академіка, репресованого;

11 жовтня – 80 років із дня народження Володимира Яворівського (1942-2021), письменника, журналіста, громадського та політичного діяча;

15 жовтня – 140 років із дня народження Андрія Вовка (1882-1969), військового діяча, генерал-полковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

15 жовтня – 140 років із дня народження Павла Крата (1882-1952), політичного, релігійного та громадського діяча, поета, прозаїка, перекладача, журналіста;

15 жовтня – 120 років із дня народження Андрія Штогаренка (1902-1992), композитора, педагога, громадського діяча;

20 жовтня – 100 років із дня народження Бориса Арешнікова (1922-1998), вченого, ентомолога;

21 жовтня – 350 років із дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника “Конституції Пилипа Орлика”;

22 жовтня – 90 років із дня народження Ярославни Шевченко (1932-2017), вченої, правознавиці, академіка Національної академії правових наук України;

24 жовтня – 150 років із дня народження Георгія Пфейффера (1872-1946), вченого, математика, академіка;

25 жовтня – 120 років із дня народження Григорія Костюка (1902-2002), науковця, письменника, літературознавця, критика;

25 жовтня – 110 років із дня народження Галини В’юн (1912-1972), громадської діячки, письменниці;

26 жовтня – 130 років із дня народження Андрія Заливчого (1892-1918), політичного діяча, письменника, публіциста;

26 жовтня – 60 років із дня народження Андрія Саєнка (1962-2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

28 жовтня – 150 років із дня народження Терентія Пархоменка (1872-1910), кобзаря;

30 жовтня – 140 років із дня народження Михайла Бойчука (1882-1937), художника-монументаліста, графіка;

2 листопада – 260 років із дня народження Стефана Стубелевича (1762-1814), винахідника, фізика, автора першого підручника з фізики;

2 листопада – 120 років із дня народження Сергія Лебедєва (1902-1974), вченого, електротехніка, розробника перших у континентальній Європі електронних обчислювальних машин МЕОМ, академіка;

4 листопада – 150 років із дня народження Богдана Лепкого (1872-1941), письменника, перекладача, літературознавця, художника, педагога, громадського діяча;

4 листопада – 110 років із дня народження Віктора Івченка (1912-1972), кінорежисера, педагога;

8 листопада – 170 років із дня народження Григорія Левицького (1852-1917), астронома, засновника і першого директора Харківської обсерваторії;

8 листопада – 140 років із дня народження Дмитра Байди-Суховія (1882-1974), режисера, актора;

8 листопада – 100 років із дня народження Платона Білецького (1922-1998), мистецтвознавця, педагога, художника;

11 листопада – 140 років із дня народження Федора Швеця (1882-1940), державного, громадського та політичного діяча, геолога;

11 листопада – 110 років із дня народження Анатолія Дублянського (1912-1997), історика, журналіста, митрополита УАПЦ;

11 листопада – 100 років із дня народження Кузьми Журби (1922-1982), поета, журналіста;

13 листопада – 160 років із дня народження Дмитра Міллера (1862-1913), історика, краєзнавця;

14 листопада – 110 років із дня народження Андрія Малишка (1912-1970), поета, перекладача, літературного критика;

15 листопада – 100 років із дня народження Івана Драченка (1922-1994), військового діяча, військового льотчика, учасника вигнання нацистів із території України;

19 листопада – 100 років із дня народження Юрія Кнорозова (1922-1999), вченого, історика, етнографа, дослідника культури майя, мовознавця;

21 листопада – 120 років із дня народження Василя Івчука (1902-1938), педагога, рятівника людей від Голодомору 1932-1933 років в Україні, Героя України, репресованого;

21 листопада – 120 років із дня народження Олени Казимирчак-Полонської (1902-1992), вченої, астронома;

21 листопада – 70 років із дня народження Сергія Якутовича (1952-2017), художника, графіка, книжкового ілюстратора;

22 листопада – 100 років із дня народження Михайла Кучери (1922-1999), історика, археолога;

23 листопада – 80 років із дня народження Олексія Мурженка (1942-1999), дисидента, правозахисника, політв’язня радянського режиму;

25 листопада – 160 років із дня народження Петра Стебницького (1862-1923), державного, громадського та політичного діяча, вченого, письменника, публіциста;

26 листопада – 140 років із дня народження Григорія Шерстюка (1882-1911), мовознавця, педагога, освітнього та громадського діяча;

26 листопада – 140 років із дня народження Пилипа Капельгородського (1882-1938), письменника, репресованого;

27 листопада – 110 років із дня народження Олександра Берендея (1912-1988), вченого, садівника, селекціонера;

3 грудня – 300 років із дня народження Григорія Сковороди (1722-1794), філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога;

5 грудня – 140 років із дня народження Володимира Вайсблата (1882-1945), видавця, шевченкознавця, мистецтвознавця, перекладача;

6 грудня – 130 років із дня народження Романа Дашкевича (1892-1975), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

7 грудня – 130 років із дня народження Олени Степанів (1892-1963), військової та громадської діячки, географині, історикині, репресованої, учасниці боротьби за незалежність України у XX столітті;

7 грудня – 120 років із дня народження Всеволода Ганцова (1892-1979), мовознавця, репресованого;

8 грудня – 130 років із дня народження Олександра Осмьоркіна (1892-1953), художника, педагога;

8 грудня – 110 років із дня народження Степана Добоша (1912-1978), вченого, педагога, мовознавця, літературознавця;

8 грудня – 90 років із дня народження Альмара Серебренікова (1932-2000), кінорежисера, кінооператора;

11 грудня – 160 років із дня народження Степана Артемовича Пасюги (1862-1933), кобзаря;

11 грудня – 150 років із дня народження Андрія Яковліва (1872-1955), державного, громадського та політичного діяча, історика, правознавця, дипломата;

13 грудня – 90 років із дня народження Миколи Шкіля (1932-2015), вченого, математика;

14 грудня – 50 років із дня народження Геннадія Біліченка (1972-2014), військового діяча, капітана, першого загиблого військовослужбовця в антитерористичній операції;

18 грудня – 140 років із дня народження Віктора Бернадського (1882-1939), винахідника, фізика, репресованого;

18 грудня – 130 років із дня народження Миколи Куліша (1892-1937), драматурга, громадського діяча, публіциста, представника “Розстріляного Відродження”, репресованого;

19 грудня – 110 років із дня народження Миколи Дядечка (1912-2005), вченого, ентомолога, академіка;

19 грудня – 100 років із дня народження Надії Горлицької (1922-2006), вишивальниці, громадської діячки;

21 грудня – 300 років із дня народження Паїсія (справжнє ім’я – Петро) Величковського (1722-1794), церковного діяча, богослова, філософа;

22 грудня – 280 років із дня народження Данила Самойловича (1742-1804), лікаря, епідеміолога;

26 грудня – 110 років із дня народження Євгена Лазаренка (1912-1979), мінералога, педагога, громадського діяча, академіка;

26 грудня – 100 років із дня народження Сергія Григор’єва (1922-1998), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;

28 грудня – 130 років із дня народження Степана Лазуренка (1892-1969), військового діяча, полковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

29 грудня – 50 років із дня народження Тараса Силенка (1972-2021), кобзаря;

30 грудня – 120 років із дня народження Данила Лихваря (1902-1986), вченого, аграрія, селекціонера;

30 грудня – 110 років із дня народження Андрія Сови (1912-1994), актора, гумориста, педагога;

31 грудня – 150 років із дня народження Володимира Левицького (1872-1956), вченого, математика, педагога;

31 грудня – 130 років із дня народження Михайла (Михайля) Семенка (1892-1937), поета-футуриста, журналіста, представника “Розстріляного Відродження”, репресованого;

31 грудня – 110 років із дня народження Вадима Васильєва (1912-2003), вченого, ентомолога, академіка.

Днів пам’яті:

75-ті роковини проведення польською комуністичною владою акції “Вісла” – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.-12.08.1947, День пам’яті – 28.04.2021);

75-ті роковини від початку проведення радянськими карально-репресивними органами операції “Захід” – масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947);

50-ті роковини від початку “великого погрому” – операції КДБ “Блок” проти українських дисидентів (12.01.1972).

 

 

 

 

 

 

 

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об’єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

Щороку, в останню суботу листопада, вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років.    

У XX сторіччі українці пережили три голодомори: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і голод 1946 – 1947 років. Утім, серед найтрагічніших сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932 – 1933 років. За різними даними, у 1932 – 1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

         Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду.

Схилімо голови в скорботі за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!
Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

      9 листопада – День української писемності та мови. Це свято відзначається щороку і було встановлено Указом Президента України в 1997 році на честь Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Його твір «Повість врем’яних літ» вважається першим твором української літератури і перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. А ще Нестор Літописець є автором “Житій” святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського.

В історії українців рідна мова завжди відігравала особливу роль: вона була основним націєтворчим чинником, єднала нас в один народ, хоча наші землі були розтерзані між чужими імперіями.

Сьогодні українська мова не лише має статус державної, який гарантується статтею 10 Конституції України, а відіграє вирішальну роль у процесі національного відродження й консолідації єдиної української нації, у згуртованості всього світового українства.

Цікаві факти про українську мову

• Найбільше перекладений літературний твір – “Заповіт” Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

• Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.

• Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана.

• Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

• Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

• Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”

Правила української мови

Пропонуємо вас з нагоди свята пропонують згадати кілька основних правил української мови:

• Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити “беру участь”, бо “приймати участь” – це калька.
• Запам’ятайте, що слово “будь ласка” завжди пишеться окремо. Тут не треба дефісу.
• Правильно говорити “протягом дня”. Слово “на протязі” означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
• Іспит лише “складають”, слово “здавати” вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
• Будівля та будь-що інше можуть бути “розташовані”, а не “знаходитися”, бо вони не можуть самі себе “знаходити”.

Зміни в новому правописі української мови

• “И” на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери “и” на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку: дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна “і” на “и” в кінці слів під час відмінювання: “смерти”, “радости”.

• Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

• Більше “етерів”

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

• Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

• Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.

• “Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”, наприклад.

• “Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

• Менше “лапок”

 

     Щорічно в жовтні ми вшановуємо захисників і захисниць нашої Батьківщини, а також згадуємо загиблих заради свободи України.

     Свято незмінно відзначається 14 жовтня. Дата встановлена указом Петра Порошенка у 2014 році і обрана невипадково. У цей день християни святкують Покров Пресвятої Богородиці, який був великим святом для запорізьких козаків. У цей день відзначається і День українського козацтва. 

 

Плануємо роботу бібліотек  на 2021-2022 навчальний рік

 

У жовтні відзначається 425 років від дня укладання  Берестейської (Брестська) церковної унії

 

Берестейська (Брестська) церковна унія – угода, у результаті якої частина православних українців визнала основні догмати католицької церкви при збереженні православних обрядів та владу Папи Римського.

У жовтні 1596 р. у м. Бересті (нині м. Брест у Республіці Білорусь) був скликаний церковний собор. Прихильники і противники унії готувались до нього як до вирішальної битви. Із самого початку він розколовся на два непримиренні табори, які провели фактично два собори. Уніатський собор проголосив об’єднання з католицькою церквою, визнавши її догмати й зверхність Папи Римського. Православні, якими керував князь К. Острозький, засудили унію й ухвалили рішення про усунення з посад митрополита та єпископів-відступників.

 

Про використання сучасних онлайн сервісів та Інтернет  платформ поспілкувались бібліотечні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти міста

28 жовтня 2021 року Вінницький  державний центр естетичного виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів провів засідання методичної секції бібліотечних працівників ЗП(ПТ)О міста на тему: «Бібліотека нового покоління: використання сучасних онлайн сервісів та Інтернет  платформ» в дистанційному форматі з дотриманням всіх протиепідеміологічних норм в умовах карантину.

Учасниками заходу стали   бібліотечні працівники ЗП(ПТ)О міста та Марченко Тетяна Миколаївна, завідуюча науково-методичним відділом Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва.

На засіданні було обговорено форми організації роботи онлайн   та вибір платформ та ресурсів для дистанційного навчання; бібліотеку  і “цифрове” покоління; основні положення Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як важлива стратегія»; організаційно-методичний супровід в бібліотеках закладів професійної (професійно-технічної) освіти в умовах реалій сьогодення.

На  завершення заходу бібліотечні працівники мали можливість поспілкуватись в  форматі «запитання – відповідь».

 

 

 

8 та 9 травня в Україні відзначаються Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни.

Ці дні присвячені пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старим – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни.

Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва дні – 8 і 9 травня, як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни і закликала держави – члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе, задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.

В Україні День пам’яті та примирення встановлено згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих».

Офіційне гасло пам’ятних заходів – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

26 квітня 2021 року – 35 річниця Чорнобильської катастрофи

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

 

9 березня виповнюється 207 років з дня народження Великого Кобзаря, генія українського нараду – Тараса Шевченка.

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його слова, в кожному живе його дух і кожен бачить у ньому щось своє.

Тарас Шевченко також є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

Ім’я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам’ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім’ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста.

 

25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури.

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції Гідності.

Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни.

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.

29 січня – День пам’яті героїв Крут

Бій на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року, в якому українські воїни, юнаки й студенти затримали наступ більшовиків на Київ, став символом героїзму та самопожертви молоді у боротьбі за незалежність.

Того дня Крути обороняли 520 захисників. Це, зокрема, курсанти  Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.

Українцям вдалося завдати російським більшовикам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину з них поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Завдяки відвазі захисників Крут українському урядові вдалося ще на якийсь час втримати контроль над Києвом. А це своєю чергою допомогло 9 лютого 1918 року підписати Брестський мирний договір між УНР та країнами Четверного союзу. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Пам’ятну дату запровадила Генеральна асамблея ООН Резолюцією № 60/7 від 1 листопада 2005 року. “Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…” – зазначається в документі. Україна приєдналася до вшанування Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.

27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі. Через Аушвіц, за оцінками науковців, пройшли 1,3 мільйона людей. Понад мільйон із них загинули.

Усього жертвами Голокосту стали 6 мільйонів європейських євреїв. На території України загинули півтора мільйона. Були знищені майже всі єврейські громади, які існували на території нашої країни до Другої світової війни. Більшість українських євреїв – жертв Голокосту була вбита під час масових розстрілів. Саме тому в Україні символом геноциду євреїв стали не газові камери таборів смерті, а Бабин Яр у Києві. У цьому місці лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 771 єврея.

Інформаційний дайджест про відзначення  Дня Соборності України

Соборність України – одна з важливих тем історії України. Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною.

Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У слові «соборність» ми чуємо слово «собор». Ще великий український класик Олесь Гончар закликав: «Бережіть собори душ наших!».

Поняття «соборність» з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Вона не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації – неодмінна умова її розвитку та процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету й незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Ідея соборності стала загальнонаціональною мрією, невід’ємною частиною всіх українських визвольних програм наступного періоду. Величезні жертви, віддані на вівтар волі та незалежності, навчили українських патріотів всюди, куди б не закинула їх доля, бачити в своїх мріях і боротися за єдину соборну, вільну та незалежну Україну.

У січні 1918 року була проголошена Українська народна республіка (УНР), а на територіях, які входили до складу Австроугорської Імперії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

У грудні 1918 року лідери двох новоутворених держав у місті Фастові підписали договір про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю. Цей договір був урочисто проголошений у м. Києві на Софійській площі 22 січня 1919 року як злука УНР і ЗУНР. Той день увійшов у історію як День соборності України.

Проте втримати незалежність та єдність України за того періоду не судилось: тяжке економічне та воєнне становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Через кілька місяців після того, як було проголошено про утворення єдиної Української Народної Республіки, більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупувала Польща, а Закарпаття – Чехословаччина. Із завершенням революційних подій національно-державний процес припиняється на материковій Україні, але продовжується за кордоном, у тих державах, на території яких перебували в еміграції (екзилі) члени уряду УНР. Ідея соборності постійно жила у мріях українців. Святкуючи День Соборності 22 січня 1990 року, мільйони тоді ще радянських українців побудували «живий ланцюжок» від Києва до Львова, а кілька десятиліть потому український народ реалізував свою багатовікову мрію жити в соборній державі, проголосивши Акт незалежності України 24 серпня 1991 р.

Уряд УНР діяв в екзилі до серпня 1992 р., коли офіційна делегація Державного центру УНР на чолі з президентом УНР в екзиді М. Плав’юком прибула до столиці України м. Києва та на сесії Верховної Ради України 22 серпня урочисто склала свої повноваження перед Президентом незалежної України Л. Кравчуком. «Акт Злуки» став реальним втіленням мрії українського народу про суверенну державу. З 1999 року, у відповідності до наказу Президента України Л. Кучми від 21 січня 1999 р. № 42/99, День проголошення соборності України став державним святом незалежної України.

Майбутнє нашої держави залежить від змісту цінностей, що закладаються у світоглядні орієнтири учнівської молоді, а також від того, наскільки духовність стає основою її життя. Це означає, що виховання учнів, їх підготовка до громадського життя була й є однією з найважливіших проблем суспільства. Головним завданням цієї роботи є набуття суверенної Української держави на різних історичних етапах, формування сучасних уявлень і об’єктивних поглядів на політичні процеси державотворення в Україні, виховання в підростаючого покоління патріотичних і громадянських почуттів.

Учні мають усвідомлювати духовний зв’язок поколінь, проявляти повагу до історії, культури, національних традицій українського народу, визначати єдність держави як суспільну та власну цінність.

Мета відзначення Дня Cоборності України – формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.

Завдання:

– ознайомлення учнів із подіями Української революції 1917-1920 рр. як етапу державотворення, розуміння історичних процесів у їх різноманітності та суперечливості;

– виховання в підростаючого покоління патріотичних і громадянських почуттів;

– формування усвідомлення власної причетності до процесів розбудови Української держави.

– виховування поваги до державних символів, шанобливого ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну.

Відзначаючи День Соборності України на рівні закладів професійної (професійно-технічної) освіти рекомендуємо провести наступні заходи   (з дотриманням всіх карантинних вимог, в дистанційному/онлайн форматі):

• тематичні наукові конференції, “круглі столи”, тематичні вечори, уроки історії, виховні години, семінари, лекції, лекції-презентації, ділові ігри, дискусії, дебати, інші освітні заходи, усні журнали на теми:
• «День Соборності України – символ національного єднання українського народу»;
• «Соборна незалежна Україна»;
• «Ланцюг історії не перерветься»;
• «Великий день єднання»;
• «Історія українського державотворення»;
• «Незабутні сторінки історії»;
• -«Незалежна Україна – у мріях виплекана, в боротьбі народжена»;
• «Боротьба за незалежність України у ХХ столітті»;
• «Проблема соборності в контексті сучасного розвитку України»;
• «Соборність України: історія, сучасність, перспективи»;
• «Україна – Соборна держава»;
• «Витоки Соборності»;
• «Шлях до незалежності»;
• диспути “Чи є «Соборність» актуальною проблемою сьогоднішньої України?”;
• екскурсії до краєзнавчого музею, в експозиціях яких є матеріали про національно-визвольні змагання початку ХХ століття в Україні;
• конкурси знавців історії Української революції та її діячів, вікторини, брейн-ринги, конкурси малюнків «Я славлю свою рідну Україну», творів-есе «Україна – соборна незалежна держава», історичних нарисів на тему: “Злука”українських земель 1919 р. та їх “возз’єднання” 1939 р.: події, факти, персоналії”;
• літературні читання у гуртках художнього слова, літературних та театральних студіях;

     організувати:

• постійно діючі експозиції, виставки, що ілюструють події національно-визвольних змагань українського народу;
• підготовку до відзначення ювілейних річниць від дня народження видатних діячів Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки;
• екскурсії, уроки-екскурсії до бібліотек, бібліотечні уроки, виставки літератури з проблем соборності України;
• виступи перед учнями вчених, політичних та громадських діячів;
• зустрічі з науковцями-дослідниками цього періоду, представниками української діаспори, делегаціями з інших регіонів України.

Зазначені тематичні заходи проводити з використанням документів, листів, звукозаписів, хронологічних, публіцистичних, художніх творів тощо.

З історії свята “День захисника України”

14 жовтня українці відзначають релігійне й народне свято – Покрову Пресвятої Богородиці. Його походження пов’язане з легендою про захист Богородицею своїм покровом жителів міста Константинополя від нападу завойовників у Х столітті. В українській історичній традиції це свято теж акумулювало ідеї захисту рідної землі від ворогів. У «Літописі Руському» згадується, що великий князь київський Ярослав Мудрий після перемоги над печенігами у 1036 році на пошану Богу та Богородиці побудував величний собор Святої Софії, храм Благовіщеня на Золотих Воротах і проголосив Пресвяту Богородицю заступницею та покровителькою держави й народу.

Традиція вшанування Покрови, як покровительки українського війська, перейшла від київських князів до козацтва. Ікони Покрови Богородиці з написом «Молимо, покрий нас чесним Твоїм Покровом і ізбави нас от всякого зла» були в кожному козацькому курені. У центрі Запорожської Січі стояла Покровська церква, від порога якої з молитвою запорожці вирушали на захист рідної землі. Саме на свято Покрови відбувалися Великі козацькі ради, на яких обирали кошових отаманів і старшину, вирішували принципово важливі політичні та військові питання.

Завдячуючи шанобливому ставленню українського козацтва та воїнства, за святом Покрови Пресвятої Богородиці закріпилася друга назва –Козацька Покрова, а у свідомості українського народу воно почало асоціюватися з такими  поняттями, як військова честь, лицарська звитяга, мужність і героїзм у боротьбі з ворогом. Задля збереження й розвитку національних військових традицій, військової доблесті та звитяги 14 жовтня було офіційно затверджено Днем українського козацтва (Указ Президента України «Про День українського козацтва» від 07.08.1999 № 966/99) та Днем захисника України (Указ Президента України «Про День захисника України» від 14.10.2014 № 806).

Козацький рух в Україні був однією з найяскравіших сторінок літопису боротьби нашого народу за політичну і державну незалежність. Козацька педагогіка – це найзначніша частина народної педагогіки, як формула у підростаючого покоління українців синівську вірність рідної землі, своїй Батьківщині. Це народна мудрість, яка має на меті формування громадянина з яскраво вираженою національною свідомістю.

Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю української національної культури. Її освітньо-виховний, емоційно-естетичний потенціал не втратив своєї актуальності й сьогодні. Глибоке пізнання національних традицій виховання, пріоритетів нашого народу, відродження культурно-освітніх і виховних традицій сприятиме у сучасного молодого покоління вихованню національної свідомості, самосвідомості, патріотизму, духовного розвитку та культури особистості.

Майбутнє нашої країни – за поколінням, що сьогодні опановує уроки життя в навчальних закладах. Відроджувати національну систему виховання треба не лише для того, щоб відновити кращі здобутки минулого, й для того, щоб наповнити її сучасним науковим змістом.

29 вересня виповнюється 175 років від дня народження  Івана Карпенко-Карого.

Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич     (1845-1907)   Псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Т.Шевченка «Назар Стодоля».

Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру, Іван Карпович Тобілевич (псевдонім – І. Карпенко-Карий, 1845-1907) належить до тих славних діячів вітчизняної культури, якими пишається наш народ. Продовжуючи традиції Т. Шевченка, він відіграв велику роль у боротьбі за реалізм, народність, ідейність української літератури й театрального мистецтва.

За двадцять років творчої діяльності І. Карпенко-Карий написав близько двох десятків п’єс різних жанрів. Серед них – побутові драми з життя села, гостросатиричні комедії, історичні трагедії тощо. Його п’єси засвідчили дальший розвиток української класичної драматургії.

І. Франко писав про І. Карпенка-Карого: “Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто .знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”.

Поряд з п’єсами М. Кропивницького і М. Старицького драматичні твори І. Карпенка-Карого стали основою репертуару українського реалістичного театру, що дав таких визначних м.айстрів сцени, як М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, М. Садовська, Г. Затиркевич-Карпинська, Л. Ліницька та інші, театру, що здобув широку славу не тільки на Україні, а й далеко за її межами і посів помітне місце в історії культури нашого народу.

Народився 17 вересня 1845р. в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше — канцеляристом міської управи. У 1864р. на службі в повітовому суді. У 1865р. переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах О.Тарковського, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича. У 1870 р. одружився з Надією Карлівною Тарковською. Мав 7 дітей. У 1881р. втратив дружину Надію, наступного року померла дочка Галина. У 1883р. в альманасі «Рада» надрукував оповідання «Новобранець», підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність був звільнений із посади секретаря поліції. Вступив до театральної трупи М.Старицького. У 1883р. одружився з Софією Дітковською, хористкою трупи М.Старицького. У 1884р. заарештований і засланий до Новочеркаська. У 1886р. у Херсоні вийшов перший «Збірник драматичних творів» І.Карпенка-Карого. У 1888р. вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше — до трупи іншого брата — Панаса Саксаганського. У 1890р. вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч». 1900–1904 — створив власну трупу. 15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування.

Драматична спадщина І. Карпенка-Карого — це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні драми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, висміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає до єдності народу, до єдності ватажка і мас.

Трагедію ватажка і народних мас відтворено в історичній драмі “Сава Чалий”. Головний герой — людина високих моральних якостей, він прагнув відстоювати інтереси закріпаченого народу, заплутався в тенетах, уміло розставлених шляхтичем Шмигалевським, став зрадником гайдамацького руху.

Тема знедоленої селянської дівчини, що залишилась у світі сиротою, збезчещеної багатієм, дістає відображення у драмі “Наймичка” (1885).

Трагедія людських доль показана у соціально-психологічній драмі “Безталанна” (1886). Головна героїня драми (Софія), не зазнавши щастя в заміжжі, стала жертвою жорстокості з боку свекрухи.

Соціальне зло, що розросталося в пореформеному селі, показано в комедіях “Сто тисяч” та “Хазяїн”, в яких тема жадібного нагромадження багатства висвітлюється в плані соціальному.

У п’єсах “Суєта” (1903) та “Житейське море” (1904) драматург засуджує людську суєтність, зумовлену відходом від норм народної моралі. Драматург порушував питання про моральне оздоровлення людини, закликаючи жити по правді.

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр – одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі “вищої раси”, яка будувала свій “арійський мир”.

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941–1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка – близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру – приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Календар знаменних та пам’ятних дат  на 2020-2021 навчальний рік

Сучасна бібліотека – багатофункціональна, з гнучкою моделлю, де третина бібліотечного простору досить часто призначена для додаткової соціальної та культурної діяльності. Тому перегляд фондів з метою його актуалізації, звільнення від непотрібного баласту має здійснюватися постійно.

Актуальним і популярним напрямком діяльності бібліотеки є підвищення рівня медіаграмотності користувачів, оволодіння базовими знаннями та навичками у сфері мас-медіа.

Орієнтир діяльності бібліотек – УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №722/2019 Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року.

При плануванні потрібно врахувати, крім знаменних та пам`ятних дат 2020-2021 навчального  року, міжнародні десятиліття, проголошені ООН, ювілеї видатних діячів культури, літератури та мистецтва, історії та науки та ін. 

МІЖНАРОДНІ ДЕСЯТИЛІТТЯ

(за рішенням Генеральної Асамблеї ООН):

ООН визначено 2020 рік – роком сімейних фермерських угідь, а також роком боротьби зі злиднями. Також 2020 названо роком водних ресурсів, осіб африканського походження та енергетики для кожного. Такі орієнтири було визначено недарма. Вони є серйозною проблемою, а ООН виділяє близько десяти років задля якнайскорішого подолання проблеми. Представники організації запевняють, що кожному треба знати трошки більше про нагальні складнощі та те, що відбувається навколо.

2020 рік оголошено також  Міжнародним роком здоров’я рослин (International Year of Plant Health). На це рішення вплинув той факт, що за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних націй (FAO) щорічно у світі втрачається до 40% продовольчих культур із-за шкідників, хвороб і бур’янів. Звичайно, дуже важливою була визнана необхідність донесення цих фактів до широкої громадськості і людей, що визначають політику в агропромисловому секторі господарства країни.

2019 – 2020 роки – Десятиліття ООН щодо сімейних фермерських господарств;

2010 – 2020 – Десятиріччям, присвяченим пустелям та боротьбі зі спустеленням;

2011 – 2020 – Десятиріччям дій із забезпечення безпеки дорожнього руху;

2011 – 2020 – Десятиріччям біорізноманітності ООН;

2013 – 2022 – Міжнародним десятиріччям зближення культур;

2014 – 2024 – Десятиріччям стійкої енергетики для всіх;

2015 – 2024 – Міжнародним десятиріччям осіб африканського походження;

2016 – 2025 – Десятиріччям дій Організації Об’єднаних Націй з проблем харчування.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ОГОЛОСИВ 2020 рік:

• м. Лісабон (Португалія) – «зеленою» столицею Європи

 

• м. Рієка (Хорватія) і м. Голуей (Ірландія) – культурними столицями Європи

ЮНЕСКО ОГОЛОСИЛО 2020 рік:

• м. Куала-Лумпур (Малайзія) – Всесвітньою столицею книги – 2020

 

• м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) – Всесвітньою столицею архітектури

                ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ОГОЛОСИВ 2021 рік:

• м. Лахті (Фінляндія) – «зеленою» столицею Європи
• м. Тімішоара (Румунія) – культурною столицею Європи

 

                                        ЮНЕСКО ОГОЛОСИЛО 2021 рік:

• м. Тбілісі (Грузія) – Всесвітньою столицею книги – 2021

 

 

ЗНАМЕННІ ДАТИ, ЩО ВІДЗНАЧАЮТЬ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

у 2020 році:

 Продовжується ВІДЗНАЧЕННЯ 100-РІЧЧЯ ПОДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 – 1921 РОКІВ – першого досвіду українського державотворення у ХХ столітті.

Рекомендується проводити: тематичні та науково-практичні конференції, круглі столи, культурно-мистецькі заходи, спрямовані на донесення інформації про події Української революції 1917–1921 років, виховання патріотизму та підвищення у громадян, передусім учнівської та студентської молоді, інтересу до історії України; тематичні експозиції та виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, тижні історії з відвідуванням реальним або віртуальним експозицій музеїв, зокрема краєзнавчих, кімнат-музеїв визначних подій та діячів Української революції 1917 – 1921 років; сприяння реалізації ініціатив громадськості, спрямованих на збереження та відновлення національної пам’яті, популяризацію української історії та культури, консолідацію на цій основі суспільства; упорядкування поховань загиблих воїнів українських збройних формувань, учасників Української революції 1917 – 1921 років, проведення заходів військово-патріотичного характеру із залученням учасників АТО, громадських об’єднань.

Кабінет Міністрів України затвердив розроблений Українським інститутом національної пам’яті проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року»

Радимо врахувати:

• 2020 рік – Рік Європи в Україні;
• 28 вересня – Міжнародний день загального доступу до інформації (відповідна резолюція затверджена на засіданні Генеральної Асамблеї ООН);
• 2020 рік оголошено «Всесвітнім роком Біблії» (У Музеї Біблії (Вашингтон) 16 вересня відбулася зустріч християнських лідерів із більш ніж 34 країн);
• 2020 рік ООН оголошено роком науки про океан, роком африканського народу та роком енергетики для всіх, в Україні зокрема;
• 2018 – 2027 роки Указом президента України оголошено Десятиріччям української мови.

 

 

 ЗНАМЕННІ ДАТИ, ЩО ВІДЗНАЧАЮТЬ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

 у 2021 році:

 

Президент України оголосив 2021 рік:

 

• 2020/2021 навчальний рік – Рік математичної освіти в Україні
• 2018 – 2027 роки – Десятиріччям української мови

 

Постанови Верховної Ради України про відзначення:

 

• 150-річчя з дня народження Лесі Українки
• 150-річчя з дня народження Василя Стефаника

 

  

                 ПАМ’ЯТНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДАТИ

                    2020-2021 навчального року:

 

1 вересня – 145 років від дня народження американського письменника Едгара Берроуза

15 вересня – 130 років від дня народження англійської письменниці Агати Крісті

17 вересня – 85 років від дня народження американського письменника Кена Кізі

7 жовтня – 90 років від дня народження австралійського письменника Томаса Майкла Кініллі

23 жовтня – 100 років від дня народження італійського письменника Джанні Родарі

31 жовтня – 225 років від дня народження англійського поета Джона Кітса

8 листопада – 120 років від дня народження американської письменниці Маргарет Мітчелл

13 листопада –  170 років від дня народження британського письменника  Роберта Стівенсона

30 листопада – 185 років від дня народження американського письменника Марка Твена

16 грудня – 245 років від дня народження англійської письменниці Джейн Остін

30 грудня – 155 років від дня народження англійського письменника  Джозефа  Кіплінга

12 січня – 145 років від дня народження американського прозаїка  Джека Лондона

14 січня – 135 років від дня народження англійського прозаїка Г’ю Джона Лофтінга

13 лютого – 140 років від дня народження англійської письменниці Елінор Фарджон

12 березня – 85 років від дня народження американської письменниці Вірджинії Гамільтон 

31 березня – 95 років від дня народження англійського письменника Джона Фаулза

13 квітня – 115 років від дня народження ірландського поета Семюеля Беккета 

21 квітня – 205 років від дня народження англійської письменниці Шарлотти Бронте

28 квітня – 95 років від дня народження американської письменниці Нелл Гарпер Лі 

3 травня – 125 років від дня народження англійського письменника Доді Сміт

29 травня – 115 років від дня народження англійського фантаста Теренса Вайта

14 червня –  210 років від дня народження американської письменниці Гарріет Бічер-Стоу 

 

КОЖНОГО РОКУ ВІДЗНАЧАЄМО:

22 січня – День Соборності України

27 січня – Міжнародний день пам’яті Холокосту

29 січня – День пам’яті героїв Крут (1918)

14 лютого – День дарування книг

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

21 лютого – День рідної мови

3 березня – Всесвітній день письменника

9 березня – День народження Тараса Шевченка

21 березня – Всесвітній день поезії

27 березня – Міжнародний день театру

1 квітня – День сміху, Всесвітній день птахів

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги

4 квітня – День Інтернету

7 квітня – Всесвітній день здоров’я

18 квітня – День пам’яток історії та культури

21 квітня – День довкілля

22 квітня – Всесвітній день Землі

23 квітня – Всесвітній день книги і аматорського права

26 квітня – День Чорнобильської трагедії

3 травня – Всесвітній день свободи преси

8-9 травня – Дні пам’яті і примирення

Друга неділя травня – День Матері

15 травня – Міжнародний день сім’ї

16 травня – День Європи

18 травня – Міжнародний день музеїв

Третій четвер травня – День вишиванки

21травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

24 травня – День слов’янської писемності і культури

26 травня – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження

29 травня – Міжнародний день миротворця

31 травня – Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

1 червня – Міжнародний день захисту дітей

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

6 червня – День журналіста

26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками і їх незаконним обігом

28 червня – День Конституції України

3 липня – День Військово-Морських Сил Збройних Сил України

2 серпня – День Високомобільних десантних військ України

7 серпня – День Повітряних Сил Збройних Сил України

9 серпня – Міжнародний день корінних народів світу

24 серпня – День Незалежності України

1 вересня – День знань

7 вересня – День військової розвідки України

8 вересня – Міжнародний день грамотності, День фізичної культури і спорту

11 вересня – День танкістів

21 вересня – Міжнародний день миру

22 вересня – День партизанської слави

30 вересня – Всеукраїнський День бібліотек

1 жовтня – Міжнародний день людей похилого віку, Міжнародний день музики

Перша неділя жовтня – День працівників освіти

4 жовтня – Всесвітній день тварин

14 жовтня – День українського козацтва, День захисника України

24 жовтня – річниця створення ООН

3 листопада – День Ракетних військ і артилерії. День Інженерних військ

9 листопада – День української писемності і мови, Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

20 листопада – Всесвітній день дітей

21 листопада – День Гідності та Свободи України, Міжнародний день боротьби за ліквідацію насилля над жінками

Четверта субота листопада – День пам’яті жертв голодомору

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

3 грудня – Міжнародний день інвалідів

6 грудня – День Збройних Сил України

10 грудня – День прав людини

12 грудня – День Сухопутних військ Збройних Сил України

 

ЗНАМЕННІ ТА ПАМЯТНІ ДАТИ

2020-2021 НАВЧАЛЬНОГО  РОКУ

 

ВЕРЕСЕНЬ

1 – День знань. Відзначається щорічно з 1984 р.

145 років від дня народження Едгара Райса Барроуза (1875–1950), американського письменника

4– 55 років від дня виступів (1965) В. Стуса, В. Чорновола, І. Дзюби проти хвилі арештів української інтелігенції на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова

8 – Міжнародний день письменності. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО №1.141 від 1966 р.

Міжнародний день солідарності журналістів. Відзначається щорічно з 1958 р. відповідно до рішення IV конгресу Міжнародної організації журналістів. Приурочений до дня пам’яті Ю. Фучика

11 – Усікновення глави Пророка, Предтечі та Хрестителя Господня Іоанна

12 – День фізичної культури і спорту. Відзначається щорічно в другу суботу вересня відповідно до Указу Президента України № 340/94 від 29.06.1994 р.

День українського кіно. Відзначається щорічно в другу суботу вересня відповідно до Указу Президента України № 52/96 від 12.01.1996 р.

145 років від дня народження Олександра Антоновича Кошиця (1875–1944), українського композитора

15 – Міжнародний день демократії. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН А/RES/62/72 від 13.12.2007 р.

130 років від дня народження Агати Крісті (Мері Кларісса Міллер) (1890—1976), англійської письменниці детективного жанру

16 – Міжнародний день збереження озонового шару. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/49/114 від 23.01.1995 р.

17 – День рятівника. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 830/2008 від 12.09.2008 р.

19 – День винахідника і раціоналізатора. Відзначається щорічно в третю суботу вересня відповідно до Указу Президента України №443/94 від 16.08.1994 р.

60 років від дня народження Оксани Степанівни Забужко (1960), української письменниці

20 – 50 років від дня народження Дари Корній (Мирослави Іванівни Замойської) (1970), української письменниці

21 – Різдво Пресвятої Богородиці; Друга Пречиста

Міжнародний день миру. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282 від 07.09.2001 р.

22 – День партизанської слави. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України №1020/2001 від 30.10.2001 р.

25 – 255 років від дня народження Міхала Клеофаса Огінського (1765–1833), польського композитора і державного діяча

27 – Воздвиження Хреста Господнього

Всесвітній день туризму. Відзначається щорічно в день затвердження статуту Всесвітньої туристичної організації (ВТО)

29 – 175 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого [справж. – Тобілевич (1845–1907)], українського драматурга, актора, режисера, театрального діяча

30 – День мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії

Всеукраїнський день бібліотек. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 471/98 від 14.05.1998 р.

День усиновлення. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1088/2008 від 27.11.2008 р.

ЖОВТЕНЬ

1 – Міжнародний день музики. Відзначається щороку за рішенням Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО. Ініціатором відзначен­ня цього дня був Д. Шостакович

Міжнародний день людей похилого віку. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/45/106 від 14.12.1990 р.

День ветерана. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1135/2004 від 24.09.2004 р.

2 – Міжнародний день боротьби проти насилля. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/61/271 від 15.06.2007 р.

155 років від дня народження Дениса Володимировича Січинського (1865–1909), українського композитора, хорового диригента і музичного діяча. З 1899 р. жив і творив у м. Станіславі, де й похований

4 – День працівників освіти. Відзначається щорічно в першу неділю жовтня відповідно до Указу Президента України № 513/94 від 11.09.1994 р.

5 – Всесвітній день учителів. Відзначається щорічно в ознаменування річниці підписання Рекомендації ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці щодо становища вчителів

Всесвітній день архітектури. Відзначається щорічно в перший понеділок жовтня за рішенням 20-ї Генеральної Асамблеї Міжнародного союзу архітекторів

80 років від дня народження Володимира Омеляновича Забаштанського (1940-2001), українського поета, перекладача, лауреата Шевченківської премії

7 – 45 років від дня народження Ростислава Держипільського (1975), українського театрального режисера і актора, народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка, премії ім. В.Блавацького Національної спілки театральних діячів України та обласної премії ім. В. Смоляка в галузі театрального мистецтва, директора та художнього керівника Івано-Франківського національного академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка, уродженця м. Косів

8 – 135 років від дня народження Володимира Євтимовича Свідзінського (1885–1941), українського поета

9 – Всесвітній день пошти. Відзначається щорічно в річницю заснування Всесвітнього поштового союзу (1874 р., м. Берн, Швейцарія)

80 років від дня народження Джона Леннона (1940—1980), англійського рок-музиканта

10 – Всесвітній день охорони психічного здоров’я. Відзначається щорічно з 1992 р. за ініціативою Всесвітньої федерації психічного здоров’я ВООЗ

Міжнародний день боротьби за скасування смертної кари

115 років від дня народження Івана Івановича Волошина (1905–1973), українського письменника

11 – День художника. Відзначається щорічно в другу неділю жовтня відповідно до Указу Президента України № 1132/98 від 09.11.1998 р.

• 135 років від дня народження Франсуа Шарля Моріака (1885—1970), французького письменника, лауреата Нобелівської премії (1952)

12 – 85 років від дня народження Лучано Паваротті (1935—2007), італійського оперного співака

13 – Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/64/200 від 25.02.2010 р.

14 – Покрова Пресвятої Богородиці

День захисника України. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14.10.2014 р.

День українського козацтва. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 966/99 від 07.08.1999 р.

День створення Української повстанської армії

15 – 115 років від дня народження Чарлза Персі Сноу (1905–1980), англійського письменника та громадського діяча

2090 років від дня народження Вергілія Назона (70–19 до н.е.), поета античної літератури, автора епосу «Енеїда»

16 – Всесвітній день продовольства. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/35/70 від 05.12.1980 р.

17 – Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/47/196 від 22.12.1992 р.

18 – 80 років від дня народження Романа Фабрики (1940), заслуженого журналіста України, члена Національної спілки журналістів України, фотомитця, почесного громадянина м. Івано-Франківська, лауреата премій «Золоте перо» та обласної премії ім. Богдана Бойка, засновника і власника Музею родинних професій, уродженця с. Радча Тисменицького району

55 років від дня народження Сергія Володимировича Пояркова (1965), українського художника

20 – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 42/2005 від 17.01.2005 р.

22 – 150 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870—1953), українського та російського письменника, перекладача

• 85 років від дня народження Бориса Ілліча Олійника (1935-2017), українського поета, перекладача, державного і громадського діяча

175 років із дня загибелі Устима Кармалюка (Кармелюка (1787—1835), українського народного героя, керівника боротьби селян Поділля проти кріпацтва

23 – 100 років від дня народження Джанні Родарі (1920—1980), італійського письменника

24 – День Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/168 (ІІ) від 31.10.1947 р.

Всесвітній день розвитку інформації. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/3038 (ХХVІІ) від 19.12.1972 р.

26 – 70 років від дня народження Володимира Савовича Лиса (1950), українського письменника, журналіста

70 років від дня народження Дмитра Сивака (1950), івано-франківського художника, лауреата обласної премії ім. Я. Лукавецького, заслуженого майстра народної творчості України, члена Національної спілки художників України

275 років від дня народження Максима Созонтовича Березовського (1745–1777), українського композитора

28 – День визволення України від фашистських загарбників. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 836/2009 від 20.10.2009 р.

ЛИСТОПАД

1 – День державності на західноукраїнських землях (ЗУНР)

2 – 85 років від дня народження Володимира Радіоновича Коломійця (1935), українського поета, редактора, лауреата Шевченківської премії

6 – Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/54/4 від 05.11.2001 р.

165 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького (1855–1940), українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, письменника

8 – День великомученика Дмитра Солунського

120 років від дня народження Маргарет Мітчелл (1900—1949), американської письменниці, авторки роману «Віднесені вітром»

9 – День преподобного Нестора Літописця Київського

День української писемності та мови. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1241/97 від 06.11.1997 р.

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 від 30.12.2011 р.

10 – День мучениці Параскеви П’ятниці

60 років від дня народження Ніла Геймана (1960),англійського письменника-фантаста

12 – 180 років від дня народження Рене Франсуа Огюста Родена (1840—1917), французького скульптора

115 років від дня народження Івана Крушельницького (1905-1934), письменника, перекладача, мистецтвознавця, графіка, родом з Коломиї. Репресований і розстріляний у 1934 р.

13 – Міжнародний день сліпих. Відзначається щорічно відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я

170 років від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона (1850—1894), англійського письменника

14 – Всесвітній день боротьби із захворюванням на діабет. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/61/225 від 20.12.2006 р.

180 років від дня народження Клода Оскара Моне (1840–1926), французького живописця, одного з основоположників імпресіонізму

16 – Міжнародний день толерантності. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/95 від 12.12.1996 р.

День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 667/94 від 11.11.1994 р.

17 – День студента. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 659/99 від 16.06.1999 р.

19 – 145 років від дня народження Катрі Гриневичевої (1875–1947), української письменниці, активної діячки жіночого руху в Галичині

120 років від дня народження Анни Зегерс (справж. — Нетті Радвані) (1900—1983), німецької письменниці

20 – Всесвітній день дитини. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/836 (ІХ) від 14.12.1954 р.

21 – Собор Архістратига Михаїла

День Гідності та Свободи

Всесвітній день телебачення. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/205 від 17.12.1996 р.

25 – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/54/134 від 17.12.1999 р.

95 років від дня народження Юрія Дмитровича Бедзика (1925–2008), українського письменника і драматурга

26 – 95 років від дня народження Опанаса Заливахи (1925-2007), художника, дисидента, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка. У 1962-2007 рр. проживав в м. Івано-Франківську, де й похований

27 – 60 років від дня народження Міли Іванцової (Людмили Петрівни Іванцової), української письменниці

28 – День пам’яті жертв голодоморів. Відзначається щорічно в четверту суботу листопада відповідно до Указу Президента № 1310/98 від 26.11.1998 р

130 років від дня народження Зінаїди Павлівни Тулуб (1890–1964), української письменниці

50 років із дня загибелі Алли Олександрівни Горської (1929—1970), української художниці, громадської діячки, правозахисниці

30 – 185 років від дня народження Марка Твена (1835—1910), американського письменника, основоположника американського критичного реалізму

 ГРУДЕНЬ

1 – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Відзначається щорічно з ініціативи ВООЗ, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/43/15 від 27.10.1988 р.

90 років від дня народження Романа Миколайовича Федоріва (1930-2001), українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, уродженця с. Братківці Тисменицького району

2 – Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/317 (IV) від 02.12.1949 р.

3 – Міжнародний день людей з інвалідністю. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/47/3 від 14.10.1992 р.

4 – Введення в храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста

145 років від дня народження Райнера Марії Рільке (1875–1926), австрійського письменника

5 – Міжнародний день волонтерів. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/40/212 від 17.12.1985 р.

65 років виповнюється Михайлові Андрусяку (1955), письменнику, журналісту, публіцисту, краєзнавцю, лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка, обласної премії ім. В. Стефаника, автору трилогії «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів», члена Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України, родом із с. Вербівці Городенківського району

6 – День Збройних Сил України. Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3528-ХІІ від 19.10.1993 р.

80 років від дня народження Ірини Калинець (Стасів) (1940), української письменниці, педагога, правозахисниці

7 – 120 років від дня народження Катерини Василівни Білокур (1900—1961), української художниці

8 – 40 років від дня народження Ірени Ігорівни Карпи (1980), української письменниці, співачки

9 – Міжнародний день боротьби з корупцією. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/58/4 від 31.10.2003 р.

10 – День захисту прав людини. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/423(V) від 04.12.1950 р.

120 років від дня народження Яна Бжози (1900-1971), польського письменника і перекладача, який писав про гуцулів

11 – Міжнародний день гір. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/57/245 від 20.12.2002 р.

210 років від дня народження Альфреда де Мюссе (1810—1857), французького письменника

12 – 120-річчя від дня народження Манеса Шпербера (1905-1984), відомого німецького та французького письменника, уродженця  смт Заболотова

13 – День Апостола Андрія Первозванного

300 років від дня народження Карла Гоцці (1720—1806), італійського драматурга і поета

14 – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 945/2006 від 10.10.2006 р.

180 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (1840—1904), українського письменника, режисера, актора, театрального і громадсько-культурного діяча

125 років від дня народження Поля Елюара [справж. – Ежен Еміль Поль Грендель (1895–1952)], французького поета

16 – 245 років від дня народження Джейн Остін (1775–1817), англійської письменниці

250 років від дня народження Бетховена (Людвіг ван Бетховен) (1770—1827), німецького композитора, піаніста, диригента

18 – Міжнародний день мігрантів. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/93 від 04.12.2000 р.

19 – День Святого Миколая-чудотворця

100 років від дня народження Миколи Даниловича Руденка (1920—2004), українського письменника-фантаста, поета, філософа, громадського діяча, засновника української Гельсінської групи, Героя України, лауреата Шевченківської премії

105 років від дня народження Едіт Піаф [справж. – Едіт Джованна Ґассіон (1915–1963)], французької естрадної співачки

22 – День зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці

25 – 125 років від дня народження Григорія Гурійовича Верьовки (1895–1964), українського композитора, хорового диригента і педагога

30 – 155 років від дня народження Джозефа Редьярда Кіплінга (1865–1936), англійського письменника, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1907)

 

СІЧЕНЬ

 

1 – Новорічне свято

– 160 років від дня народження Модеста Петровича Вітошинського
(1856-1901), українського співака

– 125 років від дня народження Василя Ілліча Касіяна (1896-1976), українського графіка

2 – 180 років від дня народження Тадея Розеславовича Рильського (1841-1902), українського культурно-освітнього діяча, етнографа

– 180 років від дня народження Костянтина Петровича Михальчука
(1841-1914), українського мовознавця, етнографа, громадського діяча

– 85 років від дня народження Володимира Івановича Когута (1936-1997), українського хореографа

– 85 років від дня народження Андрія Степановича Крижанівського
(1936-1989), українського письменника

3 – 165 років від дня народження Івана Федоровича Селезньова (1856-1936), українського живописця

4 – 205 років від дня народження Осипа Остаповича Шухевича (1816-1870), українського письменника, перекладача

6 – Святвечір. Багата кутя

– 80 років від дня народження Ганни Танасівни Чубач (1941-2019), української поетеси

7 – Різдво Христове

– 125 років від дня народження Іло (Ілья) Онисимовича Мосашвілі (1896-1954), грузинського письменника

– 115 років від дня народження Антанаса Томасовича Венцлови (1906-1971), литовського письменника

8 – 155 років від дня народження Степана Юліановича Кобилянського
(1866-1940), українського живописця

– 120 років від дня народження Володимира Миколайовича Владка (справж. – Єремченко) (1901-1974), українського письменника-фантаста

12 – 320 років від дня народження Василя Григоровича Григоровича-Барського (1701-1747), українського мандрівника, письменника

– 275 років від дня народження Йогана Генріха Песталоцці (1746-1827), швейцарського педагога

– 145 років від дня народження Джека Лондона (1876-1916), американського письменника

– 85 років від дня народження Раймонда Паулса (1936), латвійського композитора, піаніста і диригента

13 – Щедра кутя. День пам’яті преподобної Меланії

– 425 років від дня народження Яна ван Гойена (1596-1656), голландського живописця

14 – День Святителя Василя Великого

Новий рік за старим стилем

15 – 150 років від дня народження Агатангела Юхимовича (Євтимович) Кримського (1871-1942), українського сходознавця, історика, мовознавця, літературознавця, фольклориста, етнографа, письменника, перекладача, славіста

– 115 років від дня народження Ноте (Натан) Михайловича Лур’є (1906-1987), єврейського письменника

16 – День незалежності Литовської Республіки

17 – 100 років від часу відкриття (1921) Українського Вільного Університету (УВУ), першого вищого навчального закладу і наукової установи української еміграції

18 – Хрещенський святвечір. Голодна кутя

– 135 років від дня народження Тараса Володимировича Шухевича
(1886-1951), українського піаніста, музичного редактора

19 – Богоявлення. Хрещення Господнє. Водохреще

– 85 років від дня народження Роллана Петровича Сергієнка (1936), українського кінорежисера

20 – Свято Іоанна Хрестителя

– 80 років від дня народження Наталії Василівни Костенко (1941), української літературознавиці

21 – 100 років від дня народження Анатолія Саркісовича Арутюнянца
(1921-1999), українського графіка

– 100 років від дня народження Олександра Федоровича Музики (1921-2001), українського живописця

– 95 років від дня народження Нінель Федорівни Королевич (1926-2013), українського бібліографа

– 90 років від дня народження Мар’яна Гнатовича Тарнавського (1931-2006), українського художника по склу

– 80 років від дня народження Пласідо Домінго (1941), іспанського співака

22 – День Соборності України

– 460 років від дня народження Френсіса Бекона (1561-1626), англійського філософа і державного діяча

24 – 245 років від дня народження Ернста-Теодора-Амадея Гофмана
(1776-1822), німецького письменника-романтика, музичного критика, диригента, композитора, художника-декоратора

– 80 років від дня народження Юрія Володимировича Покальчука (1941-2008), українського письменника, перекладача, науковця, кандидата філологічних наук, голови міжнародного відділу Спілки письменників України

– 60 років від дня народження Олександра Васильовича Ірванця (1961), українського письменника, перекладача

25 – День мучениці Тетяни. Тетянин день

День студентів

27 – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

– 265 років від дня народження Вольфгана Амадея Моцарта (1756-1791), австрійського композитора

– 185 років від дня народження Леопольда Захер-Мазоха (1836-1895), австрійського письменника

– 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891-1967), українського поета, державного та громадського діяча

28 – 70 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка
(1951-2018), першого космонавта незалежної України

29 – День пам’яті Героїв Крут

– 155 років від дня народження Ромена Роллана (1866-1944), французького письменника

 

ЛЮТИЙ

 

1 – 90 років від дня народження Володимира Васильовича Микити (1931), українського живописця

2 – 120 років від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного
(1901-1937), українського письменника

– 80 років від дня народження Олександра Петровича Короля (1941-2018), українського режисера

3 – 90 років від дня народження Валентина Марковича Подольського (1931), українського скульптора

4 – 140 років від дня народження Григорія Миколайовича Беклемішева
(1881-1935), українського піаніста, педагога

– 95 років від дня народження Галини Никифорівни Кальченко (1926-1975), української скульпторки

– 85 років від дня народження Бориса Миколайовича Мозолевського
(1936-1993), українського археолога, поета, дослідника скіфської старовини

7 – 115 років від дня народження Олега Костянтиновича Антонова (1906-1984), українського авіаконструктора, доктора технічних наук, професора

9 – 580 років від дня народження Алішера Навої (1441-1501), узбецького поета

– 195 років від дня народження Костянтина Олександровича Трутовського (1826-1893), українського живописця і графіка

10 – 55 років від дня народження Сергія Дмитровича Пантюка (1966), українського письменника, журналіста, видавця

12 – 150 років від дня народження Леся Мартовича (справж. –
Олекса Семенович Мартович) (1871-1916), українського письменника, громадського діяча, доктора права

14 – День Святого Валентина

Міжнародний день дарування книжок

– 85 років від дня народження Анни Герман (1936-1982), польської естрадної співачки

15 – Стрітення Господнє

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

– 115 років від дня народження Муси Джаліля (1906-1944), татарського поета

18 – 165 років від дня народження Софії Федорівни Русової (1856-1940), української громадської, культурно-освітньої діячки, педагога, однієї з організаторів українського жіночого руху

20 – День Героїв Небесної Сотні

Всесвітній день соціальної справедливості

21 – Міжнародний день рідної мови

22 – 215 років від дня народження Левка Івановича Боровиковського
(1806-1889), українського поета-романтика

24 – 235 років від дня народження Вільгельма Грімма (1786-1859), німецького філолога, збирача і видавця казок

25 – 180 років від дня народження П’єра Огюста Ренуара (1841-1919), французького художника

– 150 років від дня народження Лесі Українки (справж. – Лариса Петрівна Косач-Квітка) (1871-1913), видатної української поетеси, громадської діячки

26 – 110 років від дня народження Олега Олександровича Богомольця
(1911-1991), українського патофізіолога

27 – 190 років від дня народження Миколи Миколайовича Ге (1831-1894), українського живописця

28 – 175 років від дня народження Джамбула Джабаєва (1846-1945), казахського поета-акина

– 165 років від дня народження Платона Миколайовича Панченка (1856-1911), українського поета

БЕРЕЗЕНЬ

3 – Всесвітній день дикої природи

Всесвітній день письменника

– 265 років від дня народження Вільяма Годвіна (1756-1836), англійського письменника, публіциста, історика, філософа

– 155 років тому (1866) засновано Київську російську публічну бібліотеку. Нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

– 125 років від дня народження Івана Сергійовича Паторжинського
(1896-1960), українського співака, педагога

5 – 125 років від дня народження Валентини Юхимівни Бжеської (справж.-Бучма) (1896-1977), української актриси

6 – 135 років від дня народження Надії Андріївни Обухової (1886-1961), російської співачки

7 – 120 років від дня народження Семена Дмитровича Скляренка (1901-1962), українського письменника

8 – Міжнародний день прав жінок і миру

9 – День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, художника, мислителя

– 130 років від дня народження Георгія Івановича Нарбута (1886-1920), українського графіка

10 – 155 років від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1861)

14 – 125 років від дня народження Амвросія Максиміліановича Бучми
(1891-1957), українського актора, режисера театру і кіно, педагога

15 – Всесвітній День прав споживача

16 – 140 років від дня народження Григорія Ісааковича Компанійця (1881-1959), українського композитора, диригента, педагога

17 – 165 років від дня народження Михайла Олександровича Врубеля
(1856-1910), визначного майстра живопису, художника. Чимала частина життя і творчості Михайла Врубеля пов’язана з Києвом

19 – 90 років від дня народження Емми Іванівни Андієвської (1931), української письменниці, художниці

21 – Всесвітній день поезії

Всесвітній день людей з синдромом Дауна

Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації

Міжнародний день Навруз

Міжнародний день лісу

– 115 років від дня народження Самеда Вургуна (справж. – Самед Юсіф огли Векілов) (1906-1956), азербайджанського письменника

22 – Всесвітній день водних ресурсів

День сорока Севастійських мучеників (Сорок мучеників)

23 – Всесвітній день метеорології

25 – Міжнародний день пам’яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі

– 305 років від дня народження Олексія Петровича Андропова (1716-1795), видатного живописця, автора розписів Андріївської церкви у Києві

26 – День Національної гвардії України

27 – Міжнародний день театру

– 150 років від дня народження Генріха Манна (1871-1950), німецького письменника

28 – 90 років від дня народження Сергія Костянтиновича Кілессо (1931-2012), киянина, українського архітектора і мистецтвознавця, заслуженого архітектора України

29 – 140 років від дня народження Марійки Підгірянки (справж. – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963), української поетеси

30 – День преподобного Олексія (Теплого Олекси)

– 275 років від дня народження Франсіско Хосе де Гойї (1746-1828), іспанського живописця, графіка

31 – 425 років від дня народження Рене Декарта (1596-1650), французького філософа, фізика, математика, фізіолога

– 95 років від дня народження Джона Роберта Фаулза (1926-2005), англійського письменника

 

КВІТЕНЬ

 

1 – День сміху

Міжнародний день птахів

– 135 років від часу відкриття (1886) першої телефонної станції у Києві

2 – Міжнародний день дитячої книги

4 – День створення НАТО (1949)

5 – 140 років від дня народження Дмитра Миколайовича Ревуцького

(1881-1941), українського композитора, музикознавця, фольклориста, літературознавця

– 115 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна (1906-1989), українського письменника

7 – Благовіщення Пресвятої Богородиці

Всесвітній день здоров’я

– 95 років від дня народження Івана Васильовича Батечка (1926-1981), українського графіка

9 – 200 років від дня народження Шарля П`єра Бодлера (1821-1867), французького поета

11 – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

12 – Міжнародний день польоту людини в космос

День працівників ракетно-космічної галузі України

Всесвітній день авіації і космонавтики

13 – 115 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906-1997) української письменниці, перекладачки

– 115 років від дня народження Самуеля Беккета (1906-1989), ірландського поета, прозаїка, драматурга

14 – 115 років від дня народження Айзіка Шмулевича Губермана (1906-1966), єврейського письменника

– 75 років від дня народження Андрія Володимировича Чебикіна (1946), українського художника-графіка, педагога, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007), Президента Національної академії мистецтв України

15 – 100 років від дня народження Георгія Тимофійовича Берегового

(1921-1995), українського льотчика-космонавта

16 – 180 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської
(1841-1920), українського педагога-просвітителя

18 – Міжнародний день пам’яток і визначних місць

День пам’яток історії та культури України

День довкілля

21 – 205 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816-1855), англійської письменниці

22 – Всесвітній День Матері-Землі

– 65 років від дня народження Наталії В’ячеславівни Сумської (1956), української актриси

23 – Міжнародний день астрономії

Всесвітній день книги і авторського права

Всеукраїнський день психолога

– 60 років від дня народженні Андрія Юрійовича Куркова (1961), українського письменника

24 – 150 років від дня народження Любові Борисівни Хавкіної (1871-1949), бібліотекознавця, бібліографа,  заслуженого діяча науки

26 – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф

День Чорнобильської трагедії

28 – Всесвітній день охорони праці

Всесвітній день споріднених міст

29 – Міжнародний день танцю

 

ТРАВЕНЬ

 

1 – День міжнародної солідарності трудящих

2 – Ведикдень

3 – Всесвітній день свободи друку

День Сонця

5 – Міжнародний день боротьби за права інвалідів

– 185 років від дня народження Сидора Івановича Воробкевича (1836-1903), українського композитора і письменника

– 175 років від дня народження Генрика Сенкевича (1846-1916), польського письменника

– 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931-2006), українського співака, педагога

6 – День Великомученика Юрія (Георгія) Побідоносця

– 165 років від дня народження Зігмунда Фрейда (1856-1939), австрійського психіатра, засновника психоаналізу

– 85 років від дня народження Олега Сергійовича Кудряшова (1936-2016), українського флейтиста

7 – 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора (1861-1941), індійського поета, філософа

8 – Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

День матері

– 115 років від дня народження Роберто Росселіні (1906-1977), італійського кінорежисера

9 – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

– 150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка
(1871-1926), українського фольклориста, етнографа, громадського та літературного діяча, академіка АН УРСР (з 1924)

– 135 років від дня народження Сидора Антоновича Твердохліба (1886-1922), українського поета, перекладача

– 85 років від дня народження Володимира Олексійовича Підпалого
(1936-1973), українського поета, прозаїка, перекладача

10 – 145 років від дня народження Івана Цанкара (1876-1918), словенського письменника

– 60 років від дня народження Івана Антоновича Малковича (1961), українського поета, видавця

12 – День медичної сестри

– 85 років від дня народження Івана Степановича Марчука (1936), українського художника

14 – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871-1936), українського письменника і громадського діяча

17 – Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства

18 – Міжнародний день музеїв

День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу (1944)

20 – 60 років тому (1961) заснована Національна премія України імені
Тараса Шевченка (Шевченківська премія) – найвища державна нагорода за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва

21 – День Європи

День науки

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

– 550 років від дня народження Альбрехта Дюррера (1471-1528), німецького живописця, рисувальника, гравера, теоретика мистецтва

22 – 160 років від дня перепоховання (1861) Тараса Григоровича Шевченка, українського поета, художника, мислителя, на Чернечій горі поблизу Канева

24 – День Рівноапостольних Кирила та Мефодія

День слов’янської писемності та культури

– 335 років від дня народження Габріцеля Даніеля Фаренгейта (1686-1736), німецького фізика

– 140 років від дня народження Олександра Олександровича Богомольця (1881-1946), українського патофізіолога

26 – 85 років від дня народження Віталія Олексійовича Коротича (1936), українського письменника

29-30 – День Києва

31 – 90 років від дня народження Петра Петровича Кононенка (1931), українського літературознавця, критика

 

ЧЕРВЕНЬ

 

1 – Міжнародний день захисту дітей

Всесвітній день батьків

– 140 років від дня народження Ганни Юхимівни Мещерської (справж. – Пащенко) (1876-1951), української акторки

– 90 років від дня народження Володимира Яковича Бровченка (1931-2013), українського поета

– 85 років від дня народження Петра Федотовича Бондарчука (1936), українського письменника

2 – 85 років від дня народження Анатолія Івановича Іваницького (1936), українського музикознавця, фольклориста

3 – 115 років від дня народження Костянтина Степановича Козловського
(1906-1975), українського графіка

5 – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

– 80 років від дня народження Барбари Брильської (1941), польської актриси

– 85 років від дня народження Степана Степановича Грищенка (1936), українського співака

6 – День журналіста

– 415 років з дня народження П’єра Корнеля (1606-1684), французького драматурга

7 – 95 років від дня народження Анатолія Дмитровича Базилевича (1926-2005), українського графіка

9 – Вознесіння Господнє

– 240 років від дня народження Джоржа Стефенсона (Стівенсона) (1781-1848), англійського винахідника, конструктора паровоза

– 95 років від дня народження Олександра Григоровича Данченка (1926-1993), українського графіка

10 – 70 років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра (1951), українського письменника, лауреата Національної премії України імені
Тараса Шевченка (2011)

12 – 85 років від дня народження Євгенії Семенівни Мірошниченко
(1931-2009), української оперної співачки

14 – 210 років від дня народження Гаррієт Бічер-Стоу (1811-1896), американської письменниці, аболіціоністки

15 – 80 років від дня народження Івана Васильовича Миколайчука (1941-1987), кіноактора, сценариста і режисера, заслуженого артиста України

18 – 340 років від дня народження Феофана Прокоповича (1681-1736), українського церковного і громадського діяча, письменника

19 – 155 років від дня народження Федора Даниловича Проценка (1866-1942), українського хормейстера і актора

21 – 205 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816-1855), англійської письменниці

22 – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

– 80 років від дня віроломного нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок другої світової війни (1941)

23 – 90 років від дня народження Григорія Романовича Кохана (1931-2014), українського кінорежисера

25 – 135 років від дня народження Івана Петровича Крип’якевича (1886-1967), українського історика

– 90 років від дня народження Тетяни Іванівни Нещерет (1931-2007), української актриси, театрознавця, поетеси

– 90 років від дня народження Віталія Макаровича Русанівського (1931-2007), українського мовознавця

27 – 105 років від дня народження Дарії Ємець (1916-2007), української художниці, хореографа

28 – День Конституції України

29 – 125 років від дня народження Івана Васильовича Бойченка (1896-1959), українського графіка

– 95 років від дня народження Ольги Федорівни Рудницької (1926), української актриси

 

Літературно-творче об’єднання “Діалог”

(керівник Бартко Наталія Леонідівна)

Формуванню національно-патріотичних та духовно-моральних якостей  особистості сприяють заняття  у літературно-творчому об’єднанні «Діалог», який працює на базі Вінницького державного центру естетичного виховання учнів ПТНЗ упродовж 10 років. До складу об’єднання входять  8 гуртків любителів книги та клубів бібліотечного активу, що працюють при бібліотеках ЗП (ПТ) О міста: «Джерело», «Книжкова світлиця», «Світогляд», «Калиновий цвіт», «Співбесідник», «Клуб веселих та начитаних»,  «Прометей», «Скарбниця мудрості».

Робота літературно-творчого об’єднання реалізується у різноманітних організаційних формах: уроках державності, літературно-мистецьких вернісажах, бібліотечно-бібліографічних заняттях, уроках мужності, годинах історичної пам’яті, книжково-ілюстративних виставках, літературних аукціонах та інших.

В програмі творчого об’єднання: урок державності «З любов’ю вічною до тебе, Україно!»;  бесіда-реквієм  «Небесна сотня: трагедія і перемога духу»; година духовності «Лише одна на світі Україна»; година народного подвигу  «Між життям і безсмертям – мости»; патріотичний вечір   «Якби не війна» до Дня захисника України; літературно-мистецький вернісаж «М.Леонтович – магія мистецької краси» та інші.